Рішення № 55865933, 17.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.16р. Справа № 904/10685/15За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Жилсервіс-4", м. Дніпропетровськ

про стягнення 28 007 грн. 95 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 181/1001 від 12.05.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-4" заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 28 007 грн. 95 коп., відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 26.10.2011р. № 045007.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач явку повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами що направлялася на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення: "Повернуто у зв'язку з закінченням строку зберігання".

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.12.2015р. Згідно статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2011р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК " Дніпрообленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Жилсервіс-4" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 045007 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 540,94 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 9.8 Договору, даний Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.8.1 Договору).

Згідно з п. 2.3.5. Договору споживач зобовязаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку „Порядок розрахунків та додатку „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії.

09.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК " Дніпрообленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Жилсервіс-4" (споживач) укладено додаткову угоду № 5/1 до договору про постачання електричної енергії № 045007 від 26.10.11р., відповідно до умов якої сторони узгодили приєднати обєкти енергоспоживання сходини, лифт, які розташовані за адресою: вул.. Данила Нечая, 5 та сходини, які розташовані за адресою: вул.. Данила Нечая, 19, доповнивши Додаток № 4 до Договору. Крім того, сторонами внесено зміні до першого абзацу розділу 1 „Предмет Договору, п.п. 4 п. 2.2 розділу 2 „Зобовязання сторін та замінено величину приєднаної потужності з « 540,94 кВт» на «564,44 кВт».

Пунктом 1 додатку № 3 до Договору „Порядок розрахунків (надалі додаток № 3) визначено, що розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 26 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 2 додатку № 3 до Договору споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Пунктом. 2.1 додатку № 3 до Договору встановлено, що оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюється на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

На виконання умов Договору у період січень, травень грудень 2013р. позивач здійснював постачання активної електричної енергії відповідачу. Як зазначає позивач, оскільки відповідач, в порушення умов Договору, не надавав постачальнику даних про спожиту електроенергію у спірному періоді (крім січня 2013р.), обсяг спожитої електроенергії було визначено за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання.

Внаслідок порушень умов Договору відповідачем в частині своєчасної оплати спожитої електроенергії та надання показів автоматизованих систем обліку електроенергії, у нього утворилась заборгованість по оплаті за активну електроенергію за вказаний період в сумі 28 007 грн. 95 коп., що підтверджується даними детального розрахунку позивача (а.с. 9).

Крім того, 17.10.2014р. позивачем на адресу відповідача направлені рахунки на оплату спожитої електроенергії у спірному періоді, які залишені споживачем без оплати (а.с. 23-31, 32).

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками та додатковою угодою до Договору, обґрунтованим розрахунком позовної суми, копіями рахунків та доказами їх направлення відповідачу тощо.

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 6.39. ПКЕЕ, у разі неможливості отримання постачальником електроенергії даних про спожиту електроенергію в зазначений термін визначення обсягу спожитої електроенергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електроенергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електроенергії здійснюється постачальником електроенергії за величиною потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом виконання зобовязань в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобовязання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 28 007 грн. 95 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-4" (49066, м. Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців, буд. 26, код ЄДРПОУ 32350372) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) 28 007 грн. 95 коп. (двадцять вісім тисяч сім грн. 95 коп.) заборгованості за активну електричну енергію, 1 218 грн. 00 коп. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_2

Повне рішення складено 15.02.16р.