Ухвала суду № 55857489, 12.02.2016, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/147/16-ц

Провадження №2/319/112/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2016 року смт Куйбишеве

Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Мальований В.О., розглянувши заяву представника позивача публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Розвитку" (далі ПАТ "ВБР" про відстрочення сплати судового збору за подання позову ПАТ "ВБР" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2016 року позовна заява ПАТ "ВБР" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Куйбишевського районного суду Запорізької області.

До позовної заяви документу про сплату судового збору за подання позову не долучено.

Разом з тим долучено заяву про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі з покладенням обов'язку по його сплаті на відповідачів , з підстав важкого майнового стану позивача, зумовленого віднесенням позивача до категорії неплатоспроможних банків, призначенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в банку, а також початком процедури ліквідації банку.

Ознайомившись із матеріалами вказаної заяви, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Так, за змістом ст.82 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, з урахуванням положень ст.ст.10 ч.2, 11 ч.1, 57 ч.1, 59 ч.2, 60 ч.ч.1, 4 ЦПК України недостатнім є лише посилання в клопотанні/заяві про відстрочення від сплати судового збору на передбачену законом підставу незадовільний/скрутний/важкий матеріальний стан. Сторона, яка подає клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна не тільки навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, а й подати суду відповідні належні та допустимі докази на підтвердження дійсності цих обставин.

Сторона позивача ПАТ «ВБР» в якості підстав для задоволення своєї заяви про відстрочення сплати судового збору та наявності важкого майнового стану позивача вказала на факт віднесення позивача до категорії неплатоспроможних, початок процедури ліквідації позивача (банку), призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в банку. На підтвердження викладених обставин сторона позивача надала відповідні документи.

Не заперечуючи достовірність фактів початку процедури ліквідації позивача як банку, віднесення його до неплатоспроможних, однак оцінюючі ці обставини з урахуванням норм чинного законодавства, вважаю, що заявлені позивачем обставини не є достатніми для задоволення заяви позивача та відстрочення йому сплати судового збору. Правова позиція щодо цього питання ґрунтується на тому, що станом на час звернення до суду із позовом позивача, відносно якого почато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в банку, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №484-VIII від 22 травня 2015 року. Цим Законом викладено в новій редакції ст.5 Закону України «Про судовий збір», а саме виключено з числа пільговиків (сторін, які звільняються від сплати судового збору) уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Останнє, в свою чергу, свідчить про те, що обставини, на які послалась сторона позивача як на підставу відстрочення сплати нею судового збору, які є характерними і для всіх інших банків, яких віднесено до категорії неплатоспроможних, щодо яких почато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в банку, більше не вважаються законодавцем підставами для звільнення особи від сплати судового збору, а відтак і підставами для розстрочення чи відстрочення сплати даного виду судових витрат.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги, що стороною позивача не наведено і не доведено існування інших від оцінених судом вище обставин для відстрочення сплати судового збору, приходжу до висновку про необґрунтованість заяви представника позивача ПАТ «ВБР» про відстрочення даному позивачу сплати судового збору за подання позову до суду, а отже і про необхідність відмови в задоволенні такої заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 82, 208-210, 293 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ПАТ «ВБР» про відстрочення сплати судового збору за подання позову публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Розвитку" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.О.Мальований