Рішення № 5586180, 17.06.2009, Вінницький районний суд Вінницької області

Копія

Справа №2-878 /2009

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

17 червня 2009 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Стадника І.М.,

при секретарі Барановій О.М.

з участю представника позивача Підвального Ю.В. (на підставі довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ КБ «Приват-Банк» звернувся в районний суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору МК-581, укладеного 15.01.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 130000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.01.2018 року.

В забезпечення виконання зобовязань за договором ПриватБанк і відповідач ОСОБА_1 15.01.2008 року уклали також договори застави та іпотеки, згідно з якими ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2397 Га, а також передав у заставу належне йому інше майно, опис якого зазначений в договорі застави.

Оскільки свої зобовязання по договору відповідач виконував неналежним чином станом на 19.03.2009 року утворилася заборгованість в сумі 132988,36 доларів США, а тому на підставі ст. 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» позивач просить передати шляхом вилучення в ОСОБА_1 в заклад ПриватБанку заставлене майно, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на земельну ділянку і на вищевказаний будинок шляхом його продажу ЗАТ КБ «ПриватБанк», а також виселити відповідачів з даного будинку із зняттям з реєстрації.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав на умовах, викладених у позовній заяві і просить задовольнити.

Відповідачі, повідомлені у встановленому порядку про дату, час і місце судового засідання в справі, про що свідчать розписки, які є матеріалах справи (а.с. 32), до суду не зявилися, заяви про відкладення судового засідання і повідомлення про причини неявки суду не надали, що відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України дає підстави суду для розгляду справи у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки представник позивача погоджується та такий розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.01.2008 року між ПриватБанком (Банк) і ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитну угоду №МК-581, згідно з якою Банк зобовязався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу у вигляді траншів на строк до 05.01.2018 року включно, у розмірі 130000 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредит відповідачем було отримано, проте свої зобовязання за договором він виконував неналежно, а тому станом на 19.03.2009 року виникла заборгованість в сумі 132988,36 доларів США, що у національній валюті на 31.03.2009 року (за курсом 7,70 відповідно до службового розпорядження НБУ №417/181) становило 1024010,37 грн.

Заборгованість складається з наступного:

125081,60 доларів США заборгованість за кредитом;

7846,97 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом;

59,79 доларів США пеня, що підтверджується відповідним розрахунком, наданим позивачем (а.с. 7).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач ОСОБА_1 15.01.2008 року уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно:

- житловий будинок з господарським будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 (двадцять девять) Вінницького району Вінницької області, який належить іпотекодавцю (ОСОБА_1) на підставі договору купівлі-продажу;

- земельна ділянка площею 0,2397 Га, яка розташована в АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України від 05.06.2003 року «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Вищевикладені норми цивільного законодавства, а також умови договору між сторонами, які відповідають їм, дають суду законні підстави для задоволення позову.

Згідно з ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На момент розгляду справи судом офіційний курс гривні до долара США встановлено 761,14 грн. за 100 доларів, а тому розмір заборгованості, в рахунок якої звертається стягнення на предмет іпотеки складає 1012227,60 грн.

Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача сплачені ним судові витрати: 1708,50 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 1738,50 грн.

На підставі ст. 526, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 33, 38-39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 109 Житлового кодексу України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 169 ч. 4, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МК-581, укладеного 15.01.2008 року між ПриватБанком і ОСОБА_1 в розмірі 1012227 (один мільйон дванадцять тисяч двісті двадцять сім) гривень 60 коп. 130988,36 доларів США (за курсом 761,14 гривень за 100 доларів США станом на 17.06.2009 року) звернути стягнення на предмети іпотеки:

житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 (двадцять девять), Вінницького району Вінницької області, який складається з одного цілого житлового цегляного житлового будинку загальною площею 375,7 кв. м., житловою площею 108,9 кв. м.;

земельну ділянку площею 0,2397 Га, яка розташована в АДРЕСА_1 Вінницького району Вінницької області, державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1,

шляхом продажу вказаних предметів іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з предмету іпотеки житлового АДРЕСА_1 Вінницького району Вінницької області зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Вінницького РВВС УМВС України у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по справі в сумі 1719 (одна тисяча сімсот девятнадцять) гривень 25 коп., а з ОСОБА_2 19 (девятнадцять) гривень 25 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано, або закінчення строку, встановленого для подання апеляційної скарги в разі її неподання.

Суддя: підпис

«З оригіналом вірно»

Суддя:

Секретар: