Ухвала суду № 55855968, 16.02.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3321/14-к

Провадження № 1-кп/265/23/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Щербіна А. В., за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л., прокурора Наренкович Д.О., захисника ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні питання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст.309 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 липня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз до 20 листопада 2015 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 листопада 2015 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було змінено на запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу до 15 січня 2016 року, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у формі важкого депресивно епізоду. За своїм психічним станом ОСОБА_2 в даний час не може віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_2 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 грудня 2015 року запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді поміщення до психіатричного закладу було продовжено до 22 лютого 2016 року.

16 лютого 2016 року, судом відповідно ч.3 ст.331 КПК України поставлено на обговорення питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді поміщення до психіатричного закладу.

Прокурор проти продовження строку поміщення до психіатричного закладу не заперечувала, посилаючись на стан здоровя обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 також проти продовження строку поміщення до психіатричного закладу не заперечувала.

Суд вислухавши думку прокурора, захисника, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст.508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №220 від 01.10.2015 року, обвинувачений ОСОБА_3 на час розгляду справи не може віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. Крім того, з висновку вбачається, що ОСОБА_2 за собою не доглядає, купання здійснює за ініціативою та допомогою мед.персоналу, загальмований, цілком не переймається умовами свого утримання, апетит знижений.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд враховує, що ОСОБА_2 був неодноразово судимий, судимості не погашені та не зняті. Під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_2 перебував у розшуку, оскільки до суду не зявлявся. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 своєю поведінкою неодноразово перешкоджав проведенню судового засідання, оскільки в судових засіданнях 11 червня 2015 року та 25 червня 2015 року виражався нецензурною бранкою, чим грубо порушував порядок, а 19 серпня 2015 року взагалі відмовився від проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Суд також враховує, що санкція ч.2 ст.307 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином.

Докази того, що стан здоровя обвинуваченого ОСОБА_2 покращився або змінився на такий, який забезпечить його належну процесуальну поведінку, суду не надано.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що наявність ризиків передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилася, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним ризикам, отже суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 331, 508 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня №7 м.Маріуполя» в умовах, що виключають його небезпечну поведінку до 16 квітня 2016 року включно.

2. Копію цієї ухвали негайно направити до Ккомунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня №7 м.Маріуполя».

3. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

4. Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В.Щербіна