Ухвала суду № 55868215, 16.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 лютого 2016 року

справа № 808/3833/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС залишено без руху, у зв’язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано строк тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: надати документ про сплату судового збору у розмірі 5359,20 грн.

Отримання копії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року про залишення без руху апеляційної скарги 04 січня 2016 року уповноваженою особою заявника апеляційної скарги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи дату отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, строк, наданий судом для усунення недоліків, сплинув 05 лютого 2016 року.

На виконання вимог ухвали, заявник апеляційної скарги на адресу суду направив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано відсутністю кошторисних призначень на оплату судового збору.

Відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС не наділена пільгами щодо сплати судового збору.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні приписи містяться в положенні статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою, зокрема, для відстрочення сплати судового збору.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», в якому зазначено, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладної, зокрема, у вказаному рішенні, “Право на суд” не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визнання їхніх “цивільних прав та обов’язків” (п.1 ст.6 Конвенції), залишає державі вільний вибір засобів, що використовуються для досягнення цієї мети.

Враховуючи те, що держава врегулювала питання права на доступ до суду, зокрема, Законом України “Про судовий збір” шляхом сплати судового збору, суд не вбачає будь-якого перешкоджання доступу до суду відносно заявника апеляційної скарги.

Більш того, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, саме держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов’язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС не підлягає задоволенню.

Серед іншого не заслуговують уваги доводи заявника апеляційної скарги не невірність обчислення судом апеляційної інстанції ставки судового збору, виходячи з наступного.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір ставок судового збору становив 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи те, що станом на момент подачі адміністративного позову розмір мінімальної заробітної плати становив 1218 грн. ставка судового збору дорівнює 5359,20 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що Законом визначено порядок сплати судового збору за подання позову майнового характеру у розмірі 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується під час винесення рішення по суті позовних вимог, посилання заявника апеляційної скарги не те, що ставку судового збору необхідно обчислювати з фактично сплаченого судового збору (10 відсотків) є необґрунтованими.

Отже, станом на "16" лютого 2016 р. недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

Відповідно до частини 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року - необхідно повернути заявнику.

Керуючись 108, 187, 189 КАС України, суддя, –

УХВАЛИВ:

Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року - повернути заявнику.

Роз’яснити заявнику, що відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Д.В. Чепурнов