Вирок № 55849923, 17.02.2016, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/399/16-к

номер провадження 1-кп/423/65/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року місто Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі головуючої - суддіЛизенко І.В., за участі секретаря судового засідання Жилякової Л.М., прокурора Кафанова О.О., обвинуваченої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12016130530000051, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2016 року, щодо обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, неповнолітніх дітей не має, не військовозобовязаної, не працюючої, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судимої:

-03.12.2004 року Первомайським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнена на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на 2 роки;

-16.03.2007 року Попаснянським районним судом Луганської області за ст. 307 ч.2, 69, 71 КК України остаточно до 5 років позбавлення волі, звільнена 06.11.2009 року умовно-достроково на підставі постанови Свердловського міського суду Луганської області від 29.10.2009 року згідно ст.81 КК України,

проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На початку вересня 2015 року, більш точну дату в ході досудового слідства встановити не виявилося можливим, приблизно о 10-00 годині, ОСОБА_1, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, знаходячись біля гаражного кооперативу «Зоря», розташованого на кв. Сонячний м.Золоте Попаснянського району Луганської області, побачила дикорослі рослини конопель, та, достовірно знаючи, що конопля є наркотиковмісною рослиною, а канабіс наркотичним засобом, маючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, зірвала верхівкові частини з двох рослин коноплі. Потім перенесла зірвані верхові частини коноплі за місцем свого мешкання, за адресою: Луганська область, Попаснянський район, м.Золоте-1, кв. Сонячний, б. 10 кв. 13, де висушила та перетерла руками, внаслідок чого виготовила речовину, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/49е від 26.01.2016, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 6,9 грама, ), який поклала до поліетиленового пакету та сховала у тумбочці в спальній кімнаті квартири, де зберігала без мети збуту до виявлення та вилучення працівниками поліції 21 січня 2016 року у ході огляду квартири.

В ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що дійсно у вересні 2015 року зірвала верхівки рослин коноплі, принесла додому, висушила, перетерла руками з метою вживання, оскільки має наркотичну залежність та перебуває на обліку у лікаря нарколога, проходить замісну терапію метадоном. Щиро кається у вчиненому.

За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення викладеного кримінального правопорушення, оскільки вони сторонами кримінального провадження не оспорюються. При цьому судом зясовано, що обвинувачена та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом розяснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

У звязку з наведеним суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченої, дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, та дійшов висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ст.309 ч.2 КК України кваліфіковано правильно, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованим кваліфікацію органом досудового розслідування дій обвинуваченої за ознакою повторності з огляду на наступне.

Згідно статті 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була засуджена вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 15.05.2006 року за ст. 309 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 03.12.2004 року у вигляді 1 року 6 місяців та остаточно визначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі; від призначеного покарання звільнена на підставі ст.75 КК України з випробуванням на 2 роки.

Покарання за цим вироком було частково приєднано на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за ст. 307 ч.2 КК України, вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 16 березня 2007 року. Остаточно визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Згідно наданої стороною обвинувачення вимоги про судимість ОСОБА_1 була звільнена з місць позбавлення волі 06 листопада 2009 року умовно-достроково на підставі постанови Свердловського міського суду Луганської області від 29.10.2009 року згідно ст.81 КК України.

Даних щодо вчинення обвинуваченою інших кримінальних правопорушень до вересня 2015 року немає.

Частиною 3 статті 90 КК України встановлено, що у разі дострокового звільнення особи від відбування покарання строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового). При цьому строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання.

Отже, враховуючи, що злочин, передбачений частиною 1 статті 309 КК України, є згідно ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості, то на час вчинення у вересні 2015 року даного злочину судимість за ч.1 ст. 309 КК України є погашеною згідно п.7 ч.1 ст. 89 КК України.

З огляду на те, що на цей час ОСОБА_1 не оголошено про підозру у вчиненні двох або більше злочинів, передбачених ст. 309 КК України, а також відсутні такі, що не зняті та не погашені судимості за ст.309 КК України, то суд не вбачає підстав для кваліфікації дій обвинуваченої за ознакою повторності.

Вказану кваліфікуючу ознаку слід виключити з обвинувачення.

При обранні міри покарання обвинуваченій суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, не одружена, не працює, раніше засуджувалась за вчинення умисних злочинів, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: ППР внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності; з 14.11.2011 року по цей час бере участь у програмі замісної підтримуючої терапії методоном, тобто проходить добровільне лікування від наркотичної залежності.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

З урахуванням всіх обставин у справі, характеризуючих даних про особу обвинуваченої, яка у судовому засіданні визнала провину, розкаялась у вчиненому, з врахуванням помякшуючих та обтяжуючих покарання обставин, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосовуванням ст.75 КК України, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовано, ОСОБА_1 сумлінно з'являлася за викликами до органу досудового розслідування й суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченої судові витрати у справі - вартість проведеної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів 19/113/8-2/49е від 26.01.2016 в розмірі 306,90 грн.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, знищивши вилучені наркотичні засоби.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на три роки, зобов'язавши її не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь держави процесуальні витрати у сумі 306 (триста шість) гривень 90 коп., пов'язані із проведенням судової експертизи.

Речові докази: наркотичний засіб канабіс, фактичною масою 43,6 грама, який знаходиться на зберіганні у камері речових доказів Попаснянського ВП ГУНП України в Луганській області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя І.В. Лизенко