Рішення № 55867102, 22.12.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2015 р. Справа № 925/1005/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 особисто, ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача - не з'явилися, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Уманської міської ради про стягнення 61 070 грн. 86 коп.,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2015 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Уманської міської ради (далі - відповідач) про стягнення, на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 16.02.2011 у справі № 05/1160, 54 545 грн. 52 коп. інфляційних втрат та 6 525,34 грн. 3% річних за період з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року, що разом складає 61 070 грн. 86 коп.

Ухвалою судді господарського суду Черкаської області від 15.06.2015 року Пащенко А.Д. позовна заява прийнята до провадження, по ній порушено провадження у справі № 925/1005/15, справу призначено до судового розгляду.

30.06.2015 року відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з мотивів необґрунтованості позовних вимог (а.с. 20-21).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.07.2015 року (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року, в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду від 05.11.2015 року частково задоволено касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 у справі № 925/1005/15 скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду (а.с. 116-120).

Ухвалою від 25.11.2015 року справу прийнято до свого провадження суддею Грачовим В.М.

18.12.2014 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог внаслідок збільшення періоду заборгованості, остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь 56438 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 9809 грн. 32 коп. 3% річних за період прострочення з 27.02.2011 року по 16.12.2015 року, що разом складає 66248 грн. 30 коп., та відшкодувати судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1827 грн. (а.с. 126-128).

В засіданні суду позивач і його представник позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві і заяві про збільшення розміру позовних вимог, підтримали просили суд задовольнити позов повністю.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, встановлений строк вирішення спору закінчується, сторонами не заявлено клопотання про його продовження, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення позивач і його представника, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.02.2011 у справі № 05/1160 стягнуто з Уманської міської ради на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 68080,80 грн. вартості здійснених ремонтних робіт, 3440,00 грн. відшкодування вартості незалежної оцінки, 680,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення суду господарським судом Черкаської області 20.06.2011 року видано наказ про примусове виконання рішення суду, а ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 року поновлено строк для пред'явлення наказу від 20.06.2011 року до виконання до 03.09.2015 року.

Станом на день розгляду спору рішення господарського суду Черкаської області від 16.02.2011 року у справі № 05/1160 ні в добровільному ні в примусовому порядку боржником не виконане, наказ господарського суду від 20.06.2011 року державною виконавчою службою 15.10.2015 року повторно повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасувавши рішення господарського суду Черкаської області від 14.07.2015 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 05.11.2015 року у цій справі прийшов до висновку, що спірні цивільні права і обов'язки сторін виникли із рішення суду у справі № 05/1160, зобов'язання відповідача є грошовими, відтак наявні підстави для застосування норми ч. 2 ст. 625 ЦК України. Однак, оскільки суди попередніх інстанцій, обмежившись висновком про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 625 ЦК України, не перевірили правильність проведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат, трьох процентів річних та правильність визначення періоду нарахування вказаних сум, касаційний суд передав справу на новий розгляд до місцевого господарського суду і, при цьому, зазначив про необхідність врахування викладеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання, що виникло із рішення господарського суду Черкаської області від 16.02.2011 року у справі № 05/1160.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Грошовим за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної плати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідає приписам ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак в своїх розрахунках позивач невірно зазначив період заборгованості у зв'язку з чим суму інфляційних втрат та 3% річних безпідставно збільшено. Суд здійснив власний розрахунок відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 51 681 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 9 182 грн. 54 коп. 3% річних за період з 20.06.2011 року (тобто, з дати видачі судом наказу на примусове виконання рішення суду) по 16.12.2015 року, що разом складає 60 863 грн. 86 коп.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, обставин справи та вимог законодавства суд вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних задовольняє частково в розмірі 51 681 грн. 32 коп. інфляційних втрат та 9 182 грн. 54 коп. 3% річних, в решті - на суму 4 757 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 626 грн. 78 коп. 3% річних відмовляє.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1 827 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 80 ч. 1 п. 11, 86, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Уманської міської ради, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, площа Леніна, 1, код ЄДРПОУ 26535796 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 - 51 681 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 9 182 грн. 54 коп. 3% річних та 1827 грн. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 4 757 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 626 грн. 78 коп. 3% річних - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 12.02.2016 року.

Суддя В.М. Грачов