Рішення № 5586718, 06.07.2009, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-7367/09

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2009 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Скотаря А.Ю.;

при секретарі – Котула Н.С.;

за участю представника позивача – ОСОБА_1;

за участю представника відповідача – ОСОБА_2;

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові розглянув цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного регіонального банку «Регіон-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Регіон-Банк» до ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання договору та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного регіонального банку «Регіон-Банк», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності та визнання добросовісним набувачем, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерний комерційний регіональний банк «Регіон-Банк» (далі АКРБ «Регіон-банк») звернувся до суду з позовною заявою в якій зазначив, що 25.05.2009 між АКРБ «Регіон-банк», який в наступному змінив найменування на ПАТ «Регіон-Банк» на умовах повного правонаступництва, та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель літ. «В-1», загальною площею 137,5 кв.м., літ. «Г-2» загальною площею 214,2 кв.м., літ. «Д-1», загальною площею 378,1 кв.м., літ. «Е-5», загальною площею 2538,3 кв.м., літ. «Ж-1», загальною площею 42,8 кв.м., літ. «К-1», загальною площею 19,9 кв.м., літ. «Л-1», загальною площею 232,7 кв.м., які розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Чигирина Юлія, 13, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до пункту 6 договору АКРБ «Регіон-банк» свідчить про те, що наведені нежитлові будівлі на момент укладання договору під податковою заставою та арештом не перебувають. Наведені нежитлові будівлі станом на момент укладення договору під арештом або податковою заставою дійсно не знаходились. Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 при посвідченні договору були здійснені відповідні перевірки.

01.06.2009 до АКРБ «Регіон-банк» звернувся ОСОБА_3 з листом №01/06-2009 в якому повідомив, що на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 18.05.2009 по справі № Б-48/67-09 накладений арешт на вказані вище нежитлові будівлі та висунув вимоги щодо компенсування збитків, понесених ним у зв’язку з обмеженням права власності на придбані нежитлові будівлі. Позивач листом № 106 від 10.06.2009 відмовив ОСОБА_3 у компенсуванні збитків та запропонував розірвати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.05.2009 за взаємною згодою сторін та погодити графік повернення грошових коштів сплачених відповідачем позивачу за придбані нежитлові будівлі. ОСОБА_3 не повідомив АКРБ «Регіон-банк» про розгляд наведеної пропозиції.

Позивач на підставі ст. 651, 652 ЦК України просить розірвати договір, так як на момент його укладення наявність ухвали Господарського суду Харківської області від 18.05.2009 про накладення арешту на нежитлові будівлі є суттєвою обставиною. Позивач вважає, що у зв’язку з отриманням інформації щодо наявності наведеної ухвали вже після укладення договору істотно змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору. Якби він передбачив наявність наведеної ухвали господарського суду він не уклав би з відповідачем договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд визнати право власності на нежитлові будівлі літ. «В-1», загальною площею 137,5 кв.м., літ. «Г-2» загальною площею 214,2 кв.м., літ. «Д-1», загальною площею 378,1 кв.м., літ. «Е-5», загальною площею 2538,3 кв.м., літ. «Ж-1», загальною площею 42,8 кв.м., літ. «К-1», загальною площею 19,9 кв.м., літ. «Л-1», загальною площею 232,7 кв.м., які розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Чигирина Юлія, 13 і визнати його добросовісним набувачем за договором купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеним з АКРБ «Регіон-банк» 25.05.2009, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 696.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 зазначив що за вказаним вище договором на суму 9975000,00 грн. він у повному обсязі виконав зобов’язання, в тому числі прийняв у власність нежитлові будівлі, сплатив за них обумовлену договором суму. Право власності на наведені нежитлові будівлі зареєстровано ним в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» того ж дня, номер витягу: 22828498. Договір укладений з додержанням усіх вимог щодо чинності правочину.

Ухвалою суду від 25.06.2009 первісний та зустрічний позови об’єднані в одне провадження.

В суді кожна з сторін заперечувала проти задоволення позову іншої сторони, наполягла на задоволенні свого позову та дала пояснення відповідно до обставин, викладений в своїх позовах.

Від третьої сторони надійшла заява про слухання справи за її відсутності і письмові пояснення, відповідно до яких нотаріус ОСОБА_4 вказує, що відповідно до інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства Юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 нею при посвідченні договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 25.05.2009 було здійснено перевірку наявності/відсутності заборон відчуження або арешту майна. Перепон для укладення договору встановлено не було (а.с. 30-32).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов до наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 420697 АКРБ «Регіон-банк», код 09620081 змінив найменування на ПАТ «Регіон-Банк» на умовах повного правонаступництва (а.с. 51)

25.05.2009 між ОСОБА_3 та АКРБ «Регіон-банк» укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 696. Згідно умов договору ОСОБА_3 за суму 9975000,00 грн. придбав у АКРБ «Регіон-банк» нежитлові будівлі літ. «В-1», загальною площею 137,5 кв.м., літ. «Г-2» загальною площею 214,2 кв.м., літ. «Д-1», загальною площею 378,1 кв.м., літ. «Е-5», загальною площею 2538,3 кв.м., літ. «Ж-1», загальною площею 42,8 кв.м., літ. «К-1», загальною площею 19,9 кв.м., літ. «Л-1», загальною площею 232,7 кв.м., які розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Чигирина Юлія, 13 (а.с. 8-9, 19-20).

Позивачем та відповідачем визнано, що наведені нежитлові будівлі станом на момент укладення договору під арештом або податковою заставою дійсно не знаходились, що ОСОБА_3 у повному обсязі були виконані зобов’язання за наведеним договором, в тому числі було прийнято у власність нежитлові будівлі, сплачено за них обумовлену договором суму, отже вказані обставини на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК доказуванню не підлягають.

Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 25.05.2009 того ж дня зареєстрований в державному реєстрі правочинів, витяг № 7317082 та право власності на наведені вище нежитлові будівлі зареєстровано за ОСОБА_3 в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 25.05.2009, витяг № 22828498 (а.с. 10-11, 21-23).

01.06.2009 ОСОБА_3 звернувся до АКРБ «Регіон-банк» з листом № 01/06-2009 щодо усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання придбаними нежитловими будівлями та відшкодування завданих йому збитків у зв’язку з накладенням арешту на придбані приміщення. У відповідь на наведений лист АКРБ «Регіон-банк» надіслав ОСОБА_3 лист № 106 від 10.06.2009 з відмовою компенсувати збитки і запропонував розірвати договір купівлі-продажу за взаємною згодою сторін, на що, ОСОБА_3 не погоджується (а.с. 6-7).

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу від 35.05.2009 укладений з додержанням усіх вимог щодо чинності правочину, в тому числі з додержанням положень ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; сторони за договором мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі; правочин вчинений у формі, встановленій законом, а саме з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією; правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме на отримання ОСОБА_3 у власність нежитлових будівель.

Відповідно до положень ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Так власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Стаття 388 ЦК України передбачає, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З урахуванням зазначених положень закону, посилання відповідача на ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (накладення арешту на нежитлові будівлі) не береться до уваги, оскільки судом було достовірно встановлено, що на момент укладення та посвідчення правочину заборон відчуження (в тому числі арештів) зареєстровано не було.

На підставі того, що договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 25.05.2009 є відплатним; станом на момент укладення договору майно під арештом не знаходилось; набувач за договором не знав і не міг знати про наявність арештів накладених на майно; майно, придбане за договором власником або особою, якій він передав майно у володіння загублене не було і не було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; майно, придбане за договором вибуло з володіння власника на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку» та пункту 4.3 договору іпотеки №06/1-11-2-319, укладеного між АКРБ «Регіон-банк» та ОСОБА_5 23.10.2006, який є застереженням про задоволення вимог Іпотекоутримувача та враховуючи положення ст. 388 ЦК України, суд робить висновок про те, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем за договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 25.05.2009.

Таким чином, суд вважає правильним в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 8, 15, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 316, 317, 319, 321, 328, 388, 391, 392, 651, 652 ЦК України, ст. 41 Конституції України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Акціонерного комерційного регіонального банку «Регіон-банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Регіон-банк» відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов задовольнити та визнати право власності ОСОБА_3 на нежитлові будівлі літ. «В-1», загальною площею 137,5 кв.м., літ. «Г-2» загальною площею 214,2 кв.м., літ. «Д-1», загальною площею 378,1 кв.м., літ. «Е-5», загальною площею 2538,3 кв.м., літ. «Ж-1», загальною площею 42,8 кв.м., літ. «К-1», загальною площею 19,9 кв.м., літ. «Л-1», загальною площею 232,7 кв.м., які розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Чигирина Юлія, 13.

Визнати ОСОБА_3 добросовісним набувачем за договором купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеним з Акціонерним комерційним регіональним банком «Регіон-банк» 25 травня 2009 року та посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 696.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Регіон-банк» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Московського районного суду

м. Харкова А.Ю. Скотар