Ухвала суду № 55865722, 15.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 лютого 2016 року Справа № 910/22153/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши клопотанняДержавної фінансової інспекції України проповернення судового збору, сплаченого за касаційною скаргоюу справі господарського судуміста Києваза позовомДержавної фінансової інспекції України дотовариства з обмеженою відповідальністю "АЙКЮЖН" простягнення 224 496,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.12.2015 відмовлено Державній фінансової інспекції України у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.08.2015 року у справі №910/22153/15 та повернуто без розгляду касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 року у справі №910/22153/15 на підставі пункту 1 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Державна фінансова інспекція України звернулася до Вищого господарського суду України з заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

При вирішенні питання про повернення коштів з Державного бюджету України суд досліджує докази надходження таких коштів до бюджету тільки з оригіналу платіжного доручення.

Державною фінансовою інспекцією України додано до заяви платіжне доручення №2306 від 25.12.2015 року, тоді як ухвала про повернення касаційної скарги датована 21.12.2015 року, отже дане платіжне доручення не може бути підтвердженням сплати судового збору за касаційну скаргу у справі №910/21553/15.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Згідно з пунктом 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги, зокрема, є номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акту, що оскаржується.

Однак, у графі "Призначення платежу" доданого заявником до клопотання платіжного доручення №2306 від 25.12.2015 року, зазначено судовий збір за позовом Держфінінспекції у справі 910/22153/15 до ТОВ "Айкюжин", а скаржник просить повернути судовий збір за касаційну скаргу.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене судова колегія Вищого господарського суду України, не вбачає підстав для повернення судового збору згідно з платіжним дорученням №2306 від 25.12.2015 року.

Керуючись ст.ст.44, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній фінансовій інспекції України у задоволенні клопотання про повернення судового збору.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова