Ухвала суду № 55868239, 17.02.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року справа №805/3977/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 р. у справі № 805/3977/15-а (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про скасування наказу та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, в якому просив, скасувати наказ УПФУ № 32-о від 01 серпня 2012 року в частині обчислення стажу роботи на державній службі, зобовязати УПФУ зарахувати до стажу роботи на державній службі період служби в органах внутрішніх справ в період з 15 серпня 1999 року по 27 липня 2003 року (а.с.4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року відмовлено в задоволені позовних вимог (а.с.38-42).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним зясуванням обставин у справі (а.с.48-50).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що наказом УПФУ від 01 серпня 2012 року № 32-о позивача призначено на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного сектору УПФУ та розраховано його стаж роботи на державній службі, який станом на 01 серпня 2012 року складав 03 роки 06 місяців 25 днів. Позивач зазначає, що при обчисленні стажу державної служби не зарахований період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ в званні «рядового міліції», який був поєднаний з навчанням у Донецькому інституті внутрішніх справа МВС України в період з 15 серпня 1999 року по 26 червня 2003 року. Посилаючись на приписи п.п. 3-4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, ст. 2, 9, 18 Закону України «Про міліцію», п.п. 1-2 Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, ст. 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ», постанову Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1410, Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року № 404, та Положення про вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року № 62, позивач вважає, що під час обчислення стажу державної служби відповідач зобовязаний був включити час служби в органах внутрішніх справ з 15 серпня 1999 року по 26 червня 2003 року.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

ОСОБА_2 з 15 серпня 1999 року зарахований курсантом денного відділення Донецького інституту внутрішніх справ МВС України, що підтверджується записом у трудовій книжці № 1 здійсненному на підставі наказу по інституту від 29 липня 1999 року № 168о/с (а.с.9).

26 червня 2003 року позивач закінчив Донецькій інститут внутрішніх справ МВС України, що підтверджується записом у трудовій книжці № 2 здійсненному на підставі наказу по інституту від 26 червня 2003 року № 114о/с (а.с.9).

28 липня 2003 року позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, що підтверджується записом у трудовій книжці № 3 здійсненному на підставі наказу УМВС України в Донецькій області від 13 серпня 2003 року № 181о/с (а.с.9).

Згідно до наказу ГУМВС України в Донецькій області від 21 лютого 2007 року № 90о/с, позивача за п. 64 ж (за власним бажанням) Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено з органів внутрішніх справ у запас з 23 лютого 2007 року, про що у трудовій книжці зроблений запис № 4 (а.с.9, 30). Відповідно до наказу, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ, вислуга років складала у календарному обчисленні - 07 років 06 місяців 08 днів; у пільговому - 09 років 00 місяців 05 днів.

Відповідно до послужного списку складеного Димитровським міським відділом ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2: з 15 серпня 1999 року по 28 липня 2003 року курсант Донецького інституту внутрішніх справ на підставі наказу Донецького інституту внутрішніх справ від 29 липня 1999 року № 168о/с; з 28 липня 2003 року по 28 липня 2004 року обіймав посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку Шахтарського міськрайонного відділу УМВС України в Донецькій області на підставі наказу УМВС України в Донецькій області від 13 серпня 2003 року № 181; з 28 липня 2004 року по 23 лютого 2007 року проходив службу на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Димитровського міського відділу УМВС України в Донецькій області на підставі наказу УМВС України в Донецькій області від 28 липня 2004 року № 174; 23 лютого 2007 року звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 ж (за власним бажанням) Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України на підставі наказу ГУМВС України в Донецькій області від 21 лютого 2007 року № 90о/с (а.с. 14).

Згідно особистого послужного списку № М-124738, позивачу під час перебування на службі в органах внутрішніх справ були присвоєні наступні спеціальні звання: «рядовий міліції» на підставі наказу Донецького інституту внутрішніх справ від 29 липня 1999 року № 168о/с; «лейтенант міліції» на підставі наказу Донецького інституту внутрішніх справ від 28 червня 2003 року № 112о/с; «старший лейтенант міліції» на підставі наказу УМВС України в Донецькій області від 31 серпня 2004 року № 204о/с (а.с. 15).

Відповідно до наказу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області № 32-о від 01 серпня 2012 року, позивача з 01 серпня 2012 року тимчасово призначено на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного сектора, відповідно до штатного розпису, як такого, що успішно пройшов конкурсний відбір на термін до призначення молодого фахівця відповідно п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», про що у трудовій книжці зроблений запис № 22 (а.с.13,16). Відповідно до вказаного наказу, позивачем прийнята Присяга державного службовця та присвоєно тринадцятий ранг шостої категорії державних службовців. Також, відповідно до наказу стаж на державній службі позивача на 01.08.2012 року складає 03 роки 06 місяців 25 днів.

02 липня 2013 року на підставі наказу УПФУ від 02 липня 2013 року № 17-ос до трудової книжки позивача внесений запис за № 25 про те, що трудові відносини з позивачем є такими, що укладені на невизначений термін.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог, виходив з того, що факту лише виконання завдань міліції позивачем недостатньо для включення періоду навчання особи у вищому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ до стажу державної служби, а тому дії відповідача щодо не включення до стажу державної служби періоду з 15 вересня 1999 року по 27 липня 2003 року відповідають вимогам законодавства.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про міліцію», особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-III (далі Закон № 2984-III) спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях.

Статтею 53 Закону № 2984-III передбачено, що особами, які навчаються у вищих навчальних закладах (учасники навчально-виховного процесу стосовно МВС), є студенти (слухачі), курсанти, аспіранти (ад'юнкти) та докторанти.

Їх обов'язком, як зазначено у статті 52 цього Закону, є додержання законодавства, моральних, етичних норм; систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня; додержання Статуту, правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.

Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до статті 1 Закону № 3723-ХІІ, Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

За приписами статті 2 Закону № 3723-ХІІ, посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Отже, основною функцією курсанта вищого навчального закладу є навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів та курсант не є посадою, яка відповідає статусу та кваліфікаційним вимогам посад державних службовців відповідних категорій або керівних працівників і спеціалістів державних органів.

Порядок обчислення стажу державної служби затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі Порядок № 283) визначає посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби (пункт 1 Порядку № 283).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 283, до стажу державної служби включається час навчання в аспірантурі або докторантурі ОСОБА_3 державного управління при Президентові України з відривом від роботи, якщо до вступу до аспірантури або докторантури аспірант чи докторант перебував на державній службі і після закінчення навчання повернувся на державну службу; час навчання в Національній академії державного управління при Президентові України за денною формою, якщо до вступу в ОСОБА_3 випускник перебував на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування і після закінчення навчання повернувся на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування або вступив до аспірантури чи докторантури ОСОБА_3 з відривом від роботи.

Таким чином, Порядком № 283 передбачено окремі випадки, коли період навчання зараховується до стажу державної служби. Проте, до даного переліку не входить навчання курсантів у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України.

Методика щодо зарахування (включення) до стажу державної служби періодів роботи (служби) колишніх працівників і осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ затверджена спільним наказом Головного управління державної служби України, Міністерства праці та соціальної політики України від 12 жовтня 2007 року № 270/551, постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-10, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2007 року за № 1243/14510, (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.2. Методики, стаж державної служби колишніх працівників і осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, які перебувають на державній службі, обчислюється відповідно до Порядку № 283.

Абзацом 2 пункту 4.6 Методики, передбачено, що чинним законодавством, зокрема Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про державну службу", "Про міліцію", включення часу навчання осіб у навчальних закладах до стажу державної служби не передбачено, крім випадків, визначених нормативно-правовими актами. Час навчання студентів, (слухачів), курсантів, аспірантів, (ад'юнктів) та докторантів у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України не включається до стажу державної служби.

Аналіз зазначеної норми дає підставу для висновку, що час навчання курсантів у навчальних закладах саме Міністерства внутрішніх справ України не включається до стажу державної служби.

Зазначене погоджується з практикою Вищого адміністративного суду України викладеній в ухвалі від 27 березня 2014 року справа № К/800/52299/13 та практикою Верховного суду України викладеної в постанові від 09 червня 2015 року справа № 21-207а15, на яку посилається апелянт. Разом з цим, позивач не звернув увагу, що висновки Верховного суду України викладені у зазначеній постанові стосовно включення до стажу державної служби періоду навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР стосуються інших правовідносин, які регулювались Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 23 жовтня 1973 року № 778, яке не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Отже, відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість зарахування у стаж державної служби, навчання у Донецькому інституті внутрішніх справ МВС України.

Щодо зарахування до стажу державної служби період з 27 червня 2003 року по 27 липня 2003 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи 26 червня 2003 року позивач закінчив Донецький інститут внутрішніх справ, отримав спеціальне звання «лейтенант міліції», в період з 27 червня 2003 року по 27 липня 2003 року перебував у кадрах Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до послужного списку Димитрівського МВ УМВС України в Донецькій області в цей період рахувався у якості курсанта Донецького інституту внутрішніх справ, з 28 липня 2003 року працював на посаді оперуповноваженого карного розшуку. Тобто, в період з 27 червня 2003 року по 27 липня 2003 року позивач не перебував на посаді рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ, а тому вказаний період неможливо зарахувати до стажу державної служби.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта не те, що в наказі про звільнення з органів внутрішніх справ зазначено, що вислуга років у календарному обчислені складає 07 років 06 місяців 08 днів, у пільговому 09 років 00 місяців 05 днів, проте відповідачем зараховано 03 роки 06 місяців 25 днів, оскільки вказаним наказом розраховано вислуга років в органах внутрішніх справ, а не стаж державної служби.

Стосовно доводів позивача в обґрунтуванні апеляційної скарги, що в період навчання у Донецькому інституті внутрішніх справ МВС України курсанти постійно несли службу з охорони території, залучались до охорони громадського порядку при проведенні футбольних матчів та масових заходів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що самого лише факту виконання завдань міліції недостатньо для включення періоду навчання особи у вищому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ до стажу державної служби.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що час навчання у Донецькому інституті внутрішніх справ МВС України в період з 15 серпня 1999 року по 27 липня 2003 року є складовою періоду служби позивача в органах внутрішніх справ, проте цей час не підлягає включенню до стажу державної служби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 р. у справі № 805/3977/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 р. у справі № 805/3977/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

ГоловуючийЕ.Г. Казначеєв

Судді І.А. Васильєва

ОСОБА_4