Справа № 145/88/16-а
ПОСТАНОВА
іменем України
09.02.2016 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
Суддя Мазурчак А. Г. , розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії управління ПФУ у Тиврівському районі в частині припинення виплати їй пенсії за віком з 1 червня 2015 року неправомірними.
Зобов'язати управління ПФУ у Тиврівському районі Вінницької області відновити виплату призначеної відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" їй пенсії за віком з 1 червня 2015 року по 20 листопада 2015 року.
Постанову суду у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з відповідача на її користь сплачений при подачі заяви судовий збір.
Представник Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі подав письмове заперечення проти позову, в якому вказує, що позивачка перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Тиврівському районі з 15.04.2015р.
1 квітня 2015 року набули чинності норми Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-УІІІ.
Відповідно до абзацу 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Управління діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730.
Згідно п.5 ч.2.1. розділу II Положення, одним із основних завдань управління - є ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Оскільки, абзацом 2 частини 1 статті 47 визначено, що тимчасово з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у порядку і на умовах, передбачених Законом України „Про судоустрій та статус суддів", Законом України „Про державну службу", пенсія по інвалідності, призначена відповідно до Закону України „Про України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не виплачується. Крім того, абз.4 ч.З розділу І Закону України №911 від 24.12.2015 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Тобто, визначено, що підставою для припинення виплати пенсії є саме факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно зазначеним законам, при чому, в даному випадку не має значення чи набула особа таке право (тобто чи наявні підстави, визначені законом для її призначення - вік, інвалідність, тощо) чи ні.
Крім того, Законом від 2 березня 2015 року №213-VIII визначено, що після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлюється.
На час, коли було прикорочено виплату пенсії (з 15.04.2015 по 20.11.2015р) позивачка перебувала на посаді судді Тиврівського районного суду, тому вважають, що виплату пенсії припинено відповідно до вимог чинного законодавства.
Просять відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Тиврівського районного суду від 21.01.2016 р. відкрито скорочене провадження.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Віннницької області на обліку в управлінні ПФУ у Тиврівському районі Вінницької області в зв»язку з призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 15 квітня 2015 року по 20 листопада 2015 року працювала на посаді судді Тиврівського районного суду, не отримуючи пенсії.
З 01 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, яким внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно абзацу 2 частини 1статті 47Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про судоустрій та статус суддів»,Законом України «Про державну службу»тощо, пенсії призначені відповідно до цьогоЗакону не виплачуються.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, - що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.2 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допустимо звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом».
За загальним правилом установленим ч.1 ст. 58 Конституції України, закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші передбачені цим Законом.
Станом на квітень 2015 року посада, на якій позивач працювала, дійсно давала право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихЗаконами України «Про державну службу», «;Про судоустрій та статус суддів», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії було припинено.
Відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України"^ "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, нормиЗакону України «Про державну службу»таЗакону України "Про судоустрій і статус суддів"щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/щомісячне довічне грошове утримання за цими Законами не призначаються.
З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працювала позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку з чим передбачені ч. 1 ст. 47 ст. 54 Закону № 1058 підстави для невиплати їй пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відпали.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним рішення щодо відмови позивачу відновленні пенсії.
Керуючись ст.ст. 6, 11,17,18, 69- 71, 86, 104, 159-163, 183-2, 186, 256 КАС України, , ст..ст. 8, 19,22,46,64 Конституції України, ЗУ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ЗУ « Про пенсійне забезпечення»,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовільнити.
Визнати дії управління ПФУ у Тиврівському районі в частині припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 1 червня 2015 року неправомірними.
Зобов'язати управління ПФУ у Тиврівському районі Вінницької області відновити виплату призначеної відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії ОСОБА_1 за віком з 1 червня 2015 року по 20 листопада 2015 року.
Постанову суду у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з Управління державного казначейства у Тиврівському районі Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 (П'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.
Постанову допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня отримання копії постанови .
Суддя А.Г.Мазурчак
Судове рішення № 55854201, Тиврівський районний суд Вінницької області було прийнято 09.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 145/88/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: