Вирок № 55857653, 17.02.2016, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/109/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - суддіПокопцевой Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.П.,

за участю прокурора -Ніколаєнко Д.О.,

та обвинуваченого ОСОБА_1,

та потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 9, кв. 2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2015 року, близько 21.30 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, проходячи по території двору багатоквартирного будинку № 359, розташованого по вул. Леніна смт. Чернігівка Запорізької області, побачив автомобіль марки « ВАЗ 2106», д/з АР 77-24 АЕ.

Після чого, ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на викрадення чужого майна, шляхом відкриття капоту автомобіля, з моторного відсіку останнього, таємно викрав б/в акумуляторну батарею, марки « Power Box» 60 А, чорного кольору.

Згідно висновку експерта № 04/16 від 15 січня 2016 року: «середньо-ринкова вартість акумуляторної батареї « Power Box» 60 А, станом на 22.12.2015 року, може складати 1122,30 ( одна тисяча сто двадцять дві) грн.. 30 коп.».

Викрадену акумуляторну батарею, ОСОБА_1, відніс до себе додому, на вул. Шевченко, 9/2 смт. Чернігівка Запорізької області, з метою подальшого використання за призначенням, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Такі умисні дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка).

28.01.2016 року між потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладена угода про примирення.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України в обсязі підозри. Також вказаною угодою сторони погодили призначення покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі пятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

За положеннями ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Так, злочин, за вчинення якого ОСОБА_1 оголошена підозра, відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому суд вважає, що підозрюваний цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що підстави, передбаченні ч.7 ст.474 КПК України відсутні та просив суд затвердити угоду.

Ухвалюючи вирок, на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

З огляду на викладене, суд вважає можливим затвердження угоди від 28.01.2016 року про примирення, і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлений.

Слід також стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати за залучення експерта в розмірі 368,28 гривень.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 28.01.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 9, кв. 2, витрати за залучення експерта (проведення товарознавчої експертизи під час досудового розслідування) в розмірі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 28 коп. на користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач Управління казначейства у Шевченківському районі м. Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази, а саме:

- б/в акумуляторну батарею, марки «Power Box» 60 А, чорного кольору. повернути власнику ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Покопцева Д.О.