Рішення № 55865948, 17.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.16р. Справа № 904/10447/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі", м. Дніпропетровськ, Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Строй", м. Москва, Російська Федерація

про стягнення 14 654 211,80 російських рублів, що станом на 01.12.2015 еквівалентно 5 258 517,36 грн.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність від 01.12.2015;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Строй" (далі - відповідач) про стягнення 14 654 211,80 російських рублів, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1206/14-ЦСКА, укладеного між сторонами 12.06.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2015 порушено провадження у справі № 904/10447/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.02.2014, а також ухвалено звернутися з відповідним міжнародним судовим дорученням до компетентного суду Російської Федерації, з метою вручення цієї ухвали відповідачу та забезпечення участі його представника в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 07.12.2015 провадження у справі зупинено до виконання судового доручення Арбітражним судом м. Москви.

15.02.2016 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі його представника, а також надає підписаний позивачем та відповідачем акт звірки взаємних розрахунків.

Даний факт свідчить про те, що відповідача про час та дату судового засідання повідомлено належним чином, а тому наявні підстави для поновлення провадження у справі та розгляду справи у судовому засіданні по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.02.2016 провадження у справі поновлено у зв'язку з відсутністю обставин, які зумовили її зупинення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014 між ТОВ "Завод Майстер-Профі" (далі - постачальник, позивач) та ТОВ "Спорт-Строй" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 1206/14-ЦСКА, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити у власність покупця на умовах FCA (ИНКОТЕРМС 2010) основних металоконструкцій навісу на об'єкт будівництва Футбольного стадіону ЦСКА, адреса будівництва: вул. 3-я Песчаная, вол. 2 і Хорошевське шоссе, вол. 38А, район Хорошевський, Північний округ Москви, у відповідності до умов цього договору та технічної документації покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити металоконструкції за цінами, в асортименті, кількості і у строки, передбачені цим договором.

Загальна вартість металоконструкцій (в кількості, орієнтовно 1366 тонн) сформована з урахуванням всіх витрат постачальника та складає орієнтовно 106 164 000, 00 руб, з розрахунку вартості 1 (однієї) тонни металоконструкцій по 54 000,00 руб (за 466 тонн), і з розрахунку вартості 1 (однієї) тонни металоконструкцій по 90 000,00 руб. (п.2.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 10.03.2015).

Відповідно до п. 3.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 10.02.2015, оплата за цим договором здійснюється поетапно, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- перший авансовий платіж в розмірі 18 873 000, 00 руб перераховується покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури на оплату, в строк не пізніше 27.06.2014;

- остаточна оплата металоконструкцій проводиться покупцем не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати передачі перевізнику металоконструкцій на складі продавця (вул. Курсантская, 23, м. Дніпропетровськ, Украйна).

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача металоконструкції на загальну суму 14 654 211, 80 рос. руб, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними наданими до справи та підписаними з обох сторін виставленими рахунками-фактур, а відповідач прийняв їх.

Відповідач в порушення взятого на себе зобов'язання за договором не здійснив оплату отриманого товару, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 14 654 211, 80 рос. руб, що підтверджується також актом звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем.

Неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання за договором щодо оплати поставленого товару і стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.

Пунктом 8.2. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 10.02.2015, сторони передбачили, що при не врегулюванні спору сторонами, що виникає при укладанні, виконанні та розірванні цього контракту, цей спір передається на розгляд в господарський суд Дніпропетровської області у відповідності з чинним законодавством України. Сторони дійшли згоди про те, що в процесі розгляду та вирішенні спору буде застосовуватись матеріальне та процесуальне право України. Склад вказаного суду - у відповідності з нормами процесуального права України, мова судового провадження - українська.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач заявив до стягнення 14 654 211, 80 рос. руб боргу за невиконання грошового зобов'язання за договором, що станом на 01.12.2015 за курсом НБУ 0,35884 грн за 1 рос. руб становить 5 258 517, 36 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в обумовлений договором строк заборгованість за поставлений товар в сумі 14 654 211, 80 рос. руб не оплатив, тобто в даному випадку має місце неналежне виконання зобов'язань за вказаним договором відповідачем.

Відповідач в свою чергу повністю визнав позов.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обовязку щодо оплати поставленого товару, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦК України).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК України) України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме основний борг у сумі 14 654 211, 80 рос. руб.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.ст.44 та 49 ГПК України покладаються на відповідача у сумі 78 877, 76 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Строй" (119019, Російська Федерація, м. Москва, пров. Николопесковський Б., буд. 13, кім. 6, ідентифікаційний код 17374070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі" (49079, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 23, ідентифікаційний код 38676831) борг у сумі 14 654 211, 80 російський рублів (що еквівалентно 5 258 517, 36 грн) та витрати по сплаті судового збору у сумі 78 877, 76 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 17.02.2016.

Суддя В.Д. Воронько