Ухвала суду № 55852594, 16.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1737/16 Головуючий 1 інст. Харченко А.М.

Справа № 643/20180/15-ц Доповідач - Хорошевський О.М.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді Хорошевського О.М.,

Суддів: Кіся П.В., Кружиліної О.А.,

за участю секретаря: Лотох І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2016 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок та виключення його з акту опису і арешту майна, визнання правочину недійсним, скасування результатів електронних торгів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особаОСОБА_4,в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Істомінська, виключити з акту опису та арешту майна, складеного державним виконавцем Савченко О.С. зазначений житловий будинок з надвірними будівлями, визнати недійсними результати прилюдних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів № 51042 від 16 лютого 2015 року, з реалізації арештованого нерухомого майнажитлового будинку № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Істомінська, що належить позивачу, визнати недійсним акт про проведення електронних торгів, складений державним виконавцем Савченко О.С.

11 січня 2016 р. позивачем до суду першої інстанції подано заяву, в якій останній просив в порядку забезпечення позову заборонити вчиняти дії, а саме: відчуження будь-яким шляхом житлового будинку № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Істомінська, передачі зазначеного будинку будь-яким шляхом в іпотеку та іншим шляхом забезпечення зобовязання за рахунок зазначеного житлового будинку.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилався на те, що 11 грудня 2009 року він придбав житловий будинок № 37 з надвірними будівлями по вулиці Істомінській в місті Харкові у відповідача ОСОБА_3 за 400161 грн. Однак при включенні зазначеного житлового будинку до акту опису і арешту майна, в межах виконавчого провадження № 34336621, ОСОБА_3 не вказала службовим особам Московського відділу ДВС про факт продажу вказаного житлового будинку з надвірними будівлями позивачу.

04 березня 2015 року власником будинку став ОСОБА_4 а станом на 06 січня 2016 року власником спірного будинку стали ОСОБА_5 та ОСОБА_6В.в рівних частках.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладними в подальшому виконання рішення суду, ОСОБА_2 просив задовольнити його заяву про забезпечення заявленого ним позову.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2016 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Заборонено відчуження, передачу в заставу будинку № 37 з надвірними будівлями по вулиці Істомінській в місті Харкові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати вказану ухвали та відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_5 посилався на те, що він та його дружина є власниками спірного будинку № 37 по вул. Істомінській у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу від 09 вересня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. Оскаржувана ухвала про забезпечення заявленого ОСОБА_2 позову порушує його права, як власника на володіння, користування і розпорядження вказаним майном, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.151ч.1,3;152ч.3ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_2 стосуються нерухомого майна, а саме - нежитлового будинку № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська.

З матеріалів справи вбачається, що відчуження зазначеного нежитлового будинку з надвірними будівлями відбувалося неодноразово.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна станом на 26 січня 2016 року власниками спірного нежитлового будинку № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська є ОСОБА_5 та ОСОБА_6В.(а.с.59).

Вирішуючи питання щодо забезпечення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції всупереч вимогам закону не перевірив чи не порушує такий вид забезпечення позову права інших осіб, крім самого позивача.

За таких обставин, ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2016 року про задоволення заяви ОСОБА_2 про заборону відчуження та передачу в заставу будинку № 37 по вул. Істомінській у м. Харкові не можна вважати законною та обґрунтованою, що є підставою відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України для її скасування та передачею заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.151-153,303,304,307,312,313-315,317,319 ЦПК України,Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 12 січня 2016 року скасувати.

Питання про забезпечення позовупередати до Московського районного суду м. Харкова на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ОСОБА_7

Судді колегії- Кіся П.В.

ОСОБА_8