Ухвала суду № 55859804, 10.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/7906/15-к Головуючий у 1 інстанції: Лозинський Б.М.

Провадження № 11-сс/783/94/16 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої - судді Гончарук Л.Я.,

Суддів Партики І.В., Яременка О.Д.

секретаря судового засідання Гамули І.Б.

розглянувши по кримінальному провадженню № 12015140080003669 від 06.12.2015 р. у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в залі судових засідань апеляційного суду Львівської області, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 04 лютого 2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді особистого зобовязання.

за участю учасників судового провадження:

прокурора Сировця В.В.

захисника ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_2

встановила:

ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2.

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, раніше судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у виді особистого зобовязання.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_2 такі обовязки: 1) не відлучатись із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи; 3) утримуватись від спілкування з свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, потерпілим ОСОБА_7; 4) не відвідувати місця, в яких продають алкогольні напої на розлив (кафе, бари, ресторани, пивні бари та інші місця повязані з продажем спиртних напоїв на розлив).

ОСОБА_3 дії покладених обов'язків до 05.03.2016 року.

Підозрюваному ОСОБА_2 повідомлено покладені на нього обов'язки та роз'яснено, що в разі їх невиконання до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.Що стосується клопотання захисника ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_2 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобовязання, то враховуючи те, що він є власником квартири, що за адресою: у Львівські області м. Новий Розділ вул. Довженка, 14/11, а також має місце реєстрації, що за адресою: м. Львів вул. Виговського, 3 «а»/54, то у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя, підозрюваному ОСОБА_2 змінив запобіжний захід з тримання під вартою та обрав запобіжний захід у виді особистого зобовязання, оскільки саме цей запобіжний захід, на його думку, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

На дану ухвалу прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 04.02.2016 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання скасувати та постановити ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що до підозрюваного не можна застосувати менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою, які б забезпечили виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, про що свідчать його попередні судимості, оскільки підозрюваний раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, судимість не знята і не погашена в установленому Законом порядку, не став на шлях виправлення та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення. Зважаючи на той факт, що він являється раніше судимим за тяжкі, умисні, корисливі злочини, наявні в нього певні навики злочинної поведінки в процесі вчинення попередніх злочинів та не бажання ОСОБА_2 отримувати прибуток в процесі праці, а лише внаслідок вчинення злочинів свідчить про те, що він знову вчинить злочин.

Вказує, що вчинення ОСОБА_2 злочину під час не погашеної судимості та тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а це позбавлення волі терміном від 4 до 6 років, спричиняє великий ризик того, що ОСОБА_2 розуміючи невідворотність реальної міри покарання, буде переховуватись від слідства та суду. Крім цього, володіючи інформацією про потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, може незаконно впливати на них.

Звертає увагу, що судом не взято до уваги те, що 01.02.2016 із письмовою заявою у Франківський ВП НУ НП у Львівській області звернувся потерпілий ОСОБА_7 про те, що 01.02.2016 перед початком проведення слідчої (розшукової) дії одночасного допиту декількох осіб, двоє невідомих осіб, перебуваючи на перетині вулиць Моршинська та ОСОБА_8 у м. Львові, підійшли до нього та погрожували фізичною розправою над ним, якщо він не забере заяву відносно ОСОБА_2 Саме через це ОСОБА_7 повністю змінив покази при проведенні слідчої (розшукової) дії одночасного допиту декількох осіб. Вказані відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140080000282 від 02.02.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.

Вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника та підозрюваного, які заперечили апеляційну скаргу прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового та кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підозрюваний ОСОБА_2 пояснив, що слідчим не представлено будь-яких доводів про те, що він не буде зявлятись до слідчого, прокурора чи суду.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_9 заперечуючи апеляційну скаргу ствердив наступне, щодо доводів прокурора про тиск сторонніх осіб на потерпілого ОСОБА_7, то підозрюваний ОСОБА_2 в цей період часу перебував під вартою і жодним чином ніякого тиску з його сторони на потерпілого не могло бути. Стосовно повідомлення його слідчим про відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, то таке було здійснено слідчим о 21.00 год. і з обєктивних причин він не міг ознайомитись з ними враховуючи пізній час доби. ОСОБА_2 працює неофіційно, оскільки раніше судимий. Вказав, що ОСОБА_2 проживає разом з дідусем і бабцею в квартирі, наміру ухилятись від слідства і суду немає. Крім цього, зазначив, що ОСОБА_2 зявлявся до слідчого на кожен його виклик.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які унеможливлять виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Як вбачається із матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим 02.07.1995 Франківським районним судом м.Львова за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 1 року позбавлення волі з додатковою мірою покарання ст. 14 лікування від наркоманії, 25.05.1998 р. 3алізничним районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 140, 94, 42 КК України, до 8 років позбавлення волі з додатковою мірою покарання ст. 14 лікування від наркоманії, звільнений 29.10.2005 р. у зв'язку з відбуттям строку покарання, 17.05.2010 р. Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 187 КК України, до 4 років позбавлення волі, звільненому 27.11.2013 р., Личаківською виправною колонією №30 у зв'язку з відбуттям строку покарання,маючи непогашену судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин.

Так, ОСОБА_2, 05.12.2015 р. близько 10:00 год., перебуваючи у приміщенні квартири №1А по вул. Нечуя Левицького, 17 у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), переслідуючи корисливу зацікавленість, із застосування насильства, а саме нанесення ударів по голові, невідомим предметом, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, відкрито, заволодів мобільним телефоном марки «Нокіа», що належав ОСОБА_7. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 у потерпілого ОСОБА_7, згідно висновку експерта № 2132 від 10.12.2015 виявлено рану та садна на голові. Вище описані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмета, які могли виникнути 05 грудня 2015 року за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_7 спричинена матеріальна шкода на загальну суму 175 гривень.

Факт вчинення ОСОБА_2, кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному проваджені матеріалами, а саме протоколом затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України, протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7, довідкою з травмпункту, допитом свідка ОСОБА_6, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_5, протоколом огляду місця події від 05.12.2015 р..

На переконання колегії суддів апеляційного суду, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2, слідчий суддя місцевого суду на підставі наданих матеріалів належним чином оцінив в сукупності всі обставини, зокрема дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 та реєстрацію за адресою м. Львів, вул. Виговського, 3а/54, є власником квартири, що знаходиться за адресою Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Довженка, 3а/54 та прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вимоги ст. 177, 178, 194 КПК України та дійшов вірного висновку про те, що застосування запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання - забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2 Крім того, на переконання колегії суддів, сам лише ступінь тяжкості кримінального правопорушенння, в якому підозрюється ОСОБА_2 за відсутності інших обставин, з якими повязується можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не може бути підставою для застосування до останнього найсуворішого запобіжного заходу.

Доводи прокурора про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити тиск на потерпілого, свідка, нічим не обґрунтовані.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду робить висновок про те, що оскаржувана ухвала є законною та обгрунтованою й підстав для її скасування не вбачається.

Такий запобіжний захід є справедливим, співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості предявленої йому підозри, зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 183, 194, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила :

Апеляційну скаргу прокурора Сировця В.В. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 4 лютого 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2. Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, раніше судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у виді особистого зобовязання, з покладенням відповідних обовязків залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді :

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12