Ухвала суду № 55856662, 11.02.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі :

Головуючого судді Бондаренко Ю.О.

судді: Павліченко С.М., Собослой Г.Г.

при секретарі : Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою АПТ КБ "ПриватБанк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2015 року, у справі за позовом ПАТ КБ Приват Банк до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про виселення, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ " Приват Банк " звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 з житлового будинку за адресою : Закарпатська область, м.Мукачево, вул.Графа фон Шенборна, 54А.

Позовні вимоги мотивують тим, що між ПАТ КБ " Приват Банк " та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 48976 доларів США з кінцевим терміном повернення до 08.05.2023 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки згідно якого в іпотеку передано житловий будинок за адресою : Закарпатська область, м.Мукачево, вул.Графа фон Шенборна, 54 "А".

Однак внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань виник борг, в зв'язку з чим, за позовом банку, рішенням суду від 22.12.2009 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок №54А по вул.Графа фон Шенборна в м.Мукачево, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ Приват Банк (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

22 грудня 2014 року відповідачці була направлена вимога про добровільне звільнення будинку 54А, по вул.Графа фон Шенборна в м.Мукачево.

Відповідно до договору іпотеки , третя особа мала право зареєструвати в будинку інших осіб лише з дозволу банка, який дозволу на реєстрацію ОСОБА_1 не давав, в звязку з чим просять виселити відповідача, яка зареєстрована та проживає у будинку за адресою : Закарпатська область, м.Мукачево, вул.Графа фон Шенборна, 54А.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2015 року,у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ Приват Банк до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про виселення - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ КБ "Приват Банк" подало апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке що ухвалено з порушенням норм матеріального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не перевірено чи наявні вільні приміщення для надання їх відповідачам при виселенні, не перевірено чи наявне у відповідач інше житло і враховуючи, що ст. 40 Закону України "Про іпотеку" є спеціальною нормою права то ст. 109 ч.2 ЖК України, як загальна не підлягала до застосування.

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" підтримала апеляційну скаргу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що відповідачка на час укладення договору іпотеки, разом зі своєю малолітньою дитиною проживала будинку № 54А в м.Мукачево, по вул.Графа фон Шенборна.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.2, 3 ст.213 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 08.05.2008 року отримав у ЗАТ КБ ПриватБанк (правонаступником якого є ПАТ КБ ПриватБанк) кредит в сумі 48 976,00 доларів США строком до 08.05.2023 року (а.с.6-8). З метою забезпечення виконання зобов'язань між банком та третьою особою ОСОБА_2 13.05.2008 року було укладено договір іпотеки, згідно якого він надав в іпотеку будинок 54А по вул.Графа фон Шенборна в м.Мукачево, загальною площею 105,20 кв.м, жатлова площа 76,20 кв. м. (а.с.9-11).

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ Приват Банк заборгованість по кредитному договору від 08.05.2008 року в розмірі 339 603 грн. 73 коп. (а.с.12).

01 липня 2010 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду по справі про зміну способу виконання рішення суду, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок №54А по вул.Графа фон Шенборна в м.Мукачево, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ Приват Банк (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. (а.с.37).

Наведені обставини підтверджені матеріалами справи і сторонами не оспрорені.

Будь якого нерухомого майна у власності ОСОБА_1 не має (а.с.172) .

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватисяналежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» застосовуються як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР, про що зазначено у правовому висновку Верховного Суду України від 2 вересня 2015 року у справі № 6-1049цс15.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 109 ЖК України, передбачено, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

З кредитного договору та договору іпотеки вбачається що кредит видавався на споживчі цілі, а сам будинок належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 22.04.2008 року.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про те, що, виселення можливе при одночасному наданні іншого постійного жилого приміщення.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 18 березня 2015 року у справі № 6-39цс15, предметом якої був спір про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, норми матеріального права відповідно доспірних правовідносин застосовані правильно, рішення суду ухвалено з дотриманням процесуального закону, доводи, викладені в апеляційніскарзі, на думку колегії суддів, не є істотними та висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.

Керуючись статтею 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: