Рішення № 55866829, 09.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2016 р.Справа № 916/4693/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Сбербанк";

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек сі ріелті груп" ; Публічного акціонерного товариства "Ринок Малиновський"; Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"; Публічного акціонерного товариства" Чорноморська транспортна компанія";

про стягнення 1 047 688 897,41 грн.

за зустрічним позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сбербанк";

про внесення змін до договору

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 812 від 10.12.2015р.

ОСОБА_3 довіреність № 4 від 04.01.2016р.

від відповідача: ОСОБА_4О довіреність № б/н від 03.06.2015р

від третьої особи: (ТОВ "Блек сі ріелті груп"): ОСОБА_5 спеціальний витяг з ЄДР;

від третьої особи: (ПАТ " Чорноморська транспортна компанія"): не зявився;

від третьої особи: (ПАТ "Ринок Малиновський"):ОСОБА_6 довіреність № 3 від 17.12.2015р.

від третьої особи: (ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"):ОСОБА_7 довіреність № 39/1 від 27.11.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість, яка склала 43 371 675, 85 доларів США та 46 608 814,15 грн., з яких 36 773 937,32 доларів США загальної заборгованості за кредитною лінією; 6 597 738,53 доларів США процентів за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 15.07.2014р. по 02.11.2015р.; 16 637 067,93 грн. пені за прострочення сплати процентів з користування кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014р. по 30.06.2015р., та 29 971 746,22 грн. пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014р. по 30.06.2015р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання ОСОБА_1 акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" своїх зобовязань, взятих згідно договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. в частині повернення кредиту та відсотків за користування кредитною лінією, в результаті чого у останнього виникла заборгованість, на яку позивачем було нараховано пеню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2015р. було порушено провадження у справі №916/4693/15 із призначенням розгляду у засіданні суду 14.12.2015 року.

11.12.2015р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову (т.2 а.с.1-5), згідно якої останній просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах розміру суми позовних вимог у розмірі 1 047 688 897,41 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець" несе відповідальність перед ОСОБА_9 за неналежне виконання зобовязань за кредитним договором та договором поруки, і в разі відчуження майна, яке належить відповідачу на праві власності, йому будуть завдані значні збитки через неможливість виконати рішення суду.

Водночас, позивач вказує, що у відповідача, як це свідчить з численних позовів, наявні значні боргові зобовязання перед третіми особами, які до теперішнього часу є невиконаним, що може стати перешкодою ПАТ "Сбербанк", як кредитору, задовольнити свої вимоги.

14.12.2015р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек сі ріелті груп", Публічного акціонерного товариства "Ринок Малиновський", Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.2 а.с.35-41).

В обґрунтування поданого клопотання Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" посилається на те, що вищеперелічені особи є майновими та фінансовими поручителями ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" по зобовязаннях ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" перед Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" за договором про відкриття кредитної лінії №14-В / 11/44/ЮЮ від 15.07.2011р. зі змінами та доповненнями.

Крім того, 14.12.2015р. до суду від ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець" надійшов зустрічний позов про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №14-В /11/44/ЮО від 15.07.2011р. в запропонованій ним редакції. (т.4 а.с.2-32).

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець", посилаючись на норми ч.4 ст.652 ЦК України, зазначає, що всього за період дії кредитного договору ним було отримано 45 968 758,67 доларів США, в свою чергу погашено 9 194 821,35 доларів США. Відповідач вказує, що виконання ним своїх зобовязань перед позивачем підтверджується щомісячними актами звірки, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Як зазначає відповідач, 29.07.2015р. ним на адресу головного офісу ОСОБА_9 та Регіонального управління АТ „Сбербанк Росії в Одеській області було направлено лист, в якому викладено про істотну зміну обставин подальшого виконання кредитного договору та вказано, що в порядку ст. 641 ЦК України, ст. 188 ГК України даний лист носить характер оферти про внесення відповідних змін до кредитного договору.

Відповідач зазначає, що даний лист було також підписано майновими поручителями ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець, а також, що до вказаного листа було додано проект про внесення змін до договору. Даний документ було доставлено до головного офісу та регіонального управління ОСОБА_9, що підтверджується квитанцією курєрської служби доставки № 901686 та № 901684

ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець зазначає, що відповіді ані на вказаний лист, ані на інші листи від позивача до теперішнього часу не надходило.

На думку відповідача, дотримані всі чотири умови, за наявності яких можлива зміна або розірвання договору у звязку із істотною зміною обставин, згідно з ч. 2 ст.652 ЦК України, а саме:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане.

Відповідач стверджує, що на момент укладення кредитного договору сторони не могли передбачити безпрецедентного виникнення та поєднання політичної, фінансово-економічної та банківської криз в України 2014р., викликаних анексією АРК та воєнним діями на сході країни, які призвели до скорочення виробництва в регіоні, погіршення умов залучення зовнішнього фінансування та зростання видатків бюджету на фінансування силових відомств і відновлення зруйнованої інфраструктури, викликаної зростанням боргового навантаження на бюджет через необхідність фінансування дефіциту та заборгованості НАК „Нафтогаз, викликаної виснаженням міжнародних резервів, що ускладнює використання Національним банком інтервенцій в якості інструментів стримування зростання попиту на іноземну валюту, який виникає внаслідок панічних настроїв та спекулятивних атак;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована особа не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Відповідач зазначає, що мова йде про те, що події які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги та усунені.

У поданому зустрічному позові ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець вказує, що він жодним чином не може вплинути в межах своєї господарської діяльності своїми діями на усунення тих істотних обставин, які призвели до неможливості виконання клубом умов кредитного договору, оскільки жодна із сторін не могла вплинути на заборону органів державної влади та правоохоронних органів в проведенні спортивних заходів, зменшення ВВП, дефіцит бюджету України, падіння гривні по відношенню до інших валют, дефіцит зведеного платіжного балансу, розмір золотовалютних резервів та інші чинники, які впливають на стабільність банківської системи України, як наслідок стабільність економіки України;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило цю зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідач вказує, що він, укладаючи в 2011р. кредитний договір, розраховувало на певний графік погашення кредиту та сплату процентів за його користування, зазначаючи про розроблення бізнес-плану, яким обґрунтовувалася можливість отримання прибутку та здійснення розрахунку з позивачем без збитків ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець.

При цьому зазначає, що якщо на теперішній час він все ж буде дотримуватися графіку погашення кредитної лінії та відсотків, закріпленому в кредитному договорі, вказане може призвести до банкрутства товариства;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, що дозволяє Клубу виступити з відповідним клопотанням про зміну зобовязань за кредитним договором.

Відповідач зазначає, що, виходячи зі змісту вказаної умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місце, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставини.

Між тим, відповідач вказує, що як і він, так і позивач, є субєктами, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку та спільно несуть тягар відповідних ризиків.

Більш того зосереджує увагу, що у п. 4.8 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін № 6 від 26.04.2013р.) закріплено, що ОСОБА_10 у разі погіршення фінансового стану Позичальника маж право ініціювати внесення змін до умов цього договору, в тому числі, але не обмежуючись щодо ліміту кредитної лінії, визначеного у п. 1.2 цього договору, обсягу забезпечення за цим договором.

Відповідач вважає, що в даному випадку з врахуванням принципу рівності сторін у зобовязаннях має право не лише ОСОБА_10, а й Позичальник ініціювати перегляд умов кредитного договору.

Одночасно, 14.12.2015р. до суду від відповідача надійшла заява про забезпечення зустрічного позову (т.5 а.с.5-15), згідно якої ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець" просить суд до розгляду справи по суті зупинити виконання договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. зі змінами та доповненнями та застосувати заходи забезпечення зустрічної позовної заяви, а саме:

- заборонити ПАТ „ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії вчиняти дії із приймання рішення про звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, у тому числі грошові кошти на рахунках у банківських установах ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець, а також рухоме та нерухоме майно, у тому числі грошові кошти на рахунках у банківських установах майнових та фінансових поручителів останнього, а саме ТОВ "Блек сі ріелті груп" ; ПАТ "Ринок Малиновський"; ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"; ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" та інших осіб, з якими ПАТ „ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії укладено договори /угоди майнової та фінансової поруки у звязку з припиненням сплати ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець платежів за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р.;

- заборонити ПАТ „ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії вчиняти дії щодо звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, у тому числі грошові кошти на рахунках у банківських установах ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець", його майнових та фінансових поручителів, а саме ТОВ "Блек сі ріелті груп" ; ПАТ "Ринок Малиновський"; ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"; ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" та інших осіб, з якими ПАТ „Сбербанк укладено договори /угоди майнової та фінансової поруки, включаючи майно, обтяжене іпотекою ПАТ „ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії за іпотечними договорами з майновими поручителями, посвідченими 19.12.2011р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, за реєстровими № 4167, 4169, 4161, 27.04.2013р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, за реєстровим № 1407; 29.04.2013р. за реєстровим № 1446, 1448; 21.06.2012р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим № 1383 та № 1381, 15.07.2011р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 2236; 29.04.2013р. за реєстровим № 1450;, 27.04.2013р. за реєстровим № 1405, 19.12.2011р. за реєстровим № 4163 та № 4165 та за договорами поруки від 15.07.2011р. зі змінами та доповненнями, укладеним із поручителем ТОВ „Блек Сі ОСОБА_13, від 26.04.2013р. зі змінами та доповненнями, укладеним із поручителем - ПАТ „Ринок Малиновський; від 26.04.2013р. зі змінами та доповненнями, укладеним із поручителем ПАТ „Чорноморська транспортна компанія; від 26.04.2013р. зі змінами та доповненнями, укладеним із поручителем ПАТ „Туристично-виробнича фірма „Чорне море;

- заборонити ПАТ „ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії нараховувати відсотки за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р.;

- заборонити ПАТ „ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії нараховувати штрафні санкції (штрафи, пеню, тощо) згідно договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р.;

- заборонити ПАТ „ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії укладати правочини щодо відступлення в повному обсязі або частково прав вимоги до ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець", що випливають з договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р.;

- заборонити органам нотаріату, органам Державної виконавчої служби України, органам Державної реєстраційної служби України вчиняти будь-які дії, повязані із зверненням ПАТ „ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії стягнення на рухоме та нерухоме майно, у тому числі грошові кошти на рахунках у банківських установах ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець", а також рухоме та нерухоме майно , у тому числі кошти на рахунках у банківських установах майнових та фінансових поручителів останнього, а саме ТОВ "Блек сі ріелті груп" ; ПАТ "Ринок Малиновський"; ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"; ПАТ "Чорноморська транспортна компанія" та інших осіб, з якими ПАТ „ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії укладено договори /угоди майнової та фінансової поруки, у тому числі, але не виключно дії, направлені на опис /вилучення /списання майна з балансу вказаних підприємств, реалізацію майна вказаних підприємств, дії із примусового вилучення майна, дії, повязані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, тощо.

У судовому засіданні 14.12.2015р. було оголошено перерву до 16.12.2015р. для вирішення питання щодо прийняття або повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.12.2015р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про стягнення 1 047 688 897,41 грн. із призначенням розгляду в засіданні суду 16.12.2015р.

16.12.2015р. до канцелярії суду від ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову від 11.12.2015р., подану ПАТ „ОСОБА_10 Сбербанку Росії (т.7 а.с.1-13), згідно яких відповідач просить суд в її задоволенні відмовити.

В обґрунтування поданих заперечень ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець" вказує, що вимоги позивача є повністю забезпеченими такими заходами, як іпотека нерухомого майна та порука, застосованими сторонами у договірному порядку.

У поданих запереченнях відповідач акцентує увагу на тому, що іпотечна вартість нерухомого майна, переданого в іпотеку АТ „Сбербанк Росії згідно із договорами про внесення змін до іпотечних договорів, укладеними 08.05.2014р., виражена в першу чергу в доларах США на загальну суму 51 868 042,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 13.12.2015р. складає 1 235 062 106,24 грн. При цьому розмір заявлених позовних вимог складає 1 047 688 897,41 грн., що на 187 373 208,83 грн. менше, ніж вартість предметів іпотеки.

Крім того, ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець" зазначає, що з метою забезпечення його зобовязань перед АТ „Сбербанк Росії за кредитним договором з ТОВ "Блек сі ріелті груп" ; ПАТ "Ринок Малиновський"; ПАТ "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"; ПАТ „Чорноморська транспортна компанія" було укладено відповідні договори поруки, і стягнення по цим договорам є предметом розгляду у справах господарського суду Одеської області № 916/4593/15, № 916/4694/15, № 916/4591/15 та 916/4525/15.

З урахуванням викладених обставин, відповідач вважає, що вимоги банку є повністю забезпеченими, з огляду на що подана ним заява про забезпечення позову не є адекватною та співвідносною з заявленими позивачем вимогами.

У судовому засіданні 16.12.2015р. за усним клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, було оголошено перерву до 21.12.2015р.

У засіданні суду 21.12.2015р. у задоволенні заяв про забезпечення первісного та зустрічного позовів судом, з огляду на їх необґрунтованість, було відмовлено.

Вирішуючи вказане питання, суд виходив з того, що вимоги первісного позивача є повністю забезпеченими такими заходами, як іпотека нерухомого майна та порука, застосованими сторонами у договірному порядку, а посилання на численні справи про стягнення коштів з відповідача не знайшли свого підтвердження.

При цьому, відмовляючи у клопотанні про забезпечення зустрічного позову, суд дійшов до висновку, що застосування заходів, про які просить ОСОБА_8 „Футбольний клуб „Чорноморець, є фактично обмеженням права первісного позивача як на здійснення господарської діяльності, так на звернення до суду, що є неприпустимим.

Ухвалою суду від 21.12.2015р. за вищевказаним клопотанням ОСОБА_8 „Футбольний клуб „Чорноморець до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек сі ріелті груп", Публічне акціонерне товариство "Ринок Малиновський", Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" та Публічне акціонерне товариство" Чорноморська транспортна компанія".

Враховуючи таке залучення, а також для додаткового дослідження матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 12.01.2016р.

11.01.2016р. до канцелярії суду від ОСОБА_8 „Футбольний клуб „Чорноморець, з огляду на виникнення сумнівів у останнього щодо правильності здійснення позивачем розрахунків, надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій (т.7 а.с.115-124), на вирішення якої просить суд поставити наступні питання:

1. Чи є вірним та чи підтверджується здійснений Публічним акціонерним товариством „ОСОБА_10 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» розрахунок розміру загальної заборгованості за кредитною лінією умовам договору про відкриття кредитної лінії № 14-В / 11/44 / ЮО від 15.07.2011р. із змінами та доповненнями, та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за зазначеним договором?

У разі, якщо здійснений Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_10 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» розрахунок розміру загальної заборгованості за кредитною лінією є невірним, який розмір загальної заборгованості ОСОБА_1 акціонерного товариства Футбольний «Чорноморець» за кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В / 11/44 / ЮО від 15.07.2011р. із змінами та доповненнями, станом на 03 листопада 2015 р.

2. Чи є вірним здійснений Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_10 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» розрахунок розміру процентів за користування кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В / 11/44 / ЮО від 15.07.2011р. із змінами та доповненнями?

2.1.Чи відповідає даний розрахунок розміру процентів за користування кредитною лінією умовам договору про відкриття кредитної лінії № 14-В / 11/44 / ЮО від 15.07.2011р. із змінами та доповненнями вимогам нормативно-правових актів Національного банку України, Положенню по кредитуванню Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_10 СБЕРБАНКУ РОСІЇ»?

2.2.Яка процента ставка (тип: змінювана чи фіксована, та розмір у відсотковому значенні, з врахуванням показника LIBOR USD 6М» або «Індикативної ставки для доларів США») повинна була застосовуватися у конкретному періоді нарахування процентів за користування кредитною лінією?

2.3.У разі, якщо здійснений Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_10 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» розрахунок розміру процентів за користування кредитною лінією є невірним, який розмір заборгованості ОСОБА_1 акціонерного товариства Футбольний клуб „Чорноморець» по сплаті процентів за користування кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В / 11/44 / ЮО від 15.07.2011р. із змінами та доповненнями, станом на 03 листопада 2015 р.?

3.Чи є вірними здійснені Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_10 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» розрахунки пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією та пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією договором про відкриття кредитної лінії № 14-В / 11/44 / ЮО від 15 липня 2011 р., із змінами та доповненнями?

3.1.Чи відповідають дані розрахунки пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією та пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією умовам договору про відкриття кредитної лінії № 14-В / 11/44 / ЮО від 15.07.2011 р., із змінами та доповненнями, вимогам нормативно-правових актів Національного України, Положенню по кредитуванню Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_10 СБЕРБАНКУ РОСІЇ», а також висновкам Верховного суду України, викладеними у постанові від 01.04.2015р. (прийнятою за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий світ» про перегляд Верховним Судом України постанови господарського суду України від 28 січня 2015 року у справі №909/660/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ТОВ «Новий світ» про стягнення заборгованості) щодо нарахування пені у разі надання кредиту у іноземній валюті?

3.2.У разі, якщо здійснені Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_10 СБЕРБАНКУ РОСІЇ» розрахунки пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією та пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією є невірними, який розмір заборгованості ОСОБА_1 акціонерного товариства Футбольний клуб „Чорноморець» по сплаті пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією та пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/ 11/44 / ЮО від 15.07.2011 р., із змінами та доповненнями, станом на 03 листопада 2015 р.?

Проведення судової експертизи відповідач просить суд доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Водночас, 11.01.2016р. до канцелярії суду від ПАТ „Сбербанк надійшов відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства Футбольний клуб „Чорноморець» (т.7 а.с.125-133), згідно якого останній просить суд у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

В обґрунтування вказаного відзиву позивач вказує, що твердження позивача за зустрічним позовом про те, що зміна курсу долара США та економічна криза є підставою для зміни кредитного договору спростовується, зокрема, тим, що зміна курсу долара США та євро по відношенню до гривні не свідчить про істотну умову обставин в розумінні ст. 652 ЦК України відносно спірного договору.

ПАТ „Сбербанк зазначає, що зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти відносно валюти України є комерційним ризиком сторін договору, а тому ці обставини не можуть бути підставами для зміни або розірвання договору.

З урахуванням вказаного, стверджує, що сторони, укладаючи кредитний договір, приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу.

Крім того, позивач вказує, що при наявності суттєвої зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише у виключних випадках.

Для цього, крім наявності чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідна наявність ще однієї із двох умов: розірвання договору суперечить громадським інтересам або потягне для сторін збитки, що значно перевищать витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Крім того, у відзиві на зустрічну позовну заяву ПАТ „Сбербанк зазначає, що посилання ОСОБА_8 Футбольний клуб „Чорноморець» на лист Одеської регіональної торгово-промислової палати від 08.05.2015р. № 2003-14/260 в якості доказу істотної зміни обставин є недоречним, оскільки вказаним листом не підтверджено настання істотних обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, з наявністю яких законом повязується можливість внесення змін до договору, що, на думку, позивача, є підставою для відмови у зустрічному позові.

В узагальнення поданого відзиву, ПАТ „Сбербанк вказує, що зустрічний позов не підлягає задоволенню у звязку із зловживанням ОСОБА_8 „Чорноморець своїми процесуальними правами та використанням неправильно обраного способу захисту права, оскільки чинне законодавство не встановлює такого способу, як примусова зміна умов договору на погіршення стану однієї із сторін договору.

Позивач вважає, що несвоєчасне та неналежне виконання Позичальником (відповідачем) своїх боргових зобовязань за кредитних договором не звільняє останнього від обовязку виконання договірних умов належним чином.

Ухвалою суду від 12.01.2016р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника третьої особи (ПАТ "Чорноморська транспортна компанія"), від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутністю, а також для вирішення клопотання про призначення судової економічної експертизи, розгляд справи було відкладено на 15.01.2016р.

15.01.2016р. до канцелярії суду від ПАТ „Сбербанк надійшли письмові заперечення на клопотання про призначення експертизи (т.8 а.с.2-5), згідно яких останній зазначає, що подані ним розрахунки дають можливість встановити наявну заборгованість, без наявності спеціальних знань та призначення судової економічної експертизи.

ПАТ „Сбербанк стверджує, що подання відповідачем клопотання про призначення у справі експертизи направлене на затягування судового розгляду справи, оскільки ОСОБА_8 „Футбольний клуб „Чорноморець, поставивши на вирішення експертизи питання щодо перевірки вірності здійсненого банком розрахунку загальної заборгованості, у своєму зустрічному позові визнає нарахований позивачем розмір.

Крім того, у вказаних запереченнях на клопотання, позивач зосереджує увагу на неподанні відповідачем жодних розрахунків, які, на його думку, були б вірними.

Водночас, позивачем до поданих заперечень з метою обґрунтування та розяснення розрахунку заборгованості стосовно нарахування процентів за користування кредитною лінією, надано детальний розрахунок, у якому зазначається значення LIBOR6М.

15.01.2016р. до суду від ПАТ „Сбербанк також надійшли письмові пояснення щодо розрахунку заборгованості (т.8 а.с.16-21), згідно яких банк вказує на те, що згідно умов кредитного договору, тип процентної ставки, яка застосовується у ньому з дати укладення договору і по 24.09.2014р., є фіксований, починаючи з 25.09.2014р. до кінця строку дії договору діє змінювана процентна ставка.

Одночасно, ПАТ „Сбербанк вказує, що станом на 10.02.2015р. Позичальником не надані документи для складання акту звіряння за січень 2015р., а також документи, що підтверджують оформлення ТОВ Блек Сі ОСОБА_13 права оренди земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 27, на якому розташована не житлова будова літ. „А (1 черга) загальною площею 5281,7 кв.м. з не житловими приміщеннями торгового комплексу, передане в іпотеку банку на умовах іпотечного договору від 15.07.2011р., засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11Ю, які останній зобовязався надати згідно умов кредитного договору не пізніше за 31.12.2014р.

Позивач зазначає, що внаслідок порушення Позичальником вищевказаного зобовязання розмір маржі банку (і, як наслідок, розмір змінюваної процентної ставки), що діє на дату порушення зобовязання, починаючи з 20 календарного дня з дня порушення зобовязання, встановлюється в новому розмірі , а саме в збільшеному розмірі на 2 процентні пункти (п.6.6 кредитного договору в редакції договору про внесення змін до нього № 12 від 30.04.2014р.)

У поданих поясненнях ПАТ „Сбербанк зазначає, що згідно умов кредитного договору з 11.02.2015р. нараховується підвищена процентна ставка за кредитом Libor USD 6М 13,5 %, але не менше 14,0 % річних за порушення зобовязань по складанню акту звіряння за січень ц.р.; з 14.03.2015р. - на рівні Libor USD 6М+15,5 % не менше 16,0 % річних за порушення зобовязання за подання документів по оренді земельної ділянки.

15.01.2016р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи фінансово - господарської діяльності ОСОБА_8 „Футбольний клуб „Чорноморець, проведення якої останній просить доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (т.8 а.с.55-60).

Вказаним клопотанням на вирішення судової експертизи просить поставити наступні питання:

1. Чи є у ОСОБА_1 акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» фінансова можливість щодо виконання умов договору про відкриття кредитної лінії № 14-В / 11/44 / ЮО від 15.07.2011 р., із змінами та доповненнями, у порядку, встановленому даним кредитним договором?

2. Чи є у ОСОБА_1 акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» фінансова можливість погашення загальної суми заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «СБЕРБАНК» у розмірі заявлених ним позовних вимог на суму 43 371 675, 85 доларів США та 46 608 814,15 грн.?

3. Чи призведе виконання ОСОБА_1 акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» умов договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 р., із змінами та доповненнями, у порядку, встановленому даним кредитним договором, до банкрутства АТ «ФК «Чорноморець»?

4. Чи призведе погашення ОСОБА_1 акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» загальної суми заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «СБЕРБАНК» у розмірі заявлених ним позовних вимог на суму 43 371 675, 85 доларів США та 46 608 814,15 грн., у межах виконання рішення по справі 916/4693/15, у тому числі шляхом примусового стягнення із ОСОБА_1 акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» заборгованості у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», та арешту майна та грошових коштів АТ «ФК «Чорноморець» до його банкрутства?

У судовому засіданні 15.01.2016р. розгляд клопотань відповідача про призначення у справі експертиз були відкладені до наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 15.01.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на пятнадцять днів, у засіданні суду оголошено перерву до 02.02.2016р.

27.01.2016р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові заперечення щодо клопотання про призначення судової економічної експертизи фінансово-господарської діяльності ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець (т.8 а.с.65-70), згідно яких ПАТ „Сбербанк просить суд відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування поданих заперечень позивач щодо сформульованого відповідачем 1 питання зазначає, що ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець у зустрічному позові сам вказує на збитковість підприємства у 2014р. на суму 291 456,00 грн. збитків, а у першому півріччі 2015р. взагалі про відсутність будь-яких доходів.

Одночасно, позивач зосереджує увагу на тому, що запропоновані відповідачем зміни до кредитного договору спрямовані на погіршення фінансового стану ПАТ „Сбербанк та завдаватимуть значних збитків банку.

Щодо поставленого відповідачем 2 питання стосовно встановлення фінансової можливості у ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець погашення заборгованості у розмірі, заявленому до стягнення, позивач вважає, що дане питання є тотожним до попереднього, оскільки вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій випливають з умов, укладеного між сторонами договору.

Відносно питання 3 щодо того, чи призведе виконання відповідачем умов кредитного договору, зі змінами та доповненнями до нього до банкрутства ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець, вказує про можливість стягнення суми заборгованості та можливе невиконання відповідачем рішення у тримісячний строк, з урахування чого у кредиторів зявиться право, а у боржника обовязок для звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Щодо питання 4 вважає, що воно є тотожним по відношенню до попереднього, третього.

Загалом, позивач вказує на недоцільність вирішення питання щодо можливого банкрутства ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець, оскільки воно, на думку ПАТ „Сбербанк, повинно розглядатися на загальних зборах вищевказаного товариства та акцентує увагу на тому, що подання такого клопотання направлене лише на затягування судового розгляду справи.

02.02.2016р. до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення на відзив на зустрічну позовну заяву (т.9 а.с.1-9), згідно яких останній вказує, що істотна зміна соціально-економічних умов здійснення комерційно-спортивної діяльності, під яку надано цільове кредитування, якими сторонами керувались, і стабільність та тривалість яких була підставою (запорукою) належного виконання договору, вплинула на перебіг комерційно-спортивної діяльності сторони та унеможливила виконання договору на первісних умовах.

Відповідач стверджує, що подальше продовження договору у такому вигляді заважає виконанню його мети поверненню кредиту та відсотків за ним.

Відтак вважає, що умови договору мають бути змінені на підставі положень ч. 4 ст. 652 ЦК України із врахуванням майнових інтересів обох сторін.

Одночасно, 02.02.2016р. відповідачем до канцелярії суду було подано клопотання щодо призначення справи №916/4693/15 до колегіального розгляду у складі трьох суддів (т.9а.с.10-11). Подання вказаного клопотання відповідач обґрунтовує тим, що вищезазначена справа має великий резонанс та є досить складною для вирішення.

У судовому засіданні 02.02.2016р. було оголошено перерву до 04.02.2016р.

03.02.2016р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо заборгованості по тілу кредиту (т.9 а.с.26-27), згідно яких останній вказує, що він свої зобовязання за договором виконав повністю, видавши відповідачу в межах ліміту кредитної лінії грошові кошти, що підтверджується бухгалтерськими документами щодо рахунків ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець, в тому числі заявками на видачу кредитних коштів, додатковими угодами № 1-31 на видачу траншів по кредитному договору, меморіальними ордерами на видачу кредиту, а також виписками по особовим рахункам боржника, на яких обліковується заборгованість.

ПАТ „Сбербанк вказує, що вказаними документами підтверджено, що відповідачем за період з 15.07.2011р. по теперішній час було отримано 45 968 758,67 доларів США. Водночас, позивач зазначає і про часткове погашення ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець заборгованості у розмірі 9 194 821,35 доларів США, у звязку, із чим у останнього виникла основна заборгованість по кредитному договору у сумі 36 773 937,32 доларів США.

04.02.2016р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо застосування відсоткової ставки по кредитному договору (т.9 а.с.111-114), згідно яких останній вказує, що на підставі кредитного договору застосовується наступний розмір відсоткової ставки: з 11.02.2015 р. нараховується підвищена процентна ставка за кредитом у розмірі Libor USD 6М 13,5 %, але не менше 14,0 % річних - за порушення зобов'язань по складанню Акту звіряння за січень 2015 р. (п.6. Додатки №1 до Кредитного договору);

У поданих поясненнях позивач зазначає, що відповідно до додатку №1 до кредитного договору в редакції договору про внесення змін №6 від 26.04.2013 р., вказано наступне:

п.6 З моменту набуття чинності цим додатком кредитний договір діє в частині, що не змінена цим додатком.

Оскільки п.6 додатку № 1 до кредитного договору не змінено договором про внесення змін №6 від 26.04.2013 року, тому він діє в редакції від 15.07.2011 р., зокрема:

У випадку, якщо Позичальник не надасть у строки, зазначені в п.4 цієї додаткової угоди, документи, передбачені п.5. цієї додаткової угоди, в зв`язку з чим сторони не зможуть скласти Акт звірки, зазначений в п.5. цієї Додаткової угоди, то ОСОБА_10 нараховуватиме, а Позичальник повинен сплачувати ОСОБА_9 проценти протягом розрахункового періоду, в якому було складено такий акт звірки, з розрахунку найвищого розміру процентної ставки, зазначеної в п. 3 цієї додаткової угоди, що співвідноситься з нарахуванням відсотків - але не менше 14 % (чотирнадцяти відсотків) річних за користуванням кредитом наданих у доларах США

Позивач стверджує, що при порушенні Позичальником цієї умови кредитного договору, внаслідок чого сторони не зможуть скласти акт звіряння, ОСОБА_10 нараховує, а Позичальник зобов'язується оплачувати відсотки виходячи з підвищеного розміру процентної ставки, а саме: Libor USD 6М+13,5 %, але не менше 14,0 % річних (п.6. додатку №1 в редакції 15.07.2015 р. до кредитного договору), оскільки станом на 10.02.2015 р. документи для складання акту звіряння за січень 2015р. Позичальником не надані

Водночас, ПАТ „Сбербанк наголошує, що у звязку з порушенням Позичальником зобов'язання, передбаченого п.2.11 Додатку №1 до кредитного договору (що був доповнений договором про внесення змін №12 від 30.04.2014р.), розмір ОСОБА_9 (і, як наслідок, розмір змінюваної процентної ставки), що діє на дату порушення зобов'язання, починаючи з 20-го календарного дня з дня порушення зобов'язання, встановлюється в новому розмірі, а саме в розмірі збільшеному на 2 процентні пункти (п. 6.6. кредитного договору в редакції договору про внесення змін №12 до нього від 30.04.2014 р.).

Позивач зазначає, що з огляду на невиконання відповідачем зобовязань, передбачених п.2.11. додатку № 1 до кредитного договору в редакції договору про внесення змін №12 до нього від 30.04.2014 р., згідно з п. 6.6. вказаного договору та п. 2.3. додатку № 1 до цього договору розмір ОСОБА_9 (і, як наслідок, розмір змінюваної процентної ставки) встановлюється в збільшеному на 2 (два) процентних пункти за кожен випадок такого порушення.

Позивач вказує, що, починаючи з 14.03.2015 року, процентна ставка за користування кредитом відповідно до вказаного договору укладеному з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЧОРНОМОРЕЦЬ» розраховувалася: LIBOR USD 6M + 15,5%, але не менше 16,0% річних.

Позивач стверджує, що значення «LIBOR USD 6M» є загальнодоступним та визначене в розмірі за 26.08.14р. значення «LIBOR USD 6M» 0,33 %; за 12.12.14р. значення «LIBOR USD 6M» 0,34%; за 12.06.15р. значення «LIBOR USD 6M» 0,45 % та за 11.12.15р. значення «LIBOR USD 6M» 0,75%.

У судовому засіданні 04.02.2016р. представником позивача було надано письмові заперечення на висновок експертного дослідження, науковий висновок та клопотання щодо колегіального розгляду (т.9 а.с.141-143), згідно яких останній, посилаючись на постанову ВСУ від 20.02.2012р. у справі № 6-93цс11), вказує, що настання фінансової кризи не є істотною зміною обставин, якими сторони договору керувалися при його укладенні, у звязку із тим, що економічна криза має загальний характер та стосується обох сторін, відтак це не може бути підставою для зміни або розірвання договору в судовому порядку.

Водночас, позивач зазначає, що ризик підвищення курсу долару США до гривні несе сам Позичальник.

Щодо посилань відповідача на науковий висновок професора ОСОБА_14, позивач вказує, що останній при його наданні не врахував п.п. 6 постанови Пленуму ВГСУ від 24.11.2014р. № 1 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних спорів, згідно з яким зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України.

Щодо висновку експертного дослідження № 02/16 від 29.01.2016р., яким встановлено, що загальна сума наданого кредиту, без врахування однакового меморіального ордеру від 25.07.2011р. та 25.09.2013р. складає 31 170 960 доларів США, а різниця в розрахунках з ПАТ „Сбербанк становить 5 602 977,32 доларів США .

Позивач акцентує увагу на тому, що експерту не являється можливим вірно розрахувати проценти та пеню, оскільки дані розрахунки ведуться від загальної суми заборгованості по тілу кредиту.

ПАТ „Сбербанк стверджує, що висновки експерта щодо нарахованих процентів та пені не можуть бути достовірними, оскільки експерт навіть не встановив розмір заборгованості по тілу кредиту, а також вказує, що експерт не встановив жодної суми(ані тіло кредитку, ані процентів, ані пені), які на його думку були б вірними при складанні розрахунку заборгованості ОСОБА_9, що, на його думку, свідчить про те, що такий висновок є неповним та необґрунтованим та не може бути прийнятий, як належний доказ у справі.

Щодо клопотання відповідача про призначення справи до колегіального розгляду позивач у поданих поясненнях просив суд відмовити у його задоволенні.

Представником відповідача в засіданні суду 04.02.2016р. було надано відзив на позов (т.9 а.с.155-168), згідно якого останній просив суд відмовити у задоволенні заявлених банком вимог.

В обґрунтування поданого відзиву відповідач, посилаючись на вищевказаний експертний висновок, вказує, що загальна сума наданого позивачем кредиту становить 31 170 960 доларів США, що на 5 602 977,32 доларів США менше, ніж розрахованої позивачем суми.

Відповідач зазначає, що для визначення реальної суми заборгованості ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець за кредитним договором можливе лише шляхом співставлення меморіальних валютних ордерів, як на видачу кредиту, так і на повернення кредитних коштів, а також аналізу додаткових банківських документів (виписок банку по рахунках Позичальника та облікових регістрів банку).

ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець вказує, що відповідно до п. 6.6 кредитного в редакції договору про внесення змін № 6, враховуючи зміни, внесені договором про внесення змін №12, за порушення обовязку складання акту звірки підвищення процентної ставки на 2 % пунктами не передбачено та застосовано банком безпідставно.

Крім того, на думку відповідача, збільшення банком процентної ставки з 11.02.2015р. та 14.03.2015р. суперечить чинному законодавству України, а також кредитному договору, а здійснені позивачем розрахунки процентів є невірними.

Щодо розрахунку пені відповідач, посилаючись на висновок професора ОСОБА_14 щодо застосування положень цивільного та господарського права у справі № 916/4693/15, вказує, що штрафні санкції, нараховані ОСОБА_9 до боржника у формі збільшення базової процентної ставки, не можуть слугувати підставою для нарахування в подальшому пені та несплату цих санкцій, адже це означало б нарахування штрафних санкцій на неустойку, що суперечить чинному законодавству України, а також зазначає, що Конституцією України заборонено застосування двох видів відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Саме тому, нарахування пені за несплату штрафних санкцій, якими є збільшені проценти у результаті не проведення актів звіряння та ненадання певного договору оренди третьої особи, можна визнати неправомірним.

Відтак, вказує, що розрахунок процентів та пені, здійснений банком, містить істотні вади, обумовлені неправильним обрахунком бази для нарахування штрафних санкцій та застосування неспівмірного штрафу за дії Боржника не повязані із виконанням кредитного зобовязання й відповідальності за третю особу.

Відповідач стверджує, що процент та суму неустойки не нараховуються в силу прямої заборони законом такого нарахування (ч.2 ст. 550 ЦК України).

ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець у поданому відзиві також зазначає, що у разі застосування банком санкцій у вигляді збільшення процентної ставки, нарахування пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за несплату цих санкцій (процентів) вже не може бути застосовано.

Відповідач вважає, що використання подвійної облікової ставки НБУ при нарахуванні пені в доларах США заборонено, відтак вона може нараховуватися лише в гривнях.

Водночас, відповідач вказує, що йому не зрозуміло з яких саме підстав банком надано розрахунок пені з 30.12.2014р., а не з 02.09.2014р., а також зосереджує увагу на норми ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування пені повинно було бути припинено через 6 місяців від дня, коли зобовязання повинно було бути виконано.

В засіданні суду 04.02.2016р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника третьої особи (ПАТ "Ринок Малиновський"), від якого не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, необхідність додаткового дослідження матеріалів справи, а також необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 09.02.2016р.

У судовому засіданні 09.02.2016р. судом у задоволенні клопотань про призначення у справі судових експертиз з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність необхідності спеціальних знань для вирішення спору, було відмовлено.

Вирішуючи вказане питання, суд виходив з того, що за змістом ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

При цьому, згідно з пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як встановлено судом, в якості підстави доцільності проведення судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій ОСОБА_8 "Футбольний клуб "Чорноморець" посилалось, по-перше, на неможливість визначення розміру заборгованості по тілу кредиту у звязку з ненаданням усієї кількості меморіальних ордерів. Разом з тим, меморіальні ордери на усю суму виданих коштів, рівно як і платіжні доручення, що свідчать про часткове погашення тіла кредиту, були надані суду позивачем 3.02.2016р. (т.9 а.с.28-77). Крім того, відповідач посилався на незрозумілість показника LIBOR на підстав збільшення процентної ставки. Між тим, як було встановлено судом, процента ставка 12%, що застосовувалася позивачем, є мінімальним розміром змінюваної ставки, у звязку з чим зясування показника LIBOR не є необхідним для перевірки розрахунку відсотків, нарахованих по вказаній ставці. До того ж, наявність або відсутність підстав для підвищення процентної ставки є правовим, а не економічним питанням. При цьому, за вимогою суду позивачем було розраховано проценти по кредиту за ставкою 12%, яку суд вважав правильною з мотивів, що будуть викладені у мотивувальній частині рішення. Щодо розрахунку пені, то визначення періодів нарахування, ставки, а також відповідності розрахунків обовязковим позиціям Верховного Суду України, є також суто правовим питанням, а наведення власного розрахунку у разі незгоди із розрахунком позивача є не тільки правом, а і обовязком суду, що може бути здійснений за допомогою системи Ліга-Закон.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях для перевірки розрахунку позовних вимог.

Щодо клопотання про призначення судової економічної експертизи фінансово-господарської діяльності, суд також дійшов висновку, що обставини, які можуть бути встановлені під час такої експертизи, не впливають на оцінку наявності або відсутності підстав для зміни договору у відповідності до ст. 652 ЦК України, тим більше, що факт відсутності у відповідача фінансової можливості виконання договору та погашення кредиту визнається обома сторонами та не підлягає доведенню.

Одночасно, судом було відмовлено і у задоволенні клопотання відповідача щодо призначення справи до колегіального розгляду, оскільки таке призначення є правом суду та ставиться у залежність від категорії та складності справи. При цьому, оскільки таке клопотання було подано відповідачем лише в кінці процесуального строку, продовженого згідно до ст. 69 ГПК України, суд розглядає його як спробу затягнути вирішення справи по суті.

У судових засіданнях під час розгляду справи по суті представники позивача в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні, заперечуючи проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача в свою чергу заперечував проти задоволення позову, наполягав на задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець".

Представники третіх осіб підтримали позицію представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, а також заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2011р. між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_10 банк Сбербанку Росії" (ОСОБА_10) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО (т.1 а.с.13-22), який було викладено у новій редакції згідно із договором про внесення змін №6 від 26.04.2013р. (т.1 а.с.40-56).

Згідно п. 1.1 договору банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США, що надалі іменується кредитна лінія", та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати Кредит на цілі, зазначені у пункті 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати ОСОБА_9 проценти за користування Кредитом, а також повернути ОСОБА_9 Кредит у терміни, встановлені цим Договором та/або додатковими угодами до цього Договору, та виконати інші умови цього Договору.

Згідно з договором про внесення змін №11 від 31.03.2014р. (т.1 а.с.63), сторони змінили вказаний пункт, визначивши умови щодо не відновлюваності кредитної лінії.

Пунктом 1.2 договору сторонами було визначено ліміт кредитної лінії (графік погашення кредиту).

Згідно з п.1.4 договору останній день дії кредитної лінії 30.06.2018р.

Згідно п. 1.5 договору, кредит надається для фінансування витрат, пов'язаних з проведенням реконструкції центрального стадіону «Чорноморець», за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20 та поповнення обігових коштів.

Розділом 2 кредитного договору сторони обумовили забезпечення виконання зобовязань позичальника.

Пунктами 6.1-6.4 договору сторони встановили, що Позичальник зобовязується сплачувати ОСОБА_9 за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором/відповідною додатковою угодою. Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в іноземній валюті, та фактичної кількості днів у році для кредиту, наданого Позичальнику в національній валюті. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно).

Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1. - 6.2. цього договору, Позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.

При цьому під «періодом» сторони в цій ст.6 договору розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору дата, вказаний в верхньому правому киї на першій сторінці договору), і закінчуються в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються.

Проценти, нараховані за період, в якому відповідно до пункту 1.4. цього договору Позичальник зобовязаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.

Згідно з приписами п. 8.1 в редакції договору про внесення змін №11від 31.03.2014р., Позичальник зобовязується здійснювати часткове повернення кредиту, наданого в межах встановленого ліміту кредитної лінії, таким чином, щоб загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала відповідного розміру ліміту кредитної лінії, визначеного в п. 1.2 цього договору, станом на відповідну дату, з якої ліміт кредитної лінії зменшується.

Відповідно до п. 1.8 договору про внесення змін № 12 від 30.04.2014р. сторони погодили в п. 8.1 кредитного договору виключити слова „ у термін, визначений у відповідній додатковій угоді до цього договору та після слів „зазначеного в п. 1.4 цього договору доповнити словами та цифрами „відповідно до графіку, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Проаналізувавши вищенаведені умови договору, суд дійшов висновку про укладення між сторонами кредитного договору в порядку ст.1054 ЦК України.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, видавши відповідачу в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 45 968 758,67 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалами справи меморіальними ордерами (т.9 а.с.28-58).

Натомість відповідач повернув кредит лише частково на суму 9 194 821.35 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалами справи платіжними дорученнями (т.9 а.с.59-77). Таким чином, непогашена сума кредиту станом на день розгляду справи становить 36 773 937,32 доларів США.

У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, пунктом 8.3 договору в чинній редакції встановлено, що ОСОБА_10 має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, а також по іншим договорам (в т.ч., але не виключно по кредитним договорам, договорам про відкриття кредитних ліній) і/або договорам поруки і/або договорам про надання банківських гарантій/ контр гарантій /акредитивів тощо, які укладені або будуть укладені протягом дії цього договору між Позичальником і ОСОБА_9, а також по платіжним зобов'язанням перед ОСОБА_9 та/або третіми особами по оплаті векселів, погашенню облігацій, виплаті купонного доходу, інших фінансових зобов'язань, тощо, у сумі, що перевищу 5% (п'ять процентів) від балансової вартості активів Позичальника у відповідності з бухгалтерською звітністю на останню звітну дату), які виникли (можуть виникнути) протягом строку дії цього Договору).

Пунктом 8.4 договору сторони узгодили, що у разі, якщо ОСОБА_10 використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобовязаний в письмовій формі повідомити про це Позичальника, із зазначенням у відповідній вимозі повної суми заборгованості, а Позичальник зобовязаний здійснити усі платежі за цим договором на користь ОСОБА_9 (при цьому строкові платежі проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку , що минув з дати, на яку ОСОБА_10 здійснив розрахунок заборгованості за цим договором і по лату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення ОСОБА_9 такого повідомлення (вимоги).

Як встановлено судом та не спростовано в ході судового розгляду, останнє погашення тіла кредиту було здійснено відповідачем 29.01.2015р. Доказів подальшої сплати коштів та зниження ліміту кредитної лінії відповідно до п.1.2 кредитного договору матеріали справи не містять, що однозначно свідчить про наявність відповідного порушення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2015р. за вих.№ 5828/5/28-2 позивачем на підставі п. 8.3 кредитного договору на адресу ОСОБА_8 „Футбольний клуб „Чорноморець було направлено повідомлення-вимогу про дострокове повернення повної суми заборгованості за кредитним договором (т.1 а.с.149).

У вказаній вимозі позивач вимагав від відповідача сплатити наявну заборгованість у розмірі 41 116 207, 69 доларів США та 41 787 909,68 грн., а також зауважував, що строкові платежі проценти, комісійні винагороди, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку ОСОБА_10 здійснив розрахунок заборгованості за кредитним договором і по дату повернення повної суми заборгованості за кредитним договором в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення цієї вимоги повідомлення.

Як встановлено судом, вказане повідомлення-вимога та розрахунок заборгованості, доданий до повідомлення було отримано ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець 07.07.2015р, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.9 а.с.145). Водночас, про відправлення саме вказаних документів свідчить наявний в матеріалах справи опис вкладення в цінний лист від 23.06.2015р. та фіскальний чек за № 0644 від 23.06.2015р.(т.9 а.с.146).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 36 773 937,32 доларів США є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 15.07.2014р. по 02.11.2015р., суд вказує наступне.

ОСОБА_8 кредитодавця на отримання процентів за кредитом встановлено вимогами ст.ст.1048, ст.1054 ЦК України. Крім того, порядок нарахування та сплати процентів передбачений розділом 6 договору кредиту.

Згідно з п.1.3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін №7 (т.1 а.с.57-59) тип процентної ставки, яка застосовується в цьому договорі:

-з дати укладення цього договору і до дати, коли розмір загальної заборгованості Позичальника за кредитним договором буде дорівнювати розміру ліміту, зазначеному в п. 1.2. кредитного договору, діє змінювана процентна ставка;

-з дати, наступної за датою коли розмір загальної заборгованості Позичальника за кредитним договором буде дорівнювати розміру ліміту, зазначеному в п. 1.2 кредитного договору, на протязі 12 місяців діє фіксована процентна ставка;

-з дати спливу терміну дії фіксованої процентної ставки і до закінчення кредитного договору діє змінювана процентна ставка.

Пунктом 1.3.6 кредитного договору в редакції договору №6 від 26.04.2013р. сторони визначили мінімальний розмір змінюваної процентної ставки в розмірі 12% річних.

Відповідно до п. 1.3.7 вказаного договору, у разі, якщо розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом на дату укладання цього договору є нижче мінімального розміру змінюваної процентної ставки (п.1.3.6. Договору), та/або, якщо протягом дії цього договору розмір змінюваної процентної ставки у випадку її зміни на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, стане нижче мінімального розміру змінюваної процентної ставки, то з дня (дати), в якому відбулось зазначене зниження й до наступного перегляду базової процентної ставки застосовується мінімальний розмір змінюваної процентної ставки (п.1.3.6).

Сторони погоджують, що зміна розміру змінюваної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку, зазначеному в цьому пункті 1.3 договору, відбувається автоматично і не потребує укладення між сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього договору.

Про зміну змінюваної процентної ставки, ОСОБА_10 письмово повідомляє Позичальника із зазначенням дати, з якої змінюється змінювана процентна ставка за користування кредитом, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за 15 календарних днів до застосування нового розміру змінюваної процентної ставки за користування кредитом. Сторони погодили, що під належним чином зробленим письмовим повідомленням ОСОБА_9 Позичальника про зміну змінюваної процентної ставки за цим договором, сторони вважають повідомлення (з інформацією про новий розмір процентної ставки), зроблене шляхом використання будь-якого методу повідомлення, передбаченого п. 11.9 цього договору (п.1.3.9 договору)

Як встановлено судом, фіксована процентна ставка 11% річних застосовувалася з 25.09.2013р. по 24.09.2014р.

З 25.09.2014 року була застосована змінювана процентна ставка, мінімальний розмір якої було погоджено сторонами на рівні 12% річних (п.1.3.6 договору).

Застосування вказаної ставки неодноразово підтверджувалося сторонами у актах звірки (т.9 а.с.115).

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані за ставкою 12%, у розмірі, згідно розрахунку позивача, здійсненого на вимогу суду (т.10 а.с.53-54) у розмірі 5 578 283,28 доларів США за період з 15.07.2011р. по 2.11.2015р.

Разом з тим, суд вважає безпідставним підвищення банком процентної ставки до 14% з 11.02.2015р. та до 16% з 14.03.2015 р., виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи у письмових поясненнях (т.9 а.с.111-114) перше підвищення, позивач посилається на недотримання відповідачем обовязку надання документів для складення акту звірки за січень 2015р., відповідальність за що, на думку позивача, передбачена п.6 додатку №1 до договору в редакції 15.07.2011р. Разом з тим, суд не може погодитися з твердженням позивача про чинність вказаного пункту, з огляду на викладення договором про внесення змін №6 від 26.04.2013р. договору кредиту від 15.07.2011р. у новій редакції разом із додатком №1, що є його невідємною частиною.

При цьому, обовязок укладення акту звірки передбачено п.2.1 додатку №1 в редакції договору №6, а відповідальність у вигляді підвищення процентної ставки на 2% встановлена п.6.6 договору в редакції договору про внесення змін №12 від 30.04.2014р. (т.1 а.с.64-66). Натомість зазначений пункт договору у чинній редакції не містить відповідальності за порушення обовязку складення акту звірки.

Крім того, у відповідності до п.1.3.9 договору про зміну змінюваної процентної ставки, ОСОБА_10 письмово повідомляє Позичальника із зазначенням дати, з якої змінюється змінювана процентна ставка за користування кредитом, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за 15 календарних днів до застосування нового розміру змінюваної процентної ставки за користування кредитом. Натомість матеріали справи не містять доказів повідомлення про зміну ставки за 15 календарних днів до її застосування.

Щодо іншого підвищення, то суд, по-перше, погоджується з твердженнями відповідача про те, що нарахування цих штрафних санкцій (підвищення ставки) ОСОБА_9 поставлено в залежність від обставин, за які Позичальник не відповідає, оскільки ТОВ „Блек Сі ОСОБА_13 є самостійною юридичною особою, що суперечить нормам ст.61 Конституції України стосовно індивідуального характеру юридичної відповідальності особи. По-друге, п. 4 договору про внесення змін № 14 від 30.12.2014р. до кредитного договору (т.1 а.с.71) сторони домовились в п. 2.11 додатку № 1 до кредитного договору цифри та слова „до 31 грудня 2014р. замінити на цифри та слова „до 30 червня 2015р.

Крім того, повідомлення про зміну змінюваної процентної ставки за користування кредитом у відповідності до умов кредитного договору мало бути здійснено банком в будь-якому випадку не пізніше ніж за 15 календарних днів до застосування нового розміру змінюваної процентної ставки за користування кредитом. Проте повідомлення від 27.02.2015р. були доставлені відповідачу тільки 10.03.2015р. та 11.03.2015р. (т.9 а.с.118,119).

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів на суму 1 019 455,25 доларів США (6597738,53 5578283,28).

Щодо вимог про стягнення пені, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 10.1 договору, За несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим договором Позичальник зобовязаний сплачувати ОСОБА_9 у відповідності до вимог чинного законодавства України пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня від простроченої суми за кожен день прострочення:

а) за прострочення строку /ів сплати повернення кредиту/частини кредиту;

б) за прострочення строку /ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору;

в) за прострочення строку /ів сплати процентів за користування кредиту, наданого Позичальникові в національній валюті.

Для розрахунку пені приймається 360 днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в іноземній валюті та, фактично, кількості днів у році для кредиту, наданого Позичальникові в національній валюті.

Пеня, зазначена в п. 10.1 цього договору, повинна сплачуватись банку в строк не пізніше наступного робочого дня з дня її накладення/нарахування (п.10.1 та договору).

Вирішуючи питання щодо правомірності стягнення пені, суд, перш за все, вважає за необхідне надати правову оцінку чинності договору №14 від 30.12.2014р. (т.1 а.с.71), оскільки від дати втрати ним чинності безпосередньо залежить період нарахування пені за порушення грошового зобовязання.

Так, як встановлено судом з пояснень позивача, здійснюючи, зокрема, розрахунок пені з 31.12.2014р., він виходив з того, що договір №14 втратив чинність у звязку з порушенням відповідачем обовязку п.7.8 кредитного договору (п.3 договору №14) щодо забезпечення щомісячних надходжень. При цьому, як вважає позивач, втрата чинності мала місце з моменту його укладення 30.12.2014р.

Проте суд не може погодитися з вказаною позицією, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Як встановлено судом, 30.12.2014р. між сторонами було укладено черговий договір про внесення змін № 14 до договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р. (т.1 а.с.71), згідно п. 2 якого сторони домовились доповнити п. 6.3 статті 6 „проценти за користування кредитом кредитного договору підпунктом 6.3.1 наступного змісту:

„ 6.3.1 Проценти нараховані за період з 15.07.2014р. по 14.03.2015р. підлягають сплаті в строк до 01.04.2015р..

Згідно з п.3 договору про внесення змін №14 від 30.12.2014р. сторони, зокрема, домовились доповнити ст.7 кредитного договору „Контроль за фінансовим станом і діяльністю Позичальника п. 7.8 наступного змісту:

„7.8 Починаючи з 01.01.2015 року Позичальник зобовязаний забезпечити щомісячні надходження орендних/ суборендних платежів за договорами, майнові права на отримання виручки за якими передані в заставу ОСОБА_9 згідно підпунктами „н „у п. 21 кредитного договору у сумі не меншій ніж 8 895 432,20 грн.

Пунктом 13 договору сторони погодили, що договір про зміни № 14 укладений із скасувальною обставиною відповідно до ст. 212 ЦК України, в звязку з чим умови, викладені в цьому договорі про зміни № 14, втрачають чинність в разі невиконання Позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених пп. 1,3,5,8,9 цього договору про зміни.

За таких обставин обставина невиконання відповідачем обовязку забезпечити щомісячне, починаючи з 1.01.2015р., надходження орендних/ суборендних платежів за договорами, майнові права на отримання виручки за якими передані в заставу ОСОБА_9 згідно підпунктами „н „у п. 21 кредитного договору у сумі не меншій ніж 8 895 432,20 грн. (скасувальна обставина) мала місце 31.01.2015р. Разом з тим, враховуючи ч.5 ст.254 ЦК України, останнім днем строку виконання зобовязання було 2.02.2015р., а договір №14 втратив чинність, відповідно, 3.02.2015р.

З огляду на вищевикладене, суд вважає неправомірним нарахування пені за несплату процентів та недотримання графіку погашення кредиту, встановленого договором №12 до 3.02.2015р.

Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому, згідно з п. 10.2 договору нарахування пені, яка передбачена цим договором, починається з першого дня прострочення виконання зобовязання, зазначеного в п. 10.1 цього договору, і припиняється в момент виконання Позичальником зобовязання, за несвоєчасне виконання якого така пеня була застосована до Позичальника. При цьому останнім днем нарахування пені є день фактичного погашення заборгованості в звязку з виникненням якої нараховувалась пеня.

За таких обставин, сторони у договорі, користуючись правом, наданим ч.6 ст.232 ГК України по іншому врегулювали період нарахування пені, не обмежуючи його 6 місяцями.

Крім того, надаючи оцінку вимогам про стягнення пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з приписами статті 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У відповідності до висновку Верховного суду України, сформульованого у постанові від 01.04.2015р. у справі № 909/660/14, максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

Отже, з врахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що для цілей обрахунку пені у формі подвійної облікової ставки НБУ сума боргу, перерахована у національну валюту на певний момент, не може бути змінена протягом періоду прострочки.

З огляду на вищенаведені норми, приймаючи до уваги, що при перевірці розрахунку позивача було встановлено його методологічну помилковість, повязану із неврахуванням дати втрати чинності договором №14, а також неврахуванням вищевикладеної правової позиції Верховного Суду України, судом за допомогою системи „Ліга-Закон було здійснено власний розрахунок суми пені.

Розрахунок суми пені за несвоєчасну сплату процентів.

Сума боргу (дол.)Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення169338.452239175.3603.02.2015 - 05.02.2015314.0000 %5153.17169338.452239175.3606.02.2015 - 04.03.20152719.5000 %64598.68164338.452173059.9805.03.2015 - 30.06.201511830.0000 %421514.10348520.364678894.203.02.2015 - 05.02.2015314.0000 %10767.87348520.364678894.206.02.2015 - 04.03.20152719.5000 %134982.89348520.364678894.204.03.2015 - 30.06.201511930.0000 %915268.62357718.834632895.2703.02.2015 - 05.02.2015314.0000 %10662.01357718.834632895.2706.02.2015 - 04.03.20152719.5000 %133655.86357718.834632895.2704.03.2015 - 30.06.201511930.0000 %906270.47380204.025758595.5603.02.2015 - 05.02.2015314.0000 %13252.66380204.025758595.5606.02.2015 - 04.03.20152719.5000 %166131.54380204.025758595.5604.03.2015 - 30.06.201511930.0000 %1126475.95367939.385801851.0103.02.2015 - 05.02.2015314.0000 %13352.21367939.385801851.0106.02.2015 - 04.03.20152719.5000 %167379.43367939.385801851.0104.03.2015 - 30.06.201511930.0000 %1134937.43380185.685996367.6203.02.2015 - 05.02.2015314.0000 %13799.86380185.685996367.6206.02.2015 - 04.03.20152719.5000 %172991.10380185.685996367.6204.03.2015 - 30.06.201511930.0000 %1172988.08380044.011039724119.02.2015 - 03.03.20151319.5000 %144421.95380044.011039724104.03.2015 - 30.06.201511930.0000 %2033871.25343223.428029382.0719.03.2015 - 30.06.201510430.0000 %1372694.36379997.348149368.2318.04.2015 - 30.06.20157430.0000 %991320.41367739.387815410.5920.05.2015 - 30.06.20154230.0000 %539584.51379997.348227031.7118.06.2015 - 30.06.20151330.0000 %8120.49 11 674 194.9

Розрахунок суми пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту.

Сума боргу (дол.)Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення4946087.95122764870.5703.03.2015-03.03.2015 119.5000 %131173.42 4946087.95 122764870.5704.03.2015 - 30.06.2015 11930.0000 %24014826.74688102.0916130919.301.04.2015 - 30.06.20159130.0000 %2413008.75688102.0914482369.101.05.2015 - 30.06.20156130.0000 %1452204.68688102.0914498873.903.06.2015 - 30.06.20152830.0000 %667345.43 28 678 559,02

З урахуванням вищевикладеного, пеня, що є обґрунтованою в межах даного позову, складає 40 352 753,92 грн.

При цьому, дослідивши усі обставини справи та оцінивши наведені відповідачем доводи, суд вважає за необхідне в порядку п. 3 ст.83 ГПК України зменшити розмір належної до стягнення суми пені, враховуючи наступне.

Так, відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, і Цивільний і Господарський кодекси передбачають необхідність врахування не лише й майнових інтересів сторін чи обставини наявності збитків у кредиторів, але й інших обставин, що мають істотне значення.

У своєму рішенні від 10.11.2011р. № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) Конституційний суд України зауважив, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п.1ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку під кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Ці висновки узгоджуються із вимогами ЦК України щодо дотримання принципів справедливості, добросовісності пропорційності, розумності при формулюванні умов договору.

Відповідно до п. 42 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Суд вважає, що стягнення з відповідача пені у вищевстановленій сумі, з врахуванням істотного збільшення подвійної облікової ставки НБУ (з 28% до 60%) та відповідного істотного збільшення розміру відповідальності боржника, явно перевищує звичайний рівень відповідальності субєктів підприємництва, та спотворить дійсне правове призначення неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, стягнення штрафних санкцій перетвориться на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Крім того, застосування надмірних санкцій до ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець може значно ускладнити діяльність цього підприємства, виходячи із показників, доданих відповідачем до матеріалів справи.

За таких обставин, враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, приймаючи до уваги причини виникнення заборгованості, а також те, що наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена та подібні вимоги ним не заявлялися, з огляду на стягнення з відповідача значного розміру заборгованості, процентів, а також з урахуванням того, що таке стягнення може призвести до неможливості здійснення господарської діяльності підприємства, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення пені.

Таким чином, суд, виходячи з збалансованості інтересів обох сторін, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за правомірне зменшити нараховані позивачами штрафні санкції у вигляді пені до 20 000 000 грн.

Приймаючи до уваги, що виникнення спору, який є предметом первісного позову був викликаний неправомірними діями відповідача, а також те, що зменшення розміру пені не впливає на визначення суми судового збору, витрати по сплаті судового збору по первісному позову у розмірі 182 700 грн., на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець".

Розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011р., суд зазначає наступне.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" направлені на внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №14-В /11/44/ЮО від 15.07.2011р. в запропонованій ним редакції.

Відповідно до п. 11.7 вказаного договору, договір може бути змінений (крім випадків передбачених цим договором та чинним законодавством), тільки за взаємною згодою ОСОБА_9 і Позичальника за умови, що такі зміни викладені у письмовій формі.

Відповідно до приписів ч.1 ч.4 ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суттєвою зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України є передбачена зміна зовнішніх обставин, яка не залежить від волі сторін.

При цьому, обставини повинні змінитися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би такий договір або уклали б його на інших умовах.

Разом з тим, навіть при наявності суттєвої зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише у виключних випадках.

Для цього, крім наявності чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідна наявність ще однієї з двох умов: розірвання договору суперечить громадським інтересам або потягне для сторін збитки, що значно перевищують витрати необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши наведені позивачем по зустрічному позову доводи, суд вважає, що, по-перше, ним не доведено наявність чотирьох умов, встановлених ст. 652 ЦК України.

Так, посилання приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" на зміну курсу долару США по відношенню до гривні, як на істотну зміну обставин, не приймається судом до уваги, оскільки така зміна не є істотною в розумінні положень ст. 652 ЦК України, а є комерційним ризиком сторін. При цьому, позивач за зустрічним позовом, який згідно кредитного договору є Позичальником, був вправі обумовити надання йому кредитних коштів в іншій валюті, в гривні. Натомість зміна економічної ситуації, про яку наголошує позивач за зустрічним позовом, має місце як для однієї сторони, так і для іншої.

По-друге, ОСОБА_8 „ФК„Чорноморець не довело, що розірвання договору, а не зміна, суперечить громадським інтересам або потягне для сторін збитки, що значно перевищують витрати необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Суд також зазначає, що внесення змін до договору шляхом викладення його в запропонованій ОСОБА_8 „ФК„Чорноморець редакції, фактично, буде мати під собою втручання у господарську діяльність субєктів підприємницької діяльності, оскільки стосується строків сплати кредиту, процентної ставки, тощо.

Таким чином, приймаючи до уваги, що ОСОБА_8 „ФК „Чорноморець в порушення вимог вказаної статті жодним чином не доведено наявність усіх обовязкових умов для зміни договору, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Враховуючи відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, судові витрати по зустрічному позову, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відшкодуванню за рахунок ПАТ „Сбербанк не підлягають.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (55039, Одеська область, м. Одеса Приморський район, проспект Гагаріна. буд. 12 А код ЄДРПОУ 22449841) на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601. м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) 36 773 937 /тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять сім/ доларів США 32 центи заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 951 613 775 /дев'ятсот п'ятдесят один мільйон шістсот тринадцять тисяч сімсот сімдесят пять/ грн., 5 578 283 /п'ять мільйонів п'ятсот сімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят гри/ доларів США 28 /двадцять вісім/центів процентів за користування кредитом з 15.07.2014р. по 02.11.2015р., що станом на день прийняття рішення становить 144 350 908 /сто сорок чотири мільйони триста п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісім/грн. 88 коп.; пеню за прострочення сплати процентів та кредиту у розмірі 20 000 000 /двадцять мільйонів/грн. 00 коп. та 182 700 /сто вісімдесят дві тисячі сімсот/грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 15 лютого 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська