Ухвала суду № 55868302, 17.02.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шевченко Л.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року справа №219/9665/15-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Сіваченка І.В.

за участю: позивача не зявився

представника відповідача не зявився

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2015 року та додаткову постанову від 30 листопада 2015 року у справі № 219/9665/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2015 року ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області (далі відповідач, управління) про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії (а.с.1-2).

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2015 року позовні вимоги задоволені, визнане протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області від 10 вересня 2015 року щодо відмови ОСОБА_2 в отриманні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Зобовязано відповідача призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу ОСОБА_2, як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 та членам його сімї, з 6 травня 2015 року. (а.с.47-49)

Додатковою постановою від 30 листопада 2015 року стягнуто з Державного бюджету України (за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області) на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 487,20 грн. (а.с. 50)

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №1057 зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053, яким затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція(а.с.54-55). Вважає, що відсутність такого Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція позбавляє можливості нараховувати та виплачувати щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Наголошує на правомірності оскаржуваних дій.

В судове засідання позивач не зявився, надав заперечення на апеляційну скаргу,проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав необґрунтованості, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Справу просив розглянути за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача також не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, з клопотанням про особисту участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції не звертався.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини, які не спростовуються сторонами.

15 жовтня 2014 року як внутрішньо переміщена особа з місця постійного мешкання за адресою: м. Донецьк, вул. Єрмолова, 15/16 позивач став на облік в Управлінні праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації та отримав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15 жовтня 2014 року № НОМЕР_1, строк дії якої було подовжено до 14 жовтня 2015 року. Також, 15 жовтня 2014 року довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за № НОМЕР_2 отримала член його сімї ОСОБА_3. Місце перебування позивача та його дружини зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач 6 травня 2015 року звернувся до управління з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, як особі яка переміщується з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

3 серпня 2015 року заявник повторно звернувся до управління з метою зясування причин ненадходження на його поточний рахунок щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання та отримав дублікат повідомлення про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 25 травня 2015 року, в якому зазначалося, що сімя володіє житловим приміщенням на території, яка не є окупованій та не в зоні проведення антитерористичної операції, що виключає отримання зазначеного виду допомоги.

Не погодившись з цим, позивач звернувся зі скаргою до Артемівської райдержадміністрації. Листом від 10 вересня 2015 року № 3-8-60-11/а-50 позивача повідомлено про відмову з причин того, що його сімя володіє житловим приміщенням на території, яка не є окупованою та не в зоні проведення антитерористичної операції, за адресою: Донецька область, Артемівський район, с. Дронівка, вул. Горького, 2.

Суть спірних правовідносин у правомірності відмови управління у нарахуванні та виплати позивачу щомісячної адресної допомоги, як особі яка переміщується з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка), та надання цим особами щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 509), та Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 505).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується).

За приписами пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки особа, яка переміщується, звертається із заявою встановленої форми до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - уповноважені органи).

Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509 і ними є: відсутність обставин, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції; втрата або викрадення документів, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у відповідності до визначеного порядку отримав статус особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Щомісячна адресна допомога надається особам, які переміщуються, після взяття їх на облік та отримання довідок про взяття на облік в уповноважених органах. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю (пункти 2, 3, 5 Порядку № 505).

Пунктом 6 вказаного Порядку № 505 передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сімї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (надалі Закон) визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.

На виконання вимог Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено і Артемівський район, с. Дронівка Донецької області.

Проте, дію цього розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р, в якому не зазначено підстави його прийняття, дія якого була не відновлена на час звернення позивача до відповідача із заявою від 6 травня 2015 року про призначення щомісячної адресної допомоги, як особі яка переміщується з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зазначене розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.

З матеріалів справи вбачається, що Артемівський район, с. Дронівка Донецької області в період переміщення позивача та членів його сімї з 15 жовтня 2014 року по 5 листопада 2014 року, входила в Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. При цьому відсутність з 5 листопада 2014 року на рівні підзаконного нормативного акту механізму реалізації прав та свобод громадян, закріплених у законі, не може бути підставою для відмови у їх захисті. Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у постанові від 13 серпня 2015 року за № К/800/8113/15.

Постановами Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 року № 257 і від 15.04.2015 року № 264 внесено зміни до Порядку № 509 і Порядку № 505 шляхом заміни слів «та районів проведення антитерористичної операції» словами «районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення».

На виконання вимог Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено і Артемівський район, с. Дронівка Донецької області. Фактично такий же статус с. Дронівка Артемівського району Донецької області мало і на момент переміщення позивача та членів його сімї.

Колегія суддів вважає, що відсутність с. Дронівка Артемівського району Донецької області у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р (станом на час переміщення позивача та членів його сімї з 15 жовтня 2014 року по 5 листопада 2014 року та звернення до відповідача із заявою від 6 травня 2015 року), не є доказом того, що житлове приміщення відповідача розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, оскільки взяття на облік і надання грошової допомоги відповідній категорій осіб повязано з їх переміщенням з району проведення антитерористичної операції, що не є тотожним території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження за умови відсутності у будь-кого з членів сімї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

За наведених обставин у їх сукупності колегія суддів вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги позивачу, як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та членам його сімї, з 6 травня 2015 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2015 року та додаткову постанову від 30 листопада 2015 року у справі № 219/9665/15-а залишити без задоволення.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2015 року та додаткову постанову у справі № 219/9665/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Г.М. Міронова

ОСОБА_4