Ухвала суду № 55861825, 16.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2107/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Цюра Т.В., Сидоренко І.П.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, який було уточнено, про стягнення боргу за договором позики у розмірі 27289227,93 гривень (а. с. 2-6).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року клопотання ОСОБА_3 задоволено, призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі (а. с. 5-66).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про призначення експертизи по суті, посилаючись на її необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права (а. с. 103-107).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що для зясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання.

З таким висновком слід погодитись.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. В процесі слухання справи ОСОБА_2 уточнив свій позов і остаточно просив суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики від 31 липня 2012 року у розмірі 27289227,93 гривень.

У судовому засіданні 03.11.2015 року представником відповідача заявлено клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи (а. с. 32-33).

Відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право у тому числі: брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання особам, які беруть участь у справі, заявляти клопотання та відводи, користуватися правовою допомогою, та вчиняти інші дії передбачені цивільно-процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 143-145 ЦПК України встановлено порядок призначення, обов'язковість призначення експертиз, а при судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного вирішення справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

При призначенні експертизи слід також керуватися Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (з відповідними змінами) і особливості правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питання осіб, які беруть участь у справі.

Довід апеляційної скарги про те, що ненадання позивачу часу для надання доказів та формулювання питань перед судовими експертами призвело до порушення принципу рівності сторін перед судом та принципу рівності прав та процесуальних можливостей сторін, є неспроможним, оскільки з журналу судового засідання та технічного запису судового засідання вбачається, що представник позивача заперечував проти призначення експертизи з тих підстав, що відповідач ОСОБА_3 відмовився від дачі показань під присягою у якості свідка, заперечував проти надання експерту старих документів, проте не заперечував про передачу експерту оригіналу розписки, якщо буде забезпечена охорона.

Представником позивача письмово не подавались питання, які вони бажали порушити перед експертом. Клопотання про оголошення перерви для підготовки переліку питань, які вони бажали порушити перед експертом в судовому засіданні 02 грудня 2015 року не заявлялось.

Вказані обставини свідчать про те, що судом першої інстанції питання про призначення експертизи було вирішено у відповідності встановленого порядку.

Згідно з положеннями цивільно-процесуального законодавства зупинення провадження по справі - це врегульована законодавством і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі підстав, які заважають здійснювати її розгляд.

Статтею 202 ЦПК України передбачено право суду зупинити провадження по справі за заявою особи, яка бере участь у справі, а також із власної ініціативи у випадку призначення судом експертизи.

Оскільки призначення експертизи у відповідності до ст. 133 ЦПК України є способом забезпечення доказів сторін,а суд зобовязаний сприяти сторонам в здійсненні їхніх прав (ч. 4 ст. 10 ЦПК України), суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження по справі, скориставшись своїм правом, регламентованим статтею 202 ЦПК України.

Таке зупинення провадження по справі сприяє отриманню судового висновку, який відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України не є для суду обов'язком та буде оцінюватись разом із іншими доказами по справі за правилами ст. 212 ЦПК України.

Щодо клопотання представника відповідача про необхідність закриття апеляційного провадження з підстав того, що ухвала про призначення експертизи не оскаржується, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України до способів забезпечення доказів віднесено, зокрема, призначення експертизи. Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Слід зауважити, що ВСУ в Постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24.10.2008 р. вказував, що окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в статті 293 ЦПК України відповідно до буквального змісту кожного із пунктів. Зокрема, підлягає оскарженню ухвала про забезпечення позову, а не про відмову в забезпеченні; про відмову поновити пропущений процесуальний строк, а не про його поновлення; про визнання мирової угоди, а не про відмову в її визнанні тощо. Також можуть бути оскаржені ухвали, зазначені у частині четвертій статті 135, статтях 211 та 397 ЦПК України, та ухвали про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною та повернення її заявникові.

Отже, перешкод для перевірки процедури призначення експертизи, виду експертизи та наявності експертів відповідної кваліфікації не має.

Переконливих доводів, які б спростовували висновок суду щодо необхідності зупинення провадження по справі, апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена у відповідності з вимогами цивільно-процесуального законодавства, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Керуючись ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

ОСОБА_4