Рішення № 55856175, 17.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/9460/15-ц Номер провадження 22-ц/775/90/2016

Головуючий в 1 інстанції Юр'єва К.С. Єдиний унікальний номер 234/9460/15-ц

Доповідач Халаджи О.В. Номер провадження 22-ц/775/90/2016

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року м. Артемівськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Халаджи О.В.

суддів: Жданової В.С., Канурної О.Д.,

секретар Доля В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області, про визнання нещасного випадку, що стався з ним 10 жовтня 2014 року о 13 годині 00 хвилин під час виконання трудових обов'язків, таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» скласти акт за формою Н-1, стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 600 гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору та за надання правової допомоги в сумі 2121,80 гривень, а також моральну шкоду в сумі 20 000 гривень - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказане рішення вважає незаконним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, вважає, що факт травмування на виробництві доведено.

До того ж в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що суд першої інстанції в своєму рішенні вказав, що підстави для стягнення моральної шкоди відсутні і поставив під сумнів отриману позивачем фізичну біль та страждання, наголошує на тому, що його життя після травми зазнало суттєвих змін, так як на його утриманні знаходиться сім'я і він був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, весь період знаходження на лікарняному мав потребу в придбанні дорогих ліків і калорійних продуктів харчування, що примусило влізти в борги які не має можливості повернути до теперішнього часу.

Також у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції в резолютивній частині рішення нічого не вказав про відшкодування понесених судових витрат.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_1 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся у міський травматологічний пункт, де одержав довідку для звернення до травматолога за місцем проживання, а 20 жовтня 2014 р. він звернувся до дільничного травматолога до поліклініки № 2, де отримав листок непрацездатності з відміткою про травму на виробництві, повідомлену з його слів, з первинним діагнозом: ушиб поперека, та заключним діагнозом: перелом відростка ІІІ поперекового хребця і знаходився на амбулаторному лікуванні з періодичними оглядами у лікаря - травматолога до 10 грудня 2014 р. 21 жовтня 2014 р. він звернувся до центру комп'ютерної томографії, де був підтверджений заключний діагноз. (а.с. 14-15, 18)

23.10.2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» із заявою про проведення розслідування випадку, який з ним стався 10.10.2014 р. на виробництві (а.с. 101, 103).

За розпорядженням від 24.10.2014 р. № 53 начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» на підставі заяви ОСОБА_1 була призначена комісія, яка відповідно до акту розслідування нещасного випадку від 10.11.2014 р. вирішила відмовити у зв'язку із відсутністю об'єктивних даних, які підтверджують отримання травми на виробництві при виконанні робіт чистильником відливок, акти Н-5, Н-1 не складати. Зазначений акт був підписаний всіма членами комісії, в тому числі й представником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області Заікіною Л.Є. (далі - Фонд) Зауважень чи заперечень у акті від членів комісії не надходило (а.с. 102, 113-114).

Зазначений акт був направлений позивачу ОСОБА_1 поштою, про що свідчить його розпис про отримання 25.11.2014 р. на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 115).

26.11.2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» про проведення повторного розслідування випадку, який з ним стався 10.10.2014 р. на виробництві, на яку листом від 18.12.2014 р. була надана відповідь начальником ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» про те, що відсутність додаткових даних та фактів, які могли б підтвердити отримання травм на виробництві, не дає можливості об'єктивно провести додаткове розслідування (а.с. 117, 118).

Після звернення ОСОБА_1 до головного державного інспектора з охорони праці Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, останнім був виданий припис за формою Н-9 № 014/07-01 від 10.03.2015 р., яким запропоновано провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, визнати, чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти Акт за формою Н-5 (у разі визнання його таким, що пов'язаний з виробництвом), затвердити (переглянути) акт за формою Н-1, встановити причини нещасного випадку, осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам, усунути порушення в оформленні актів, привести їх у відповідність з вимогами Порядку 1232 (а.с. 68).

На виконання зазначеного припису, розпорядженням начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» від 13.03.2015 р. № 11 призначено комісію, про що листом від 13.03.2015 р. № 179/016 було повідомлено позивача та роз'яснені його права під час проведення розслідування, яке він отримав 13.03.2015 р., про що свідчить його розпис на заяві (а.с. 69, 142).

За результатами проведеного додаткового розслідування нещасного випадку, що стався 10.10.2014 р., був складений акт форми Н-5 від 24.03.2015 р., відповідно до якого, комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, вирішено не складати акт за формою Н-1 на потерпілого. Зі змісту зазначеного акту вбачається, що проведеним додатковим розслідуванням нещасного випадку 10.10.2014 р. встановлено, що свідків падіння ОСОБА_1 10.10.2014 р. не було, оскільки операція по очищенню деталей у дробіструмній камері виконується одним чистильником металевих виливків, виробів та деталей; вийшовши із дробіструмної камери, позивач сказав членам бригади, що впав на спину при виконанні роботи, проте майстра не повідомив.

У період з 14.10.2014 р. по 17.10.2014 р. включно ОСОБА_1 приходив на роботу та виконував виробничі завдання у повному обсязі. 18.10.2014 р. (вихідний день - субота), відчувши погіршення стану здоров'я, о 17 годині 40 хвилин він звернувся в міське травматологічне відділення, де одержав довідку для звернення (№534 від 18.10.2014р.) до травматолога за місцем проживання. У довідці було зазначено, що травма отримана у побуті.

Після відвідування 20.10.2014 р. дільничного травматолога в поліклініці №2 ОСОБА_1 був виданий лист непрацездатності з вказівкою про травму, отриману на виробництві; на запит головному лікареві поліклініки № 2 про можливі причини, час та характер травми у відповіді було зазначено, що обставини одержання травми ОСОБА_1 були записані з його слів.

З архіву травматологічного відділення міської поліклініки № 3 отримана виписка з журналу звернення громадян за медичною допомогою із вказівкою обставин одержання травми, записаних зі слів ОСОБА_1 - «Вдарився об рейку на лафеті». У пояснювальній ОСОБА_1 показав, що вдарився об ребро лафета. У пояснювальних свідків говориться, що травмувався ОСОБА_1 у результаті падіння на спину. Відповідно обставини одержання травми мають різницю.

Також за результатами огляду виписки з амбулаторної карти ОСОБА_1 про звернення за медичною допомогою із захворюваннями хребта у філію міської лікарні №3: з 7.04.2005 р. по 12.04.2005 р. - листок непрацездатності із діагнозом люмбаго; 23.03.2008 р. - комп'ютерна томографія. Висновок - протрузія міжхребетного диска 24 - Z5. Хондроз поперекового відділу хребта із множинними вузлами ІІІморля; з 9.10.2010 р. три дні легка праця з діагнозом вертеброгена люмбалгія; з 2.08.2012 р. по 3.08.2012 р. легка праця з діагнозом люмбаго; з 23.10.2012 р. по 30.10.2012 р. листок непрацездатності із діагнозом люмбаго. Крім того, комісія в ході розслідування оглянула місце нещасного випадку, зазначене заявником, зібрала письмові пояснення членів бригади, що працювали з потерпілим в одній зміні 10.10.2014 р., керівника робіт, майстра та старшого майстра, заступника начальника цеху, а також розглянула надані документи, що узгоджується з доказами, дослідженими у судовому засіданні, та які підтвердили свідки у судовому засіданні (а.с. 70-74).

Вдруге, приписом за формою Н-9 головного державного інспектора з охорони праці Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області № 11-10 від 15.04.2015 р. запропоновано провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, який стався з чистильщиком ОСОБА_1 10.10.2014 р., визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти Акт за формою Н-5, затвердити акт за формою Н-1, усунути порушення в оформленні актів, привести їх у відповідність з вимогами Порядку 1232 (а.с. 66).

На виконання зазначеного припису, розпорядженням начальника ООТ та ТБ ПАТ «НКМЗ» від 17.04.2015 р. № 14 призначено склад комісії, у тому числі із представником Фонду, про що листом від 20.04.2015 р. № 016/281 було повідомлено позивача ОСОБА_1 та роз'яснені його права під час проведення розслідування, яке було направлено йому поштою 21.04.2015 р. (а.с. 67, 143-146).

За результатами проведеного додаткового розслідування нещасного випадку, що стався 10.10.2014 р., був складений акт форми Н-5 від 07.05.2015 р., відповідно до якого, комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, вирішено не складати акт за формою Н-1 на потерпілого. Зазначений акт був підписаний всіма членами комісії, в тому числі й представником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області Заікіною Л.Є. (далі - Фонд) Зауважень чи заперечень відповідно до акту від членів комісії не надходило (а.с. 64-65).

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Також згідно ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 8 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2011 р. № 1232, (далі - Порядок) встановлено, про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

Відповідно до п. 23 Порядку встановлено, якщо нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

Пунктом 34 Порядку встановлено, що посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці», у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування акту Н-5 від 24.03.2015 р. та про визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом та зобов'язання провести розслідування нещасного випадку та скласти акт за формою Н-1, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що суд не може підміняти повноважень посадової особи органу Держгірпромнагляду, саме рішення якої може бути оскаржено у судовому порядку, оскільки у своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 ставить питання про визнання недійсним та скасування акту Н-5 від 24.03.2015 р., зобов'язання провести розслідування нещасного випадку на виробництві, тоді як таке повторне розслідування було проведено, про що був складений акт Н-5 від 07.05.2015 року, який позивачем не оскаржувався.

Доводи апеляції про те, що суд першої інстанції в своєму рішенні прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди і тим самим поставив під сумнів отриману позивачем фізичну біль та страждання, не заслуговують на увагу, оскільки отримання позивачем травми на виробництві на час розгляду справи судом не було доведено, а тому і підстав для стягнення моральної шкоди також не має.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при постановленні судового рішення не було вирішено питання про судові витрати, також не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до ст. 88 ЦПК України, судові витрати не компенсуються стороні не на користь якої винесено судове рішення.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 листопада 2015 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про визнання недійсним та скасування акту Н-5 від 24.03.2015 р., визнання нещасного випадку таким, що стався на виробництві, зобов'язання провести розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві, скласти акт Н-1, стягнення матеріальної шкоди у сумі 600 грн., стягнення моральної шкоди у сумі 20000 грн. - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, касаційна скарга на нього може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: