Ухвала суду № 55857755, 03.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 314/1163/15 Головуючий у 1 інстанції: Кофанов А.В.

№ провадження 22-ц/778/720/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„03 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Маловічко С.В., Гончар М.С.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до Фермерського господарства «ОСОБА_2М.», ОСОБА_3, третя особа: Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання договору оренди землі недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ТОВ «Зоря» звернулось до суду з позовом до ФГ «ОСОБА_2М.», ОСОБА_3, третя особа: Реєстраційна служба Вільнянського РУЮ Запорізької області, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації.

У позові зазначало, що 20 травня 2009 року між товариством та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 242, площею 5,8000 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0028, терміном на 5 років.

Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему Вільнянського району Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний заспи від 28 грудня 2012 року за № 232150004002715.

На теперішній час позивачу стало відомо, що земельну ділянку, яку орендує товариство за діючим договором оренди, у 2014 році ОСОБА_3 передала в оренду ФГ ОСОБА_2 на підставі договору оренди, укладеному відповідчами 01.08.2014 року.

Мотивуючи заявлений позов тим, що оскільки договір оренди є укладеним з моменту реєстрації, то термін дії договору, укладеного товариством з ОСОБА_3, спливає тільки 28.12.2017 року, тобто договір оренди є чинним. Розірваним чи визнаним недійсним цей договір не був, на момент укладання спірного договору земельна ділянка залишалася у користуванні товариства. Оскільки за вказаних обставин передавати в оренду ФГ ОСОБА_2 спірну земельну ділянку ОСОБА_3 права не мала, остаточно просило суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5.8000 га, кадастровий номер 2321584500:02:003:0028, укладений 01.08.2014 року між ОСОБА_3 та ФГ ОСОБА_2, що був зареєстрований Державною реєстраційною службою Вільнянського РУЮ Запорізької області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29.08.2014 року, та зобовязати реєстраційну службу Вільнянського РУЮ Запорізької області скасувати державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки, стягнути судові витрати по справі.

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ТОВ «Зоря» про визнання договору оренди землі недійсним, посилаючись на те, що договір оренди земельної ділянки від 20 травня 2009 року, укладений між ТОВ «Зоря» та нею, особисто не підписувала, акт прийому-передачі до вказаного договору не складався.

30 грудня 1999 року нею дійсно був укладений договір оренди земельної частки (паю) з ТОВ «Зоря», який був зареєстрований 13.10.2000 року, термін дії договору 10 років, отже мав сплинути 14.10.2010 року.

Вважає, що до спливу терміну дії цього договору від її імені був підроблений договір від 20 травня 2009 року, який начебто б то діє до теперішнього часу і на який посилається товариство.

До теперішнього часу вона вважала, що отримує оренду плату за свою земельну ділянку за договором, укладений в 1999 році, а не за підробленим договором від 20 травня 2009 року.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,8000 га, укладений між нею та ТОВ «Зоря» 20 травня 2009 року, зареєстрований у відділі Держкомзему Вільнянського району Запорізької області 28 грудня 2012 року.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2015 року у задоволені позову ТОВ «Зоря» до Фермерського господарства «ОСОБА_2М.», ОСОБА_3, третя особа: Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації відмовлено.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання договору оренди землі недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Зоря», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ „Зоря задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовити з інших правових підстав.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інтанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за даними поземельної книги ОСОБА_3 відповідно до державного акту ЗП 132222, зареєстрованого 02.06.2008 року, на праві власності належить земельна ділянки сільськогосподарського призначення, площею 5,8000 га, що розташована на території Михайло- Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

20 травня 2009 року між ТОВ „Зоря та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області 28 грудня 2012 року за № 232150004002715 (а.с.8-9).

Відповідно до п.8 вказаного договору, його укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен дол закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

01 серпня 2014 року між ОСОБА_3 та ФГ „ОСОБА_2М. було укладено договір оренди названої земельної ділянки, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.08.2014 року(а.с 46-48).

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ „Зоря про визнання недійсним договору від 01.08.2014 року, суд послався на недоведеність того, що на час укладання оспорюваного договору був діючим договір оренди від 20 травня 2009 року, а переважне право на його поновлення позивачем не реалізовувалось.

Висновок суду погоджується з фактичними обставинами справи та є обґрунтованим з огляду на наступне.

Так, за змістом ст.ст. 18, 20 Закону України „Про оренду землі у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до п. 49 договору оренди земельної ділянки, укладеного з позивачем, договір набирає чинності після підписання стронами та його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Разом з тим, цивільні права та обовязки, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін при укладанні договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Таким чином, у момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладання якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати момент укладання договору.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року по справі № 6-162 цс13, яка відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

ОСОБА_3 та ТОВ „Зоря дійшли згоди щодо умов договору оренди земельної ділянки, підписавши його 20 травня 2009 року, що і є моментом укладання договору.

При розгляді зустрічного позову ОСОБА_3, яка стверджувала, що договір з ТОВ „Зоря не підписувала, суд встановив недоведеність зазначених тверджень належними та допустимими доказами, враховуючи, що клопотання про проведення почеркознавчої експертизи з цього питання ОСОБА_3 не заявляла, а факти отримання нею орендної плати за час дії вказаного договору свідчать про його виконання як орендарем, так і орендодавцем.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що датою укладання ТОВ „Зоря договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_3 являлася дата його державної реєстрації, однак при вирішенні цього питання суд неправильно застосував норми матеріального права, є безпідставними.

Відповідно до ст. 31 Закону України „Про оренду землі договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні вимоги містить п. 37 договору оренди від 20 травня 2009 року.

Враховуючи, що строк дії договору, укладеного 20 травня 2009 року терміном на 5 років, на момент звернення ОСОБА_3 до суду з вимогами про визнання його недійсним закінчився, отже дія договору оренди припинилася в силу закону, висновок суду про безпідставність за таких обставин вимог зустрічного позову є по суті правильним.

Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Законом України „Про оренду землі визначаються умови укладання, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

У частинах 1-5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк.

Про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк орендар зобовязаний повідомити орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Вважаючи, що строк дії договору з ОСОБА_3 спливає 28 грудня 2017 року, до 20 травня 2014 року, коли строк договору дійсно закінчився, передбачені законом дії з його поновлення позивач не здійснював.

Частиною 6 ст. 33 Закону України „Про оренду землі передбачена підстава поновлення договору оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України „Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обовязковому порядку ; відмова а також наявне зволікання в укладанні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена в суді.

Отже для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 Закону, необхідна наявність певних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обовязки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Між тим, належні та допустимі докази того, що на час укладання 01 серпня 2014 року договору між ОСОБА_3 та ФГ „ОСОБА_2М. ТОВ „Зоря продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою, позивачем по даній справі не надавались, не заперечувався і той факт, що після 20 травня 2014 року додаткова угода з ОСОБА_3 ним не укладалась.

Таким чином, колегія вважає, що рішення по справі про відмову у задоволенні заявлених позовів суд першої інстанції ухвалив з дотримання норм матеріального та процесуального, передбачених ст. 309 ЦПК України підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2015 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: