Постанова № 55867316, 09.02.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2016 р. Справа № 921/873/15-г/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С

суддів Марко Р.І.

Желік М.Б.

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, вх.№01-05/5531/15 від 26.11.2015 року

на рішення господарського суду Тернопільської області області від 13.10.2015 року

у справі № 921/873/15-г/17

за позовом: прокурора Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі Микулинецької селищної ради, смт. Микулинці Теребовлянського району, Тернопільської області,

до відповідача 1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2., АДРЕСА_1,

до відповідача 2: Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1,

про: внесення змін до договору оренди землі від 16.10.2013 року,

За участю представників сторін:

від прокуратури: Мельничук Ю.І. - прокурор, посвідчення №006924 від 01.10.2012 року;

від позивача: не з'явився;

від відповідачів 1 та 2: ОСОБА_5 - представник на підставі довіреності вих.№3 від 27.10.2015 року.;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Тернопілької області від 13.10.2015 року у справі №921/873/15-г/17 (суддя Андрусик Н.О.) позовні вимоги прокурора Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави, в особі Микулинецької селищної ради, до відповідачів 1 та 2 Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, та Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3, про внесення змін до договору оренди землі від 16.10.2013 року -задоволено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопілької області від 13.10.2015 року у справі №921/873/15-г/17, відповідач 1 - Фізична особа підприємець ОСОБА_2 - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на недостовірність нормативної грошової оцінки, оскільки згідно офіційних даних Держкомзему нормативна грошова оцінка земель по Тернопільській області станом на 2010р. склала: рілля-12056 грн/га, пасовища-3881 грн/га, багаторічні насадження- 19225грн/га, сіножатті-5282 грн/га, сільськогосподарські угіддя - 11347 грн/га. У даному випадку - це 10360 грн/га, а за 0,6га = 6216 грн, що в перерахунку на 3 % складає 186,48 грн/рік, а не 1864,8 грн/рік, як це вказав позивач. Отже, наявна помилка, яка десять раз збільшила оцінку земель. Апелянт у поданій апеляційній скарзі зазначає, що не сама зміна нормативної грошової оцінки землі є підставлю для зміни річної суми податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності і не рішення від 16.05.2014р. №1565, прийняте Микулинецькою селищною радою "Про затвердження нормативнх грошових оцінок земель сіл Воля, Конопківка, Кривки", а величина нормативної грошової оцінки є підставою для внесення змін у договір оренди земельної ділянки, яка є базою оподаткування для плати за землю. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, наданий Відділом Держземагенства у Теребовлянському районі без номеру та дати, відтак є неналежним доказом.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 13.10.2015 р. у справі №921/873/15-г/17 та відмовити у позові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2015р. справу № 921/873/15-г/17 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 08.12.2015 р..

Ухвалою суду від 08.12.2015 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 921/873/15-г/17, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Данко Л.С..

В судовому засіданні 12.01.2016 року, ухвалою суду розгляд справи відкладався на 26.01.2016 року.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року, у зв'язку із зайнятістю судді Данко Л.С. у складі іншої судової колегії, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 921/873/15-г/17, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Желік М.Б..

Ухвалою суду від 26.01.2016 року розгляд справи відкладався на 09.02.2016 року з підстав, викладених у ній

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 09.02.16 року з'явився прокурор, проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача 1(апелянта) та відповідача 2 в судовому засіданні 09.02.2015 року, апеляційну скаргу підтримав повністю, з мотивів наведених у ній.

Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

16 жовтня 2013 року між Микулинецькою селищною радою (Орендодавець) та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3 (Орендарі) укладено договір оренди земельної ділянки, державну реєстрацію якого проведено державним реєстратором реєстраційної служби Теребовлянського районного управління юстиції 28 травня 2014 року на підставі рішення №13389287, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний №22275635 від 28.05.2014р.

За умовами укладеного Договору оренди землі (п.п.1,2,8,15), Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням - землі сільсьгосподарського призначення, загальною площею 0,60га, яка знаходиться в АДРЕСА_2, терміном на 5 років для обслуговування нежитлової будівлі телятника. Як зазначено у п.3 Договору, на земельній ділянці (що передається в оренду) знаходяться об'єкти нерухомого майна - будівля телятника.

У п.5 Договору вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62160,00грн за 1 кв.м.

Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 1864,80грн. щорічно, місячна орендна плата становить 155,40грн.

Згідно п. 10 Договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

У п. 13 Договору Сторони дійшли згоди про те, що орендна плата підлягає перегляду один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а в разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору - спір вирішується у судовому порядку (п.36 Договору оренди).

16 травня 2014 року Микулинецькою селищною радою прийнято рішення №1565 "Про затвердження нормативно грошових оцінок земель сіл Воля, Конопківка, Кривки", згідно якого затверджено нову нормативну грошову оцінку земель, оприлюднене у газеті "Воля" від 23.05.2014р. №21 (1160).

Суд першої інстанції виходячи з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, наданого Відділом Держземагенства у Теребовлянському районі без номеру та дати, а також Додаткових пояснень, викладених в листі №10-1915-0.62-2540/2-15 від 05.10.2015р., нормативна грошова оцінка орендованої відповідачами земельної ділянки, площею 6000кв.м, становить 369900 грн.. Однак, такі докази не доводять розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки на певну дату, що не було враховано судом першої інстанції. У зв'язку із цим не було приділено уваги визначенню розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки і наявності обумовлених цим підстав для внесення змін до договору.

Микулинецька селищна рада зверталася до відповідачів з листом №87 від 17.02.2015р. про внесення змін до договору оренди землі від 16.10.2013 року щодо розміру орендної плати відповідно до нової грошової оцінки землі, шляхом підписання Додаткової угоди до даного договору в строк до 03.03.2015 року, долучивши до листа підписаний примірник додаткової угоди. Даний лист надіслано на адресу відповідачів рекомендованою кореспонденцією 03.03.2015 року, про що свідчить копія фіскального чеку №5869. Однак, така пропозиція відповідачами погоджена не була.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статей 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору. ЦК України у ч.ч.1, 2 ст.632 передбачає застосування у встановлених випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у ч.1, 2 ст.21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У зв'язку з введенням в дію ПК України з 01.01.2011р. Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом, згідно зі ст.288 якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, лише встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі, позивач вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою приведення розміру орендної плати за землю у відповідність із зміненою грошовою оцінкою земельної ділянки.

Відповідно до статті 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 14.1.125 статті 14 ПК України визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У відповідності до ч.5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка використовується, зокрема, при визначенні розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Щодо земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.08.2013р., прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5009/3430/12).

З матеріаліів справи вбачається, що відповідачі звертали увагу суду на помилковість визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Хоча суд першої інстанції правильно вказав на те, що предметом спору є внесення змін у договір оренди землі, а не правомірність визначення нормативної грошової оцінки землі, однак, не врахував, що лише зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для спонукання до внесення змін у договір. Водночас, прокурором не доведено належними доказами зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що затверджена рішенням Микулинецької селищної ради №1565, з огляду, зокрема, на недоліки в оформленні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, наданого Відділом Держземагенства у Теребовлянському районі.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.1995 року.

Згідно ч.5 Методики в основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення кладеться рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році. Для земель не сільськогосподарського призначення застосовується інший підхід для оцінювання. Згідно ч.18 Методики Нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки (території сільськогосподарських угідь, що знаходяться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб, в тому числі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби) визначається на основі шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп грунтів. Шкали нормативної грошової оцінки агровиробничих груп грунтів розраховуються за відповідною формулою, що враховує агровиробничі групи грунтів. Загальна нормативно грошова оцінка окремої земельної ділянки визначається сумою добутків площ агровиробничих груп грунтів на їх нормативні грошові оцінки.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оцінку земель», бонітування ґрунтів проводиться відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення та лісового фонду.

Згідно із п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки Орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та :\ розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Частина перша статті 23 ЗК закріплює принцип пріоритетності використання земель, придатних для сільського господарства, згідно з яким такі землі повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Пріоритетність правового режиму цих земель передбачає необхідність їх цільового використання і відповідної плати за їх використання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Відповідно до частини третьої даної статті, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Відповідно ст. 20 цього закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У відповідності до умов оговору, орендарі прийняли в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,6га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: код 01.13 - землі сільсьгосподарського призначення в АДРЕСА_2. Належних доказів зміни нормативної грошової оцінки, оформлених у віповдіності до зазначених положень, суду не надано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, недоведені підстави, з якими закон пов'язує можливість спонукання до внесення змін у договір.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. У встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення були доведені суду належними доказами.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Тернопільської області прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а відтак, рішення суду від 13.10.15 р. у справі № 921/873/15-г/17 у відповідності до ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, вх.№01-05/5531/15 від 26.11.2015 року- задоволити.

2.Рішення господарського суду Тернопільської області області від 13.10.2015 року у справі № 914/3260/15 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

3.Стягнути з Микулинецької селищної ради (48120, вул. Степана Бандери,11, смт. Микулинці, Теребовлянського району Тернопільської області) в дохід Державного бюджету України- 1218,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

4.Стягнути з Микулинецької селищної ради (48120, вул. Степана Бандери,11, смт. Микулинці, Теребовлянського району Тернопільської області) на користь Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)-1339,80 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

6.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 15.02.2016 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.