Ухвала суду № 55852564, 15.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №643/8266/15-ц Головуючий суддя І інстанції Зінченко Ю. Є.

Провадження № 22-ц/790/1351/16 Суддя доповідач Малінська С.М.

Категорія: Спори про спадкове право

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді Малінської С.М.

Суддів Яцина В.Б., Швецова Л.А.,

За участю секретаря Єрьоменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_4 як представник позивачів звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, померлої 21 лютого 2012 року, терміном один місяць з дня набрання рішення суду законної сили.

В обгрунтування посилався на те, що 23 листопада 2011 року в м. Харкові помер ОСОБА_7, який був дядьком позивачів. Після його смерті залишилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1, яку він заповів позивачам та ОСОБА_5

На час смерті спадковець проживав разом із ОСОБА_6, яка померла 21 лютого 2012 року і також заповіла належне їй на час смерті майно позивачам та відповідачу у справі. Про вказаний заповіт позивачі дізнались 24 вересня 2014 року під час ознайомлення з матеріалами іншої цивліьної справи, з якої також стало відомо, що Третьою ХДНК 06.04.2012 року за заявою спадкоємця померлої ОСОБА_5 відкрито спадкову справу № 85/2012. Днем відкриття спадщини після ОСОБА_6 є 21 лютого 2012 року.

Третьою ХДНК позивачам у справі було відмовлено у вчиненні відповідних нотаріальних дій щодо оформлення спадщини у звязку із пропуском строку для такого звернення. Разом з тим, ОСОБА_1 постійно проживає в Росії, а ОСОБА_2 й ОСОБА_3 - в Білорусі, а тому вони не мали змоги вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що позивачам іншим рішенням суду вже відмовлялося у задоволенні позовних вимог про поновлення строку на прийняття спадщини, вони давно знали про існування заповіданого їм майна, але не цікавились їм.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні їх позовних вимог.

Не погодившись із вказаним рішенням, представником позивачів подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати його та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування посилається на його незаконність, необгрунтованість та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 є спадкоємцями за заповітом після ОСОБА_6, померлої 21 лютого 2012 року (а.с. 3).

24.09.2014 року ОСОБА_4 як представнику ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Третьою ХДНК було надано відповідь № 2074/02-14 про неможливість для них оформити спадщину після ОСОБА_6 у звязку із пропуском шестимісячного строку , встановленого ст. 1269 ЦК України.

Разом з тим, ОСОБА_1 постійно проживає на території Російської Федерації, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на території Білорусії.

Відмовляючи позивачам у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції керувався ст.ст. 1220, 1261,1270,1272,1276 ЦК України, ст. 60 ЦПК України, п.2 листа ВССУ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» та виходив з того, що ОСОБА_8 після відкриття спадщини у 2012-2013 роках приїздив до України, - існує судове рішення, що набрало законної сили, яким позивачам вже відмовлено у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини після ОСОБА_6 у звязку із недоведеністю позовних вимог, а тому немає підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно роз'яснень, викладених в абзаці 6 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зважаючи на те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин справи.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У матеріалах справи міститься копія рішення Московського районного суду м. Харкова від 27.11.2014 року у цивільній справі № 643/14196/14-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ХМР, 3 ос.: Третя ХДНК, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 29-32). Вказаним рішенням позивачам відмовлено у встановленні додаткового строку для прийняття спадщини після ОСОБА_6 у звязку із тим, що вони не надали суду документів, на підставі яких можливо було б встановити їх особу, не надали доказів щодо місця їх реєстрації, не надали суду письмових пояснень та доказів щодо обставин, через які вони не були обізнані із складанням заповітів, щодо спілкування зі спадкодавцями, не спростували заперечень ОСОБА_5, його представника та свідків щодо повідомлення спадкодавцями спадкоємців про складання заповітів та щодо виконання волі спадкодавців після їх смерті. Зазначене рішення суду було залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року та набрало законної сили. При цьому ухвалою суду апеляційної інстанції (а.с. 32-34) також встановлена обізнаність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про складання заповіту померлою у 2012 році ОСОБА_6 відносно них, оскільки заповіт нею було складено ще у 2002 році, про що не одноразово повідомлялося нею при особистому спілкуванні з ними.

Таким чином, у колегії суддів при перегляді дійсної цивільної справи немає підстав для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки і вона не містить доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку для звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_6 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді -