Ухвала суду № 55863213, 11.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/13954/15-ц

Справа №22-ц/791/50/2016 Головуючий в І інстанції:Гонтар Д.О.

Доповідач: Борко А.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2016 року лютого місяця 11 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого Борка А.Л.

Суддів: Бездрабко В.О.

ОСОБА_1.

Секретар Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від 16 грудня 2015 рокуу цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона Лепської Аліни Володимирівни,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зазначаючи, що Суворовським районним судом м. Херсона 03.02.2012 року постановлено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти у сумі 17201,13 грн., а 24.02.2012 року вищевказаним судом видано виконавчий лист № 2120/24389/11 в межах зведеного виконавчого провадження, в якому сума боргу до ПАТ КБ «Приватбанк», як одного із стягувачів, становила 17 201,13 грн., який знаходився на виконанні у ВДВС Суворовського районного управління. 23.07.2013 року боржником було внесено грошові кошти на рахунок виконавчої служби у сумі 9700,00 грн., а також внаслідок проведення прилюдних торгів в рамках зведеного виконавчого провадження на рахунок виконавчої служби надійшла сума для розподілу, перерахування та погашення зведених боргових зобовязань, проте надлишковими залишились грошові кошти у сумі 14270,58 грн., які повинні були також бути перераховані. Державний виконавець не здійснив заходів щодо виконання рішення суду в повному обсязі, що призвело до повторного звернення стягувача до виконавчої служби, відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про арешт майна боржника. У звязку із наведеним, ОСОБА_3 просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні від 09.09.2015 року.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 16 грудня 2015 рокускаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона Лепської Аліни Володимирівни залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову,якою її скаргу від 23.11.2015 року задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах,визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2012 року Суворовським районним судом м. Херсона ухвалено рішення, яким задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором, укладеним 22.11.2007 року, грошові кошти у сумі 17201,13 грн. Суворовським районним судом м. Херсона 24.02.2012 року видано виконавчий лист № 2120/24389/11, який знаходився на виконанні у ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні в межах зведеного виконавчого провадження № 34249971.

Відповідно до зведеного виконавчого провадження №34360614 загальна сума боргу складала 112 248,34 грн., а одним із стягувачів виступав ПАТ КБ «Приватбанк», сума боргу становила 17201,13 грн. Внаслідок проведення прилюдних торгів в рамках зведеного виконавчого провадження на рахунок ВДВС надійшла грошова сума 156800,00 грн., яка була перерахована для погашення боргових зобовязань. Згідно платіжного доручення № 5937 від 06.08.2014 року надлишковими залишились грошові кошти у сумі 14270,58 грн. Відповідно до квитанції від 23.07.2013 року були внесені кошти на рахунок ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні у сумі 9700,00 грн. ОСОБА_3, а отже на думку колегії суддів вищевказані кошти мали бути перераховані на погашення боргу ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2015 року державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ в м. Херсоні ОСОБА_4 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №48641235 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі - 11429,01 грн.

Згідно ч.6 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк з дня отримання, однак 09.09.2015 року державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та направлена до Реєстраційної служби Суворовського РУЮ у м.Херсоні та Херсонської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи». Заявниця отримала постанову про відкриття виконавчого провадження 22.10.2015 року про що свідчить розписка про отримання (а.с.6) та 23.10.2015 року подала заяву про відкладення проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 7 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати,звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташо-ване це житло, не дійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1, яка зазначена у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 46026594, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та її дочці ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності від 28.02.2006 року.

На думку колегії суддів, з огляду на вищезазначене, в оскарженій постанові, в порушення ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не прийнято до уваги, що ОСОБА_3 володіє майном спільно з іншими особами, а саме разом із своєю донькою - ОСОБА_5, що згідно з вимогами закону приводить до необхідності стягнення частки майна, що належить боржниці та порушення прав інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2015 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та надав ОСОБА_3 7-ми денний строк для добровільного виконання боргового зобовязання, але незважаючи на це - 09.09.2015 року ним була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, яка була спрямована до Реєстраційної служби Суворовського РУЮ у м. Херсоні.

На думку колегії суддів, ОСОБА_3 була позбавлена можливості в добровільному порядку виконати боргове зобовязання,оскільки несвоєчасно отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження та без дотримання 7-ми денного строку для добровільного виконання.

Крім того, як вбачається з наданих ОСОБА_3 доказів, копію постанови про стягнення з неї виконавчого збору у розмірі-1142,9 грн. вона отримала 13.01.2016 року, а 14.01.2016 року повністю сплатила наявну заборгованість, що на думку колегії суддів вказує на наявність у ОСОБА_3 бажання в добровільному порядку виконувати приписи державного виконавця.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій державного виконавця з питань накладення арешту на майно боржниці ОСОБА_3 є передчасними.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене вище,колегія суддів вважає,що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і постановити нову ухвалу,якою скаргу ОСОБА_3 -задовольнити.

Таким чином,апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст.213,303,307,309,312,383-387 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м.Херсона від 16 грудня 2015 рокускасувати.

Постановити нову ухвалу,якою скаргу ОСОБА_3 -задовольнити. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні ОСОБА_4 від 09 вересня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню № 48641235.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий А.Л. Борко

Судді В.О. Бездрабко

ОСОБА_1