Ухвала суду № 55868391, 16.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/2347/15-а

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Папір Плюс" до Херсонської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови у митному оформленні товарів,-

В С Т А Н О В И В:

28.07.2015 року товариства з обмеженою відповідальністю "Папір Плюс" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Херсонської митниці Міндоходів, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.08.2015 року, просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №508050000/2015/000036/2 від 25.03.2015 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів від 25.03.2015 року за митною декларацією №508050000/2015/010437 від 24.03.2015 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.11.2015 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Папір Плюс" задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Херсонська митниця Державної фіскальної служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Херсонська митниця Державної фіскальної служби зазначила, що судом першої інстанції не було досліджено доводів відповідача щодо можливого заниження товариством митної вартості товарів. Митний орган посилається на те, що позивач не надав достатніх документів, які б підтверджували митну вартість товарів.

Зважаючи на все вищезазначене, Херсонська митниця Державної фіскальної служби вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом правомірно та обґрунтовано, а тому вони скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 02.11.2015 року та прийняття нової, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, 16.06.2014 року між компанією "Indian Kiat Pulp & Paper Tbk." (Indonesia) Джакарта та ТОВ "Папір Плюс" було укладено зовнішньоекономічний контракт № 0001/ID, предметом якого є поставка партіями паперу, картону, а також іншої паперової продукції, відповідно до погоджених між сторонами замовлень. Пунктом 2 вказаного Контракту передбачено, що погоджений асортимент, кількість та ціна вказується в проформі-інвойсі та інвойсі до партії, отриманому від Постачальника, а згідно пункту 8 Контракту - постачання товару здійснюється на умовах CIF Порт Одеса (а.с. 37-39).

Для здійснення митного оформлення поставленого товару, ТОВ "Папір Плюс" подало митному органу митну декларацію №508050000/2015/010437, в якій зазначило ціну товару 13461,94 євро (а.с. 43), з якої позивачем самостійно було обраховано та сплачено митні платежі в сумі 87314,66 грн. (а.с. 73).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав наступні документи:

- декларацію митної вартості товарів від 24.03.2015 року;

- контракт № 0001/ID від 16.05.2014 року;

- коносамент/ Bill of Lading № ID 10512591 від 31.01.2015 р.; рахунок-фактура (комерційний інвойс) № 2160085504 від 19.01.2015 р.;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 06.01.2015 р.;

- рахунок-фактуру (комерційний інвойс) № 2160085504 від 19.01.2015 р.;

- пакувальний лист № 2160085504 від 19.01.2015 р.; контейнер лист №2160085504 від 19.01.2015 р.;

- копію митної декларації країни відправлення від 03.02.2015 року; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.03.2015 р.;

- екологічну декларація № 15483 від 17.03.2015 р.;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару від 31.01.2015 р.;

- сертифікат походження товару № 006504/JKP/2015 від 12.02.2015 р.;

- копію митної декларації країни відправлення від 03.02.2015 р.;

- інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.03.2015 р.

За наслідками розгляду наданих документів посадовою особою підрозділу митного оформлення було направлено декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме: платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару.

Витребувані відповідачем документи надані не були у зв'язку з їх відсутністю.

25.03.2015 року відповідачем було прийнято рішення № 504070000/2014/000026/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митна вартість групи товарів була змінена в бік збільшення в наслідок застосування резервного методу визначення митної вартості, замість застосованого позивачем основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (а.с. 77).

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 25.03.2015 року № 508050000/2014/000036/2 відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), не застосовується, оскільки документи, надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних характеристик, товариством не подано витребувані документи. На підставі інформації, наявної у митного органу (МД № 110040000/2015/645 від 12.03.2015 року) відповідачем було скориговано митну вартість товарів та визначено її за резервним методом. В рішенні також зазначено, що попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод - у зв'язку з неподанням всіх необхідних документів, що підтверджують митну вартість товарів, невідповідність ціни угоди інформації, наявної у митного органу; другорядні - у зв'язку з відсутністю інформації за ціною угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, відсутності інформації щодо числового значення витрат для цілей врахування вартості, відсутності інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Херсонською митницею ДФС було визначено митну вартість товару позивача в сумі 18071,23 Євро, замість задекларованих ним самостійно 13461,94 євро.

25.03.2015 року відповідачем також було видано картку відмови у митному оформленні товару № 508050000/201/00038 за митною декларацією № 508050000/2015/010437 від 24.03.2015 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції, посилаючись на їх протиправність та необґрунтованість.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Херсонська митниця посилалась на те, що за результатами оцінки ризику щодо митної декларації ТОВ "Папір плюс" спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості товару "фотокопіювальний папір". Перевіряючи правильність визначення декларантом митної вартості товару, відповідачем встановлено, що документи надані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності, а також серед них відсутні усі необхідні основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, а саме:

-у наданому платіжному документі від 06.01.2015р. міститься посилання на інвойс від 22.12.2014р. № 2130159470, у той час, як реквізитами інвойсу поданого разом з МД № 50850000/2015/010437 від 24.03.2015р. є № 2160085504 від 19.01.2015 р.;

-у контракті від 16.06.2014р. № 0001/ІD міститься інформація про наявність у покупця вагової специфікації та страхового полісу на товар, але зазначені документи до митного оформлення не надані;

-у наданих товаро-супровідних документах відсутня інформація щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, які відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України повинні обов'язково додаватися до митної вартості оцінюваних товарів.

Митний орган посилався на те, що резервний метод був застосований у зв'язку із відсутністю інформації щодо складових для обчислення митної вартості товару, зокрема, відсутністю інформації щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, а також інформації щодо страхування.

Крім того, митний орган посилався на те, що за наслідками проведеного аналізу рівня вартості ідентичних чи подібних товарів, інформація про які міститься в базі даних цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, було встановлено невідповідність заявленого декларантом рівня митної вартості товару з тією інформацією, що наявна у розпорядженні митниці МД №110040000/2015/645 від 12.03.2015р.

Все вище зазначене і стало підставою для коригування митної вартості товарів, пред'явлених для митного оформлення позивачем.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ "Папір Плюс", зважаючи на наступне:

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органів доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Митний орган здійснює контроль заявленої декларантом митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та має повноваження на витребування додаткових документів у разі, якщо документи, надані для декларування товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Слід зазначити, що з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні позивача до Херсонської митниці для митного оформлення товарів, товариством був наданий пакет документів для здійснення перевірки митним органом визначеної позивачем митної вартості товару.

Однак, митний орган дійшов висновку, що документи надані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності, а також серед них відсутні усі необхідні основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів.

Що стосується посилання митного органу на те, що у наданому позивачем у підтвердження оплати товарів платіжному документі від 06.01.2015 року міститься посилання на інвойс від 22.12.2014 року № 2130159470, у той час, як до митного оформлення позивачем було подано інвойс з іншими реквізитами, а саме: № 2160085504 від 19.01.2015 року, слід зазначити наступне:

Так, згідно платіжного документу від 06.01.2015 року ТОВ "Папір Плюс" сплатило компанії "Indian Kiat Pulp & Paper Tbk." (Indonesia), Джакарта грошові кошти у сумі 13,461,93 EUR згідно Контракту 0001/ID від 16.06.2014 року.

В свою чергу, вказаний платіжний документ містить посилання на проформу інвойс від 22.12.2014 року № 2130159470, який, як пояснив в ході розгляду справи представник позивача, є рахунком, пред'явленим продавцем до оплати.

Колегія суддів звертає увагу на те, що основним джерелом інформації про вартість товару є контракт, тоді як специфікації та інвойси є додатковими документами.

Інвойс є розрахунково-платіжним документом (рахунком), за яким виставляються певні суми до оплати. Інвойс є похідним документом від контракту.

Проформа-інвойс є попереднім рахунком, який виставляється на оплату товару постачальником. При цьому, відомості вказані у проформі інвойсі є попередніми, проміжними, що не виключає можливості їх подальшої зміни.

В даному випадку, у платіжному документі міститься посилання на Контракт 0001/ID від 16.06.2014 року, згідно якого здійснювалась поставка товарів, які пред'являлись митному органу для митного оформлення, що дає можливість ідентифікувати його з поставкою товарів та надавало митному органу можливість перевірки числового значення, заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України.

Крім того, як вбачається з інвойсу № 2160085504 від 19.01.2015 р., поданого позивачем до митного органу разом з МД № 50850000/2015/010437 від 24.03.2015р., у ньому є посилання на проформу-інвойс від 22.12.2014 року № 2130159470, а вартість товару, яка підлягала сплаті позивачем за укладеним Контрактом, найменування товару, його вага, є однаковими як в інвойсі, так і в проформі-інвойсі.

Таким чином, наданий товариством платіжний документ є належним доказом оплати позивачем поставленого товару та містить відомості, які дають можливість ідентифікувати його з поставкою товарів за Контрактом 0001/ID від 16.06.2014 року.

Також слід зазначити, що окрім платіжного документу від 06.01.2015 року ТОВ "Папір Плюс" у підтвердження здійснення оплати товарів було надано митному органу також заяву про купівлю іноземної валюти або банківських металів від 23.12.2014 року № CLI732263 в розмірі 13461,95 EUR та платіжне доручення в іноземній валюті від 23.12.2014 року на таку ж суму.

З огляду на зазначене, посилання митного органу на наявність розбіжностей у поданих документах, які не дають змоги підтвердити заявлену декларантом митну вартість товарів є необґрунтованими та безпідставними.

Обґрунтовуючи прийняте рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган посилався також на те, що у наданих товаро-супровідних документах відсутня інформація щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, які відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України повинні обов'язково додаватися до митної вартості оцінюваних товарів.

Так, згідно ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Позивач вказав на те, що в даному випадку товариством не здійснювалось додаткової сплати вартості упаковки чи пакувальних матеріалів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що надані позивачем митному органу товаро-супровідні документи: товарна накладна, сертифікат походження, пакувальний лист та контейнер лист містять інформацію про те, що транспортування товару "фотокопіювальний папір трутоне ІК Європа блакитно-білий Р 35 80 г/м2 210х297 мм 500 листів у пачці 5 пачок у коробці" здійснювалось морем, вид упаковки - 1520 коробок по 5 пачок у кожній вагою 18,960480 МТ, якість А (1 коробка=12,474 кг=5 пачок=0,000 палет)=7600,00 пачок=0,00 палет.

Тобто надані позивачем документи містили всю необхідну інформацію щодо упаковки товару, а оскільки позивачем додатково вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням не сплачувалась, відсутні підстави вважати, що до митної вартості товарів, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявний акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, з якого вбачається, що 24.03.2015 р. о 19:40 год. головним державним інспектором митного посту "Херсон-центральний" проведено частковий митний огляд з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць, і вибірковим обстеженням транспортного засобу з метою перевірки відповідності кількості та опису товару і транспортного засобу, зазначеним у митній декларації МД №50850000/2015/010437 від 24.03.2015 року. Згідно вказаного акту - вид упаковки - коробка, загальна кількість вантажних місць - 1520. При цьому, будь-яких невідповідностей та порушень в ході митного огляду виявлено не було ( а.с. 74).

Таким чином, необґрунтованими є посилання митного органу на відсутність у поданих товариством документах інформації про пакування товару, та на те, що додані товариством до декларації документи викликали сумнів у правильності визначення митної вартості товару.

Також митний орган посилався на ненадання позивачем документів щодо страхування ввезеного товару.

Як вбачається з умов Контракту № 0001/ID постачання товару в даному випадку здійснювалось на умовах CIF Порт Одеса.

Відповідно до Інкотермс-2000 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення).

Вказані умови поставки передбачають, що до обов'язків продавця, окрім обов'язку оплати витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, входить також страхування товару від транспортних ризиків. Тобто при базисі поставки CIF в ціну товару включається вартість товару, фрахт до порту призначення та страхування від узгоджених ризиків.

При цьому, за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному випадку перевезення товару - "фотокопіювальний папір" здійснювалося морем на умовах поставки CIF, а за умовами Контракту № 0001/ID Товариство не повинно страхувати товар.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання митного органу на невідповідність заявленого декларантом рівня митної вартості товару з тією інформацією, що наявна у розпорядженні митниці МД №110040000/2015/645 від 12.03.2015 року, що було виявлено митницею за наслідками проведеного аналізу рівня вартості ідентичних чи подібних товарів, інформація про які міститься в базі даних цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.

Митним органом не було враховано того факту, що ТОВ «Папір Плюс» було укладено контракт безпосередньо з виробником товару, який поставлявся - з компанією "Indian Kiat Pulp & Paper Tbk." (Indonesia) Джакарта, та вартість товару формувалась без ринкових націнок, що знижую її у порівнянні із вартістю товарів, які декларувались іншими постачальниками, які не мали прямих контрактів із виробником.

Крім того, з відповіді державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 30.04.2015 року № 10/277 на запит ТОВ «Папір Плюс» щодо надання цінової експертизи, вбачається, що аналіз зовнішньоекономічного контракту, укладеного між позивачем та компанією "Indian Kiat Pulp & Paper Tbk." (Indonesia) Джакарта, інвойсу від 19.01.2015 року, інформації виробника паперу щодо відпускних цін на продукцію, наданої на запит ДП «Держзовнішінформ», а також аналіз рівня цін, що склався на європейському ринку паперової продукції за даними EUWID «Papier und Zellstoff», пропозицій на постачання паперу на ринку АТР, поточних тарифів на ринку контейнерних перевезень, якісних характеристик товару, з урахуванням тієї обставини, що товар купується безпосередньо у виробника, свідчать про те, що контрактна ціна на папір фотокопіювальний TRUTOONE IK EUROPE блакитно-білий Р 35, форматом А4, марки «BLC TRUTONE» масою 80 г/м2 у розмірі 710 євро/мт, що постачається на умовах CIF Одеса є прийнятною.

Підсумовуючи, слід зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З наведеного вище вбачається, що позивачем був наданий митному органу необхідний пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було обґрунтовано свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митний орган посилався лише на розбіжності в наданих документах, не вказуючи в чому полягають виявлені розбіжності, не вказуючи які саме складові митної вартості товару не підтверджені, тобто митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

В свою чергу, слід зазначити, що митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні усунути сумніви у правильності визначення митної вартості товарів. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Однак всупереч діючому законодавству, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Будь які заперечення працівників Митниці, без зазначень їх у п. 33 Рішень про коригування митної вартості, не заслуговують на увагу та не можуть бути належними доказами у цій справі.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12.

Таким чином, наявними матеріалами справи достеменно підтверджується те, що митницею витребувано додаткові документи за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у правильності визначенні митної вартості товару, всупереч підтверджених всіх складових під час подання МД.

В даному випадку правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару №508050000/2015/000036/2 від 25.03.2015 року та картка відмови у митному оформленні товарів від 25.03.2015 року за митною декларацією №508050000/2015/010437 від 24.03.2015, прийняті Херсонською митницею Міндоходів є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв