Постанова № 55854512, 12.02.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/25698/15-а

Провадження № 2-а/127/34/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

при секретарі Коваленко Д.І.,

за участі позивача ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача заступника міського голови ОСОБА_4, про скасування рішення комісії виконавчого комітету Вінницької міської ради по розгляду звернень громадян (протокол №22) від 28.05.2015 року про відмову в наданні допомоги ОСОБА_1 та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача заступника міського голови ОСОБА_4, та, уточнивши позовні вимоги, просив скасувати рішення комісії виконавчого комітету Вінницької міської ради по розгляду звернень громадян (протокол №22) від 28 травня 2015 року про відмову в наданні йому матеріальної допомоги та зобовязати відповідача повторно розглянути його заяву від 26 лютого 2014 року. Свій позов мотивував тим, що 26 лютого 2014 року він звернувся із заявою до відповідача про надання матеріальної грошової допомоги. Останній повідомив, що надання матеріальної грошової допомоги є недоцільним. Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив його до суду та постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року відповідача зобовязано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 лютого 2014 року. 16 квітня 2015 року відповідач провів розгляд заяви позивача від 26 лютого 2014 року, вирішено повторно вивчити матеріально-побутові умови проживання ОСОБА_1, за результатами чого винести справу на повторний розгляд комісії. Рішення відповідача вважає необґрунтованим та таким, що виходить за межі розгляду заяви від 26 лютого 2014 року, адже відсутня доцільність таких дій з огляду на те, що в 2014 році зауважень щодо повноти наданих документів не було. Крім того, акт обстеження матеріально-побутових умов від 06 березня 2014 року не скасовувався і сумнівів щодо його обєктивності не виникало. Також позивач вказує на те, що до інших громадян, яким надавалась допомога в 2014 році, рішень щодо вивчення матеріально-побутових умов додатково не виносилось, а тому такі дії вважає порушенням принципу неупередженості та рівності до громадян. Одночасно позивач зазначає, що акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача від 22 травня 2015 року складений без його участі, в ньому взагалі не йдеться про умови проживання та не є обєктивним чинником, що свідчить про матеріально-побутові умови за період 2014 року, адже складений в 2015 році. 28 травня 2015 року відповідач прийняв, без участі позивача, рішення про відмову у наданні йому матеріальної допомоги, обґрунтувавши п.2.13.3. Положення про порядок надання матеріальної грошової допомоги мешканцям міста Вінниці на підставі нових даних, отриманих в 2015 році. 22 червня 2015 року, ознайомившись із змістом оскаржуваного рішення, позивач виявив недостовірні данні, зокрема, неправдиві факти в акті від 22 травня 2015 року по 5-ти пунктах, про що останнім подана скарга. 07 серпня 2015 року позивач отримав лист, відповідно до якого 20 липня 2015 року в акт від 22 травня 2015 року внесено зміни по 5-ти пунктах, натомість рішення відповідача залишилось без змін. Позивач вважає, що повторний розгляд його заяви від 26 лютого 2014 року проведений відповідачем неналежно. Вказане і стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 позов підтримали на підставах, викладених в ньому, просили його задовольнити. При цьому звернули увагу, що рішенням суду апеляційної інстанції змінено рішення суду першої інстанції та рішення комісії відповідача від 16 квітня 2015 року щодо повторного обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 скасоване.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні. При цьому вказували, що питання виплати матеріальної грошової допомоги регулюється Законами України «Про соціальні послуги», «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких така допомога надається за рахунок коштів місцевого бюджету. У даному випадку, допомога надається відповідно до Положення, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 27 лютого 2013 року №1173. Позивачу відмовлено у наданні грошової допомоги на підставі п. 2.13.3 Положення, а саме у звязку з порушенням вимог щодо подачі документів, зокрема щодо їх достовірності та повноти. До заяви від 26 лютого 2014 року позивачем подано декларацію, відповідно до якої, в розділі про дохід осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, останній за період з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року вказав про отримання допомоги по безробіттю в розмірі 3264,00 грн. Інших відомостей зазначено не було. Натомість, на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року по справі № 127/13883/14-а щодо повного дослідження відомостей про доходи ОСОБА_1, встановлено, що за період з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року отримав дохід і від ТОВ «Гербалайф». При цьому відмічали, що позивач відмовився отримувати повідомлення про запрошення на засідання комісії. Крім того, вказали, що навіть у разі подання достовірних даних декларації, у заявника відсутні підстави для надання допомоги, адже для її отримання необхідно, щоб особа опинилась у складних життєвих обставинах. Зміст такого поняття складає одночасну наявність двох складових, а саме: перебування у обставинах, спричинених інвалідністю, віком, станом здоровя, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, та наслідок у вигляді часткової або повної втрати можливості самостійно піклуватись про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті. Таких обставин щодо позивача не встановлено. Останній отримує допомогу по безробіттю та субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. Також вказала, що акт обстеження житлових умов від 25 червня 2015 року, наданий позивачем, не може прийматись судом до уваги, адже складений органом самоорганізації населення, натомість, відповідно до вимог п. 2.10.3 Положення, такий акт складає Департамент соціальної політики Вінницької міської ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача заступник міського голови ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, які беруть участь у судовому засіданні, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 26 лютого 2014 року позивач звернувся із заявою на імя міського голови про надання матеріальної грошової допомоги на товари першої необхідності (продукти харчування, одяг). До вказаної заяви позивачем додано: копію паспорта, довідку Лівобережного МРЦЗ, Декларацію про доходи та майновий стан особи, яка звернулась за наданням матеріальної грошової допомоги. Згідно Декларації про доходи та майновий стан особи, яка звернулась за наданням матеріальної грошової допомоги та довідки Лівобережного МРЦЗ, єдиним джерелом доходів позивача є отримувана ним у Лівобережному МРЦЗ допомога по безробіттю в розмірі 544 грн. на місяць. Інших відомостей про отримувані позивачем доходи матеріали розгляду заяви ОСОБА_1 не містять. 06 березня 2014 року державним соціальним інспектором Лівобережного відділу соціального захисту населення №2 (Старе місто) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради ОСОБА_5 проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1, про що складений відповідний акт. Листом виконавчого комітету Вінницької міської ради №К-01-8722/1-00-10 від 19.03.2014 року позивача повідомлено про те, що Комісією з питань надання матеріальної грошової допомоги мешканцям міста Вінниці відмовлено у наданні позивачу матеріальної грошової допомоги на підставі п. 2.13.18 Положення про порядок надання матеріальної грошової допомоги мешканцям міста Вінниці у зв'язку з тим, що надання матеріальної грошової допомоги на даний час є недоцільним.

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року по справі № 127/13883/14-а, апеляційна скарга задоволена частково, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2014 року скасована в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобовязання відповідача повторно розглянути заяву про надання матеріальної допомоги, в цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено, зобовязано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 лютого 2014 року. Скасовуючи постанову від 04 грудня 2014 року, колегія суддів зазначила, що остання прийнята з порушенням норм матеріального права, враховано не всі встановлені обставини справи, зокрема матеріали звернення не містять відомостей, про отримувані позивачем інші доходи, ніж допомога по безробіттю, задовільні умови проживання, тобто відомостей, які б свідчили про відсутність у позивача необхідності отримувати матеріальну допомогу (а. с. 9-12).

16 квітня 2015 року на засіданні Комісії по розгляду звернень громадян щодо надання матеріальної грошової допомоги прийнято рішення повторно вивчити матеріально-побутові умови проживання заявника, за результатами чого винести справу на повторний розгляд комісії (а. с. 61). Вказане рішення скасоване постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року в справі №127/11158/15-а.

Аналогічне рішення про повторне вивчення матеріально-побутових умов ОСОБА_1 прийняте Комісією і 14 травня 2015 року.

За повідомленням Вінницької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 12 травня 2015 року № 13652/10/02-28-11-01, наданого на запит від 07 травня 2015 року № 08-08-019-16294, станом на 12 травня 2015 року доходи ОСОБА_1 за період з 01 липня по 31 грудня 2013 року складають, крім доходів від Лівобережного МРЦЗ, і 617,72 грн. в ІІІ кварталі 2013 року та 5642,49 грн. в ІV кварталі 2013 року від ТОВ «Гербалайф Україна», що підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суму виплачених доходів (а. с. 27-28).

22 травня 2015 року державним соціальним інспектором управління соціального захисту населення (Лівобережне) департаменту соціальної політики складено акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 В даний акт 20 липня 2015 року, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, внесено зміни, а саме до п.п. 5, 9, 10, 12.

Відповідно до п. 7 протоколу № 22 від 28 травня 2015 року засідання міської комісії по розгляду звернень громадян щодо надання матеріальної грошової допомоги, на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року по справі № 127/13883/14-а, повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 26 лютого 2014 року щодо надання матеріальної допомоги на придбання продуктів харчування та одягу. На засідання ОСОБА_1 не зявився, хоча був запрошений 27 травня 2015 року о 17 год. 26 хв. Актом обстеження матеріально-побутових умов заявника від 22 травня 2015 року зясовано, що ОСОБА_1 проживає один, будинок та подвіря перебувають у занедбаному стані, в помешканні брудно, подвіря захаращене непотребом, сходи до будинку перебувають в аварійному стані. Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, ОСОБА_1 за 3-4 квартал 2013 року отримав дохід в розмірі 9 796,79 грн. (3536,58 грн. дохід від Лівобережного МРЦЗ м. Вінниці, 6260,21 грн. дохід отриманий від ТОВ «Гербалайф Україна»). Комісією вирішено відмовити ОСОБА_1 у наданні матеріальної грошової допомоги згідно з п. 2.13.3 Положення про порядок надання матеріальної грошової допомоги, так як заявник не задекларував усі отримані ним доходи (а. с. 13).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про соціальні послуги», основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування. Матеріальна допомога надається особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації, у вигляді грошової або натуральної допомоги: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива, а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги», складні життєві обставини - обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров'я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті.

Відповідно до ст. ст. 6, 7, 9, 19 Закону України «Про соціальні послуги», право на отримання соціальних послуг мають зокрема громадяни України, які перебувають у складних життєвих обставинах. Соціальні послуги державними та комунальними суб'єктами, а також іншими суб'єктами, що надають соціальні послуги із залученням бюджетних коштів, в обсягах, визначених державними стандартами соціальних послуг, безоплатно надаються зокрема і громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, бездомністю, стихійним лихом, катастрофами, особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо середньомісячний дохід цих осіб нижчий, ніж встановлений прожитковий мінімум. Для отримання соціальних послуг, що надаються державними та комунальними суб'єктами, особа, яка їх потребує, має звернутися з письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Рішення про відмову в наданні соціальних послуг державними і комунальними суб'єктами може бути оскаржено до центрального чи місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на надання соціальних послуг, або суду.

Відповідно до п.п. 1 п. «а» ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.

Рішенням 29 сесія Вінницької міської ради 6 скликання від 27 лютого 2013 року № 1173 затверджено Положення про порядок надання матеріальної грошової допомоги мешканцям міста Вінниці (надалі - Положення).

Відповідно до п. 2.4.1-2.4.4. Положення, заявник подає наступні документи, зокрема, заяву на імя міського голови встановленої форми (додаток 1), декларацію про доходи і майно встановленої форми (додаток 2) (за останні шість місяців, що передують місяцю звернення), копію паспорта (сторінки 1 і 2, а також сторінка з відміткою про реєстрацію місця проживання), копію ідентифікаційного номера.

Відповідно до п. 2.10 Положення, Департамент праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради протягом десяти днів з дня отримання картки особистого прийому від осіб, визначених у пункті 2.1 даного Положення з повним комплектом документів, передбачених пунктом 2.4 даного Положення: уточнює обставини, які спонукали заявника звернутися за матеріальною допомогою; перевіряє достовірність інформації, викладеної ним в заяві і декларації; складає акт обстеження матеріально-побутових умов проживання заявника за встановленою формою (додаток 4); подає матеріали для розгляду Комісії з питань надання матеріальної грошової допомоги мешканцям міста Вінниці; надсилає заявнику повідомлення про включення його персональних даних та персональних даних осіб його домогосподарства до Бази персональних даних Вінницької міської ради та її виконавчих органів (додаток 9).

Відповідно до п. 2.12 Положення, Комісія: розглядає матеріали з питань надання матеріальної допомоги мешканцям міста Вінниці, підготовлені Департаментом праці і соціального захисту населення; заслуховує, в разі необхідності, заявника або осіб, визначених у пункті 2.7 даного Положення (в тому числі за їх наполяганням); приймає рішення щодо відмови в наданні матеріальної допомоги заявникам у випадках, передбачених підпунктами 2.13.1 2.13.18 даного Положення; вносить пропозиції виконавчому комітету міської ради; виконує інші функції, передбачені Положенням про Комісію, затвердженого виконкомом.

Відповідно до п. 2.13.3 Положення, Комісія може відмовити заявнику в наданні матеріальної допомоги, зокрема, у випадку подання заявником у заяві або декларації недостовірної або неповної інформації щодо себе, членів своєї сімї або осіб, які зареєстровані і фактично проживають разом з ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, суд вважає, що обовязок відповідача доводити правомірність свого рішення у випадку заперечення проти позову, не позбавляє обовязку позивача наводити докази в підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ст.ст. 55, 19 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено в судовому засіданні підставою для відмови у наданні матеріальної допомоги позивачу є подання заявником у декларації недостовірної або неповної інформації щодо себе ( п.2.13.3 Положення). Як вбачається з матеріалів справи, Декларація про доходи та майновий стан від 19 лютого 2014 року, подана разом із заявою від 26 лютого 2014 року, містила інформацію лише про отримувану від Лівобережного МРЦЗ м. Вінниці допомогу по безробіттю в розмірі 544 грн. на місяць, інших відомостей про отримувані позивачем доходи матеріали подані ОСОБА_1 не містили. Вказані обставини встановлені також постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року в справі №127/13883/14-а. Натомість, за даними центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України, ОСОБА_1 в 3-4 кварталі 2013 року отримав дохід в розмірі 9796,79 грн. (3536,58 грн. дохід від Лівобережного МРЦЗ м. Вінниці, 6260,21 грн. дохід отриманий від ТОВ «Гербалайф Україна»). Отримання доходів від ТОВ «Гербалайф Україна» в третьому та четвертому кварталі 2013 році також підтверджено доказами, наданими самим позивачем в судовому засіданні (а.с.55-60). Однак вказані доходи не в повній мірі відображені в декларації про розмір доходів за період 6 місяців, що передував зверненню із заявою про призначення матеріальної грошової допомоги. Відповідно до п. 2.13.3 Положення, подання заявником у заяві або декларації недостовірної або неповної інформації щодо себе є самостійною підставою для відмови заявнику в наданні матеріальної допомоги. Твердження позивача про безпідставність проведення повторного вивчення його житлово-побутових умов, складання акту, до якого вносилися зміни, та посилання на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2016 року в справі №127/11158/15-а про скасування рішення від 16 квітня 2015 року про повторне вивчення його житлово-побутових умов не спростовують тієї обставини, що позивач не задекларував всі свої доходи. А саме вказана обставина є підставою для відмови у наданні йому матеріальної допомоги, про що прийняте рішення 28 травня 2015 року.

При цьому, суд відмічає, що про отримання позивачем в серпні 2013 року від ТОВ «Гербалайф Україна» доходу та зняття його з обліку в центрі зайнятості у звязку з поданням недостовірних відомостей було також встановлено судами у справі №127/9868/14-а (постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2014 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року), що вбачається з постанови Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року №К/800/11590/15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення відповідача.

Щодо посилання позивача на розгляд заяви без його участі, то суд зауважує, що вказана обставина не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення. При цьому слід відмітити, що відповідно до п. 2.12.2. Положення, комісія заслуховує, в разі необхідності, заявника або осіб, визначених у пункті 2.7 даного Положення (в тому числі за їх наполяганням). Матеріали справи не містять доказів, зокрема і письмових про те, що позивач наполягав у своїй безпосередній участі у розгляді заяви. При цьому, в матеріалах справи міститься довідка лікувального закладу про те, що ОСОБА_1 з 28 травня 2015 року хворів. Проведення розгляду заяви ОСОБА_1 без його участі 28 травня 2015 року, не суперечить нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене, керуючись ст. 19,55 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 6, 7, 9, 19 Закону України «Про соціальні послуги», ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням 29 сесія Вінницької міської ради 6 скликання від 27 лютого 2013 року №1173, ст. 2, 7-11, 71-72, 159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача заступника міського голови ОСОБА_4, про скасування рішення комісії виконавчого комітету Вінницької міської ради по розгляду звернень громадян (протокол №22) від 28.05.2015 року про відмову в наданні допомоги ОСОБА_1 та зобовязання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду складена в повному обсязі 15.02.2016 року.

Суддя: