Ухвала суду № 55861808, 11.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1003/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Цюри Т.В., Сидоренко І.П.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів,-

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідача, який було уточнено, про стягнення грошових коштів у сумі 30556,95 доларів США та відсотків в розмірі 2 500 доларів США (а. с. 1-2, 135).

В обґрунтування свого позову посилалась на те, що 30.07.2013 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000736836754, відповідно до умов якого сума вкладу складає 33 000,00 доларів США, строком до 30.07.2014 року, з виплатою 4 % річних.

05.12.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070028321800, відповідно до умов якого сума вкладу складає 30 000,00 доларів США, строком до 05.03.2014 року, з виплатою 7,5 % річних. Додатковою угодою від 05.12.2013 року до договору № SAMDNWFD0070028321800 Банком збільшено відсоткову ставку по вкладу на 1% річних. Відповідно до клієнтської виписки по договору № SAMDN01000736836754, це було переведення між своїми рахунками.

08.03.2014 року між позивачкою та ПАТ КБ «Приватбанк» знов було укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070088971200, за умовами якого сума вкладу складає 30 000,00 доларів США, строком до 08.03.2015 року, з виплатою 5 % річних, які зараховуються на карту/рахунок № 26209602280077. За згодою сторін, відсотки за договором від 30.07.2013 року у розмірі 556,95 доларів США були зараховані також на рахунок № 26209602280077. Вимоги ОСОБА_2 про повернення суми вкладу та відсотків Банком виконані не були. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь суму вкладу за договором депозиту в розмірі 30556,95 доларів США, відсотки у розмірі 2500 доларів США та судовий збір у розмірі 6090 гривень (а. с. 144-148).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 151-156).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги представника ПАТ КБ «Приватбанк» з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за Договором банківського вкладу, суд першої інстанції виходив із того, що зобовязання повинні виконуватися належним чином, невиконання зобовязання дає право на стягнення боргу в судовому порядку.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону і зібраним доказам.

Судом встановлено, що 30 липня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000736836754, відповідно до умов якого Банк отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 33000 доларів США та зарахував їх на депозитний рахунок № 26207602586977, строком до 30.07.2014 року, з виплатою 4 % річних (а. с. 6-7).

05 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі філії «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070028321800, відповідно до умов якого Банк здійснив переведення грошової суми у розмірі 30000 доларів США між своїми рахунками ОСОБА_2, строк дії депозитного рахунку до 05.03.2014 року, з виплатою 7,5 % річних. Відповідно до додаткової угоди від 05.12.2013 року до договору № SAMDNWFD0070028321800 Банком збільшено відсоткову ставку по вкладу на 1% річних (а. с. 10-11, 12).

08 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу (дикуша) № SAMDNWFD0070088971200. Відповідно до умов якого Банк здійснив переведення грошової суми у розмірі 30000 доларів США на картковий рахунок ОСОБА_2 № 26209602280077, строк дії якого 08.03.2015 року, з виплатою 5 % річних. Крім того, за згодою сторін, відсотки за договором від 30.07.2013 року у розмірі 556,95 доларів США були зараховані на рахунок № 26209602280077 (а. с. 14-15).

Відповідач своїх зобовязань за Договором банківського вкладу належним чином не виконує, у звязку з чим ОСОБА_2 просила суд стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь суму вкладу у розмірі 30556,95 доларів США та відсотки в розмірі 2 500 доларів США.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Відповідно до вимог ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із п.п. 7.1.1.,7.1.5. Закону України «Про платіжні системи» вкладний (депозитний) рахунок рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача з ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів за договором депозиту у розмірі 30556,95 доларів США та відсотків у розмірі 2500 доларів США гривень.

Необґрунтованим є довід апеляційної скарги про те, що виписки, про які зазначає позивач в позовній заяві, не можуть бути належними підтвердженнями укладання договору банківського вкладу, а в матеріалах справи відсутній договір від 30 липня 2013 року та квитанція про внесення коштів по вказаному договору в сумі 33000 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи на аркуші справи 6-9 міститься завірена копія договору банківського вкладу № SAMDN№01000736836754 (вклад «Приват-вклад») від 30.07.2013 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 та завірена копія квитанції про внесення коштів по вказаному договору в сумі 33000 доларів США.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи наявний договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070028321800 від 05 грудня 2013 року, однак квитанція або інший документ, що підтверджує внесення грошових коштів по вказаному договору позивачем не наданий також не кореспондується з матеріалами справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що на а. с. 13 міститься завірена копія квитанції від 05.12.2013 року з якої вбачається, що платник - ОСОБА_2 через банк платника - ОСОБА_3 Регіональне Управління ПАТ КБ «Приватбанк» м. Одеса зарахувала банку отримувачу - ОСОБА_3 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь 30000 доларів США. Підтвердженням внесення ОСОБА_2 грошових коштів за договором банківського вкладу від 08.03.2014 року є довідка № 43448528 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» від 16.05.2014 року (а. с.28).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять належним чином завірених копій договорів банківського вкладу, та відсутні квитанції або інший документ, що є підтвердженням внесення ОСОБА_2 готівки у відповідній платіжній системі, які б відповідали вимогам п. 10.1 Інструкції № 492, п. 2.9 глави ІV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» розділ 2 «Приймання готівки» Інструкції № 174, є неспроможними.

Також є неспроможним довід в апеляційної скарги про те, що надана позивачем довідка № 43448528 від 16.05.2014 року не могла бути прийнята судом на підтвердження укладання договору банківського вкладу та знаходження коштів на рахунках банку, оскільки вона не завірена уповноваженою особою банку та видана позивачу після припинення діяльності відокремленого підрозділу Кримське РУ ПАТ КБ «Приватбанк».

Так, з протоколу № 18 засідання правління ПАТ КБ «Приватбанк» від 15 травня 2014 року вбачається, що припинено діяльність відокремлених підрозділів ОСОБА_3 «Кримське регіональне управління «ПАТ КБ «Приватбанк» (а. с. 137). Постановою Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, у тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів. Отже, відомостей про те, що на період 16.05.2014 року Кримське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк», яке було розташоване за адресою м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 1 було закрито, матеріали справи не містять. Доказів про те, що працівники філії 16.05.2014 року не виконували свої трудові обовязки матеріали справи також не містять. Довідка № 43448528 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» від 16.05.2014 року містить підпис начальника департаменту по координації роботи з клієнтами Кримського РУ ОСОБА_4, печатка Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк», довідка виготовлена на бланку Банку, отже сумніву у її достовірності немає.

Довід апеляційної скарги про те, що відповідач не мав можливості здійснювати банківську діяльність на окупованій території, оскільки окупаційна влада з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ «Приватбанк», що використовувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу ОСОБА_3 «Кримське РУ» ПАТ КБ «Приватбанк», є неспроможним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невідємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно із п. 5 Постанови Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, у тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Виходячи із вищевикладеного, судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги заперечення Банку на позовну заяву щодо розміщення вкладу у відокремленому підрозділі ПАТ КБ «Приватбанк», розташованому у АР Крим, та прийняття рішення про припинення діяльності на території півострова філій ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки договір укладено між позивачем та юридичною особою ПАТ КБ «Приватбанк», місцезнаходження якої є м. Дніпропетровськ. Припинення діяльності відокремленого підрозділу само по собі не дає підстав для невиконання юридичною особою взятих зобов'язань відповідно до умов договору. ОСОБА_3 «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк», яка прийняла грошові кошти, діяла не у власних інтересах (інтересах філії), а в інтересах юридичної особи - ПАТ КБ «Приватбанк».

Отже, при указаних обставинах суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_2

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права підстав для його скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

ОСОБА_5