Постанова № 55867431, 16.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2016 р. Справа № 903/433/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Юрчук М.І. , судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.

за участю представників:

стягувача - не з'явився

боржника - не з'явився

органу ДВС - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.01.2016 у справі № 903/433/15 (суддя Якушева І.О.)

на дії відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова"

до агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства

про стягнення 103 710, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.01.2016 (суддя Якушева І.О.) у задоволенні скарги агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства на дії відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції у Волинській області у справі № 903/433/15 щодо виконання наказу господарського суду №903/433/15-1 від 06.07.2015р. відмовлено.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, агрофірма "Світанок-Сервіс" у формі ПрАТ звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема ст. 25, 27, 35 Закону України "Про виконавче провадження" просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 15.01.2016 у справі № 903/433/15 та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити повністю.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 16.02.2016.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Стягувач, боржник та відділ ДВС Луцького РУЮ не забезпечили в судове засідання явки повноважних представників, поважності причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, а положення ч. 2 ст. 1212 ГПК України визначають, що неявка боржника, стягувача, прокурора, чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також з огляду на передбачений ст. 102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників стягувача, боржника, відділу ДВС Луцького РУЮ за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Волинської області від 10.06.2015 у справі № 903/433/15 позовні вимоги задоволено повністю, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 103710 грн., з них: 79770 грн. заборгованості за договором про надання послуг №0110/2379 від 01.10.2014р., 23931 грн. штрафу, 2074 грн. 20 коп. судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення, господарським судом Волинської області 06.07.2015 видано наказ.

Постановою від 31.07.2015р. ВДВС Луцького РУЮ було відкрито виконавче провадження ВП№48293858 щодо виконання наказу господарського суду №903/433/15-1 від 06.07.2015р.; боржнику запропоновано добровільно виконати наказ у строк до 06.08.2015р.

09.11.2015 року агрофірма "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України звернулася до господарського суду Волинської області із скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції у Волинській області б/н від 09.11.2015р. у справі №903/433/15, в якій просила поновити строк на звернення до суду із скаргою, скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про арешт коштів боржника від 17.08.2015р.; скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.08.2015р.; визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції щодо опису й арешту майна (посіви сої), що оформлені актом опису й арешту майна від 29.10.2015р.; визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції щодо доручення ТОВ «Волинь-Нова» здійснити збір, транспортування, зважування та зберігання майна, що оформлені листом від 16.10.2015р. № 13134; визнати неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції щодо огляду комбайна марки «John Deere», д.н.з. 13040ВК, що відображено в акті державного виконавця від 29.10.2015р.

Скарга мотивована тим, що при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем було допущено порушення ст.ст. 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження» несвоєчасно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2015р. Заявник вважає, що його було позбавлено права на добровільне виконання рішення суду, а відтак всі послідуючі дії після відкриття виконавчого провадження, вчинені ВДВС Луцького РУЮ, є незаконними.

Як вказує заявник, зазначене порушення призвело до незаконних дій державного виконавця, що полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 17.08.2015р., постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.08.2015р., в описі й арешті майна, що оформлено актом опису й арешту майна від 29.10.2015р., складанні акту огляду від 29.10.2015р. комбайна марки «John Deere», д.н.з.13040ВК, який в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», а також положень Інструкції «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» було використано для неправомірних замірів площ обмолоту.

Зазначає, що дії державного виконавця, що полягають у дорученні листом від 16.10.2015р. №13134 ТзОВ «Волинь Нова» здійснити збір, транспортування, зважування та зберігання майна, не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець переклав виконання своїх обов'язків на зацікавлену сторону.

В порушення вимог Інструкції про проведення виконавчих дій заявнику не надано права вказати той вид майна, на яке потрібно звернути стягнення в першу чергу, та накладено арешт на майно, яке не належить скаржнику.

При прийнятті рішення, колегія суддів виходить з такого.

Стадія виконання рішення господарського суду є завершальною стадією господарського процесу, тому питання оскарження дій державного виконавця (якщо такі дії були вчинені державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду) вирішується в порядку господарського судочинства відповідно до ст. 1212 ГПК України і таке оскарження реалізується шляхом звернення до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця.

Згідно із ч.5 ст.124 Конституції України та ст.115, ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Вимогами ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, який діяв на час проведення спірних виконавчих дій) від 21.04.1999 № 606-ХІУ та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності із ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як випливає із змісту ч.1 ст.31 цього Закону копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження було надіслано боржнику рекомендованою кореспонденцією без повідомлення про вручення 05.08.2015р., що підтверджується копією реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції від 05.08.2015р., копією фіскального чека від 05.08.2015р. (а.с.166).

Як зазначав заявник, агрофірмою "Світанок-Сервіс" у формі ПрАТ копію зазначеної постанови було отримано 03.11.2015р. На підтвердження цього заявник посилався на копію конверту (а.с.88), а в судовому засіданні було оглянуто його оригінал. Проте, дата на поштовому штемпелі не читається.

Постановою від 17.08.2015р. ВДВС Луцького РУЮ на підставі ст.ст.11, 52 Закону України «Про виконавче провадження» наклав арешт на кошти боржника.

Постановою від 17.08.2015р. ВДВС Луцького РУЮ на підставі ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» наклав арешт на майно боржника.

У відповідності із ч.4 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Як випливає із змісту ч.ч.1, 2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення реального виконання рішення суду застосовується арешт і вилучення майна боржника.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ВДВС Луцького РУЮ постанову про відкриття виконавчого провадження було надіслано заявнику з пропущенням встановленого ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» строку. Однак, сама по собі ця обставина не може бути підставою для визнання недійсними всіх послідуючих дій, які вчинялися ВДВС Луцького РУЮ з метою примусового виконання рішення суду, після відкриття виконавчого провадження.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, сам по собі факт несвоєчасного надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження не впливає на законність всіх послідуючих дій, оскільки законність чи протиправність оцінюється з огляду на дотримання державною виконавчою службою конкретних норм Закону, які регулюють порядок вчинення тих чи інших виконавчих дій (накладення арешту на кошти, накладення арешту на майно, опис майна тощо).

В процесі розгляду скарги заявником відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведено порушення ВДВС Луцького РУЮ вимог ст.ст.52, 57 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, тих норм, які регулюють порядок та підстави накладення арешту на кошти та майно.

Разом з цим, не підлягають до задоволення вимоги заявника про скасування постанов від 17.08.2015р., про визнання неправомірними дій ВДВС Луцького РУЮ, вчинених 16.10.2015р. 29.10.2015р. з огляду на таке.

Наказ суду №903/433/15-1 від 06.07.2015р. на час прийняття оскаржуваних постанов від 17.08.2015р. та вчинення оскаржуваних дій 16.10.2015р., 29.10.2015р., які застосувалися саме для забезпечення реального виконання рішення суду, залишався не виконаним, вчинення ВДВС Луцького РУЮ інших дій, спрямованих на забезпечення примусового виконання рішення суду, є правомірними, а відтак підстави для скасування зазначених постанов, визнання недійсними дій відсутні, а реалізувати своє право на добровільне виконання рішення суду боржник міг і після отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, заявник не довів, що виконавчі дії з примусового виконання рішення проводились ВДВС Луцького РУЮ у строк, наданий для добровільного виконання рішення суду.

Згідно з п.1.12.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802, відомості до Єдиного реєстру вносяться державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

Судом також взято до уваги, що, відкриваючи виконавче провадження, ВДВС Луцького РУЮ, в п.6 постанови від 31.07.2015р. зазначав, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за адресою в мережі Інтернет https://trade.informjust.ua/, ідентифікатор для доступу А03Е47ЕААГА7. Незважаючи на те, що копію постанови від 31.07.2015р. було надіслано боржнику з порушенням строку, остання була отримана агрофірмою "Світанок-Сервіс" у формі ПрАТ, і за допомогою ідентифікатора доступу агрофірма все-таки могла спостерігати за діями, які вчиняються у виконавчому провадженні №48744023.

До того ж, на той час, коли ВДВС Луцького РУЮ відкривав виконавче провадження за наказом господарського суду №903/433/15-1 від 06.07.2015р., на виконанні у ВДВС Луцького РУЮ вже перебував наказ господарського суду №903/1058/14-1 від 24.11.2014р. про стягнення 17096,87 грн. на користь ТзОВ «Панхім», і про виконання якого боржнику було відомо, оскільки він підписував акт про відсутність майна від 27.03.2015р. (місцевим господарським судом було оглянуто матеріали зведеного виконавчого провадження №48744023, всього на виконанні у ВДВС Луцького РУЮ перебуває 8 виконавчих документів про стягнення коштів з агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі ПрАТ - а.с.123).

Також не може бути задоволена вимога про визнання неправомірними дій ВДВС Луцького РУЮ в частині опису й арешту майна (посівів сої), що оформлені актом опису й арешту майна від 29.10.2015р. оскільки, в силу вимог чинного законодавства, зокрема ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та п.п.5.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, у ВДВС Луцького РУЮ були правові підстави для опису й арешту майна боржника враховуючи факт невиконання боржником рішення суду.

В акті опису й арешту майна, зокрема, повинні бути вказані назва стягувача та боржника; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при опису і розпорядження за ним державного виконавця. Акт опису й арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно.

З наведеного випливає, що стягувач може бути присутній при описі й арешті майна, а тому доводи скаржника про те, що стягувач був залучений неправомірно, не заслуговують на увагу.

Та обставина, що в акті опису й арешту майна від 29.10.2015р., не зазначено паспортних даних, місця проживання зберігача, не свідчить про незаконність самої дії щодо опису й арешту майна. А заперечуючи факт належності посівів сої на орендованих земельних частках (паях), які було описано 29.10.2015р., агрофірма "Світанок-Сервіс" у формі ПрАТ жодних доказів на підтвердження того, що посіви сої їй не належать, не подала.

Разом з цим, матеріали виконавчого провадження №48744023 містять витяг з книги реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що знаходяться на території Хорохоринської сільської ради.

Згідно з цим витягом агрофірма "Світанок-Сервіс" у формі ПрАТ є орендарем земельних часток (паїв), посіви на яких були описані ВДВС Луцького РУЮ.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, інші особи не зверталися до суду про визнання права власності на посіви сої та зняття з них арешту, як це передбачено ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», у випадку, якщо описано майно, яке не належить боржнику.

Не знайшли також свого підтвердження доводи скаржника щодо неправомірності дій ВДВС Луцького РУЮ в частині доручення ТОВ «Волинь-Нова» здійснити збір, транспортування, зважування та зберігання майна, що оформлені листом від 16.10.2015р. № 13134 (а.с.96).

В листі ВДВС Луцького РУЮ № 13134 від 16.10.2015р., надісланому ТОВ «Волинь-Нова», виконавча служба з метою примусового виконання рішення суду просить товариство надати на 29-30.10.2015р. не менше 2-ох осіб робітників; сільськогосподарську техніку; приміщення для зберігання описаного майна; транспортний засіб для перевезення описаного майна; забезпечити збір, транспортування, зважування та зберігання майна. Зміст листа дозволяє дійти висновку про те, що фактично ВДВС Луцького РУЮ доручив ТзОВ «Волинь-Нова» провести окремі дії: зібрати, транспортувати, зважити та зберігати описане майно.

Згідно з п.п.1.5., 1.9.Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Доручення державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, зокрема у випадку проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами, та надає їм право провести окремі дії (перерахування коштів, виготовлення документів тощо).При цьому судом зазначається, що законодавством не визначено, що доручення має бути оформлено саме у вигляді постанови. Також законодавство не містить заборони покладення виконання окремих доручень, вчинення окремих дій на стягувача, яким у виконавчому провадженні щодо виконання наказу суду №903/433/15-1 від 06.07.2015р. є ТзОВ «Волинь-Нова».

Також, колегія суддів вважає вірними висновки суду попередньої інстанції, щодо відмови у визнанні неправомірними дій відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції в частині огляду комбайна марки «John Deere», д.н.з.13040ВК, оформленого актом від 29.10.2015р. з підстав зазначених місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Волинської області від 15.01.2016 у справі № 903/433/15 - залишити без змін, апеляційну скаргу агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.