Ухвала суду № 55865716, 16.02.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" лютого 2016 р. Справа № 903/51/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.П.Верес"

про стягнення 305 716,11грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 31.07.2015р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача розяснено право відводу судді. Відводу судді не було заявлено. В судовому засіданні згідно ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки учасників судового процесу.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНІР" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "К.П.Верес" про стягнення 308 987,67грн., в. т.ч. 275 259,34грн. заборгованості за отриманий товар на підставі договору поставки №3004/15 від 30.04.2015р., 33 378,33грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за період з 02.08.2015р. по 02.01.2016р. на підставі п. 5.3 договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань за договору поставки №3004/15 від 30.04.2015р.

Ухвалою суду від 05.02.2016р. порушено провадження у справі. Зобов'язано подати суду: позивача - видаткові накладні від 14.05.2015р. на суму 86 350,00грн., 06.08.2015р. на суму 45 567,71грн., 01.10.2015р. на суму 11 656,02грн., банківські виписки від 13.06.2015р. на суму 10 000,00грн., від 02.07.2015р. на суму 5000,00грн., від 31.07.2015р. на суму 30 000,00грн. (зазначені в акті звірки розрахунків за період з 01.05.2015р. по 31.12.2015р.), довіреності до видаткових накладних, зазначених в акті звірки; відповідача - довідку про включення до ЄДРПОУ станом на день подачі позову, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, у випадку заперечень щодо розрахунків надати контррозрахунок.

На виконання вимог ухвали суду позивач клопотанням від 15.02.2016р. долучив до матеріалів справи видаткові накладні від 14.05.2015р., 06.08.2015р., 01.10.2015р., банківські виписки від 03.06.2015р., 02.07.2015р., 31.07.2015р. (а.с. 34-40).

У судовому засіданні 16.02.2016р. представник позивача подав заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу і збільшення розміру позовних вимог в частині пені, просив стягнути з відповідача 260 259,34грн. заборгованості та 45 456,77грн. пені за період з 03.06.2015р., 15.02.2016р.

Заяви мотивовані тим, що 11.02.2016р. відповідачем сплачено основний борг в розмірі 15 000,00грн., що стверджується банківською випискою за 11.02.2016р.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшення позовних вимог в частині стягнення пені не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, судом прийняті заяви представника позивача від 16.02.2016р., спір вирішується виходячи з нової ціни позову 305 716,11грн.

Клопотанням від 16.02.2015р. представник позивача долучив до матеріалів справи рахунки-фактури №СФ-0000029 від 14.05.2015р., №СФ-0000038 від 06.08.2015р., №СФ-0000046 від 21.09.2015р., №СФ-0000052 від 16.10.2015р., №СФ-0000053 від 28.10.2015р., №СФ-0000057 від 27.11.2015р., товарно-транспортні накладні №14/05В від 14.05.2015р., №06/08В від 06.08.20015р., №16/10В від 16.10.2015р., №28/10В від 28.10.2015р., №27/11В від 27.11.2015р., довіреності №72/1 від 14.05.2015р., №241/2 від 06.08.2015р., №361/2 від 01.10.2015р.

Оригінали рахунків-фактур оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не подав.

16.02.2015р. на адресу суду по факсу надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з наміром добровільного погашення заборгованості. До клопотання долучені платіжні доручення №88 від 26.01.2016р. на суму 20 000,00грн., №104 від 29.01.2016р. на суму 20 000,00грн., №188 від 11.02.2016р. на суму 15 000,00грн.

Представник позивача клопотання заперечив.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалив відхилити останнє у звязку з необґрунтованістю.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Водночас, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на подання додаткових доказів у судовому засіданні, неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів, господарський суд, керуючись п.п. 2, 3 ст. 77 ГПК України, в межах строків, визначених ст.69 ГПК України, вважає за необхідне відкласти розгляд спору.

Господарський суд, керуючись п.п. 2, 3 ст.77, ст.86 ГПК України, -

ухвалив:

1. Розгляд справи відкласти на 01.03.2016р. на 10:30 год.

2. Представити суду:

2.1. Позивачу: надіслати відповідачу розрахунок суми заборгованості станом на 16.02.2016р., докази надіслання подати суду до 22.02.2016р.

2.2. Відповідачу: довідку про включення до ЄДРПОУ станом на день подачі позову, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, у випадку заперечень щодо розрахунків надати контррозрахунок.

Позивач про дату наступного судового засідання повідомлений у судовому засіданні під розписку.

Відповідачу надіслати ухвалу суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд попереджає сторони, що у разі невиконання вимог суду, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність за злісне ухилення від виконання вимог суду та в силу ст. 4-5 ГПК України, ст.ст. 185-3, 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).

Суд повідомляє, що згідно зі ст. 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

У разі неподання витребуваних судом доказів та неявки в судове засідання сторін спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Суддя С.Т. Філатова