Ухвала суду № 55854656, 15.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 146/616/15-ц Провадження № 22-ц/772/41/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 4Доповідач Стеблюк Л. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Стеблюк Л.П.

суддів: Копаничук С.Г., Медвецького С.К.

при секретарі: Кирилюк Л.М.

за участю ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, представників третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 09.10.2015 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 05.01.2016 рокупо цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до колективного підприємства «Томашпільська меблева фабрика» (далі КП «Томашпільська меблева фабрика»), за участі третіх осібна стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншихпро визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників колективного підприємства, -

встановила:

У травні 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до суду з цим позовом до КП «Томашпільська меблева фабрика» про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників колективного підприємства, мотивуючи свої вимоги тим, що вони є співвласниками даного колективного підприємства.

При неодноразових зверненнях до органів МВС та прокуратури позивачам стало відомо про існування протоколів загальних зборів співвласників КП «Томашпільська меблева фабрика» від 30.09.2002 року, 07.11.2002 року, 13.12.2002 року, 19.05.2003 року та 04.03.2004 року.

Однак, під час ознайомлення із вказаними протоколами загальних зборів позивачам стало відомо, що при підготовці до проведення зборів та при їх проведенні було порушено вимоги Статуту КП «Томашпільська меблева фабрика», затвердженого загальними зборами співвласників 23 травня 1996 року, щодо їх організації та проведення.

Відповідно до п. 5.1 Статуту, правління повідомляє співвласників про скликання, місце проведення і порядок денний загальних зборів не пізніше ніж за три дні до зборів, однак такого повідомлення від правління позивачі не отримали, а тому порядку скликання загальних зборів співвласників КП «Томашпільська меблева фабрика» дотримано не було.

Крім того, відповідно до Статуту співвласниками КП «Томашпільська меблева фабрика», є 111 осіб. Відповідно до п. 5.1 Статуту підприємства збори співвласників вважаються правочинними, якщо на них присутні 2/3 співвласників, тобто 74 особи. Під час проведення загальних зборів співвласників було порушено вказані вимоги Статуту щодо правочинності загальних зборів приймати рішення, оскільки згідно з вказаними протоколами загальних зборів підприємства від 30.09.2002 року, 07.11.2002 року, 13.12.2002 року, 19.05.2003 року, 04.03.2004 року на загальних зборах були присутніми як вказано аж 69 осіб, а отже кворум на зборах був відсутній. Крім цього, як слідує з пояснень співвласників КП «Томашпільська меблева фабрика», підписи яких нібито є в списках реєстрації до вказаних зборів не підписували, що вказує на фальсифікацію даних протоколів та рішень зборів. В звязку з чим позивачі звернулися до суду з даним позовом, в якому просять визнати недійсними рішення зборів співвласників КП «Томашпільська меблева фабрика», які були проведені 30.09.2002 року, 07.11.2002 року, 13.12.2002 року, 19.05.2003 року, 04.03.2004 року.

В подальшому, під час розгляду справи по суті, позивачі звернулися до суду з заявами про уточнення та збільшення позовних вимог.

В заяві про уточнення позовних вимог позивачі просили суд визнати за співвласниками підприємства право володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм в певних частках майном підприємства, зобовязати КП «Томашпільська меблева фабрика» провести розпаювання майна КП між співвласниками, визнати статут КП «Томашпільська меблева фабрика» недійсним, визнати недійсним рішення зборів співвласників КП «Томашпільська меблева фабрика» від 23 травня 1996 року в частині затвердження статуту підприємства.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 09.10.2015 року у задовленні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 до колективного підприємства «Томашпільська меблева фабрика», за участі третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників колективного підприємства відмовлено.

Додатковим рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 05.01.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання за співвласниками підприємства право володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм в певних частках майном підприємства, зобовязати КП «Томашпільська меблева фабрика» провести розпаювання майна КП між співвласниками, визнати статут КП «Томашпільська меблева фабрика» недійсним, визнати недійсним рішення зборів співвласників КП «Томашпільська меблева фабрика» від 23 травня 1996 року в частині затвердження статуту підприємства визнано не прийнятими.

В апеляційній скарзі в частині вимог ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду, прийняття до розгляду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування додаткового рішення суду від 05.01.2016 року, та про зобовязання суд першої інстанції розглянути всі позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та додаткового рішення суду від 05.01.2016 року в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що остання підлягає до задоволення частково, а ухвала скасуванню з постановленням нової з наступних підстав.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України (в редакції від 10.10.2013 року) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, повязаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

КП «Томашпільська меблева фабрика» було зареєстроване 29.05.1996 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 868203, виданою 14.07.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_116 (а.с.38), тобто підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку застосовується диспозиція п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України в редакції 10.10.2013 року.

За змістом частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (частина друга статті 3 ЦПК України).

Частиною першою статті 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до розяснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції

України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України

(далі ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та вирішив цей спір в порядку цивільного судочинства, у порушення вимог статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Пунктом першим частини першої статті 205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, з оглядом на наведене, даний спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, так як обґрунтовані законом, який не діяв на момент розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 307, 310, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 09.10.2015 року та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 05.01.2016 року задовольнити частково.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 09.10.2015 року та додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 05.01.2016 року скасувати та постановити нову ухвалу , якою провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до колективного підприємства «Томашпільська меблева фабрика» (далі КП «Томашпільська меблева фабрика»), за участі третіх осібна стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншихпро визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників колективного підприємствазакрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: Л.П. Стеблюк

Судді: С.Г. Копаничук

ОСОБА_117

/підписи/

з оригіналом вірно: