Рішення № 55853074, 11.02.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Лисака І.Н., Міцнея В.Ф.,

секретар: Вівчарик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що згідно укладеного між банком та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №CVMGK00000008 від 19 березня 2008 року останньому надано кредит у розмірі 10236,00 доларів США строком до 19.03.2026 року.

Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договорами поруки, укладеними з ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ОСОБА_1 належним чином умов договору не виконував, у зв'язку з чим станом на 15 травня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 32063,54 доларів США, яка складається із наступного: 8085,14 доларів США - заборгованість за кредитом, 7548,47 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 236,14 доларів США - заборгованість по комісії, 14655,37 доларів США - пеня, 12,16 доларів США - штраф (фіксована частина), 1526,26 доларів США - штраф (процентна складова), що у загальній сумі еквівалентно 659226,29грн., які банк просив стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №CVMGK00000008 від 19 березня 2008 року в розмірі 22100,31 доларів США, що еквівалентно 454382,37грн., з яких: 8085,14 доларів США - заборгованість за кредитом, 7548,47 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 236,14 доларів США - заборгованість по комісії, 4692,14 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 12,16 доларів США - штраф (фіксована частина), 1526,26 доларів США - штраф (процентна складова) та 2518,70грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції змінити в частині зменшення розміру пені з 14655,37 доларів США до 4692,14 доларів США та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 14655,37,37 доларів США, в іншій частині залишити без змін. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині зменшення розміру неустойки - пені, а тому рішення суду в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам, комісії та штрафу апеляційним судом не переглядається.

З матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CVMGK00000008 , відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 10236 доларів США, строком до 19 березня 2026 року.

Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором поруки, укладеним з ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_1 зобов»язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв»язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 15 травня 2015 року становить 32063,54 доларів США, яка складається із наступного: 8085,14 доларів США - заборгованість за кредитом, 7548,47 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 236,14 доларів США - заборгованість по комісії, 14655,37 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором, 12,16 доларів США - штраф (фіксована частина), 1526,26 доларів США - штраф (процентна складова), що у загальній сумі еквівалентно 659226,29грн.

Зменшуючи розмір пені, суд першої інстанції виходив з положень ч.3 ст.551 ЦК України та ч.2 ст.258 ЦК України.

Проте, до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує суму збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За положеннями указаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема занадто високий її розмір порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через неспівмірність із розміром основного зобов'язання.

Положеннями ст. 616 ЦК України передбачено право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

При цьому питання про зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Так, із доданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками становить 15633,61 долар США, а розмір пені за несвоєчасність виконання зобов»язання - 14655,37 доларів США.

Отже, розмір пені не перевищує розмір збитків, а тому суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин ч.3 ст.551 ЦК України.

Зменшуючи розмір пені, суд першої інстанції також керувався п.1 ч.2 ст.258 ЦК України і виходив з того, що строк позовної давності по пені становить один рік.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на п.5.4 кредитного договору, відповідно до якого нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов»язань, передбаченої п.п.5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов»язання повинне бути виконане позичальником.

Відповідно до п.5.5 кредитного договору, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до вимог ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Отже, за умовами оспорюваного договору позовна давність становить п»ять років, а нарахування пені здійснюється протягом трьох років, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав застосовувати п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

З розрахунку заборгованості вбачається, що пеня була нарахована за період з 10.01.2009 року по 15.05.2015 року.

20 жовтня 2015 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності по вимогах про стягнення пені.

З уточненого банком розрахунку заборгованості вбачається, що пеня в межах трьох років, а саме за період з 15.05.2012 року по 15.05.2015 року становить 11011,72 доларів США, що за офіційним курсом НБУ з урахуванням поденного нарахування до офіційного курсу долара США становить 127020,15 грн.

Крім того, судом першої інстанції всупереч вимогам ст.ст.192, 533 ЦК України та умовам кредитного договору пеня стягнута у доларах США.

Відповідно до ч.1 ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

За ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов»язання має бути виконане у гривнях.

Згідно п.5.1 кредитного договору сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Положення ч. 2 ст. 192 ЦК України та ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення неустойки.

З врахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення пені допустив порушення норм матеріального права, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення пені в межах трьохрічного строку, передбаченого п.5.4 кредитного договору в сумі 127020,15 грн. При цьому слід визначити загальний розмір заборгованості 17408,17 доларів США та 127020,15 грн.

Також не можна погодитись з висновком суду про вирішення питання про розподіл судових витрат.

Як вбачається з рішення суду, що суд стягнув з відповідачів судові витрати солідарно.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині вирішення судових витрат підлягає скасуванню, зі стягненням з відповідачів на користь банку судових витрат, пов»язаних зі сплатою судового збору за подачу позовної заяви до суду в розмірі по 1827 грн. з кожного та за подачу апеляційної скарги в розмірі по 2009,70 грн. з кожного.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2015 року в частині вирішення питання про стягнення пені та визначення загального розміру заборгованості змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» пеню за несвоєчасне виконання зобов»язань за кредитним договором №CVMGK00000008 від 19 березня 2008 року в розмірі 127020,15 грн., визначивши розмір загальної заборгованості за кредитним договором №CVMGK00000008 від 19 березня 2008 року 17408,17 доларів США та 127020,15 грн.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2015 року в частині стягнення судових витрат скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати за подання позовної заяви в розмірі по 1827 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі по 2009,70 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: