Рішення № 55849494, 10.02.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/149/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранський Д. М.

Доповідач Карпенко О. Л.

РІШЕННЯ

Іменем України

10.02.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі

головуючого Карпенка О.Л.,

суддів: Голованя А.М., Фомічова С.Є.,

за участю секретаря Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом фермерського господарства «ОСОБА_7» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від імені і в інтересах яких діє їх законний представник - ОСОБА_6, та за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до фермерського господарства «ОСОБА_2», ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від імені і в інтересах яких діє їх законний представник - ОСОБА_6 про зобов'язання повернути земельні ділянки за апеляційною скаргою представника ФГ «ОСОБА_7», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

13 серпня 2014 року фермерське господарство «ОСОБА_7», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до фермерського господарства «ОСОБА_2», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 про зобов'язання: фермерського господарства «ОСОБА_2» і ОСОБА_3 повернути фермерському господарству «ОСОБА_7» земельні ділянки кадастрові номери НОМЕР_2 і НОМЕР_1; фермерського господарства «ОСОБА_2» і ОСОБА_2 повернути фермерському господарству «ОСОБА_7» земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3; фермерського господарства «ОСОБА_2» і ОСОБА_11 повернути фермерському господарству «ОСОБА_7» земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 являються членами фермерського господарства «ОСОБА_7» (далі ФГ «ОСОБА_7»). Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 являються власниками земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які використовувалися ФГ «ОСОБА_7». До виходу із складу цього фермерського господарства відповідачі забрали свої земельні ділянки та передали їх у користування новоствореному ФГ «ОСОБА_2», яке обробляє їх з березня 2014 року. Позивачі стверджують про незаконність дій відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_11 та порушення прав ФГ «ОСОБА_7» на спірні земельні ділянки, які належать до земель фермерського господарства - позивача.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 4 вересня 2015 року залучено до участі у справі правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_11 - його малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, законним представником яких являється їх матір - ОСОБА_6

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ФГ «ОСОБА_7», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФГ «ОСОБА_7», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 У скарзі він посилається на грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст.ст. 1, 4, 5, 10, 27, 31, 212, 213 ЦПК України) та неправильне застосування норм ст.ст. 316, 317. 319 ЦК України, Закону України «Про фермерське господарство» та положень п. 5.1. статуту ФГ «ОСОБА_7».

Представник відповідача ФГ «ОСОБА_2» адвокат Сааді Р.М. подав письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких вказав на те, що 2 вересня 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_11 подали голові ФГ «ОСОБА_7» заяви про вихід з членів господарства. 21 листопада 2014 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали такі заяви повторно, а тому, згідно положень статуту ФГ «ОСОБА_7» вони причинили членство в цьому господарстві. ОСОБА_11 припинив членство у зв'язку з його смертю. ФГ «ОСОБА_2» користується спірними земельними ділянками на підставі укладених договорів оренди, а тому пред'явлені до нього вимоги є безпідставними.

Позивачі особисто в судове засідання не з'явилися.

Їх представник - ОСОБА_13 підтримав апеляційну скаргу, надав письмові та додаткові усні пояснення, зокрема про те, що спірні земельні ділянки перебувають у володінні і користуванні ФГ «ОСОБА_2», а тому підлягають витребуванню саме у цього відповідача. Вимоги до решти відповідачів пред'явлені у зв'язку з тим, що вони неправомірно передали належні їм земельні ділянки, якими користувалося ФГ «ОСОБА_7», в оренду іншому господарству. Також він пояснив, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 мають право на користування спірними земельними ділянками лише, як члени ФГ «ОСОБА_7».

Відповідачі та їх представник - адвокат Сааді Р.М. в судове засідання не з'явилися. Останній подав від імені ФГ «ОСОБА_2» клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив і сторонами не оспорються, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданого 5 грудня 2008 року Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, площею 7,58 га, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а. с. 134).

ОСОБА_3, згідно державних актів на право власності на земельні ділянки НОМЕР_6, НОМЕР_7 виданих 5 грудня 2008 року Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, є власником земельних ділянок площею 2,28 та 6,58 га, що знаходяться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а. с. 135, 136).

За життя ОСОБА_11, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8 виданого 5 грудня 2008 року Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, належала земельна ділянка площею 8,08 га, що знадиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а. с. 137).

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_11, є його діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які прийняли спадщину (а. с. 87).

Цільове призначення (використання) вищезазначених земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до статуту ФГ «ОСОБА_7» його засновником є ОСОБА_7, а членами господарства: ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_11 (п. 1.2. цього Статуту).

Крім того, з матеріалів справи вбачається і апеляційним судом встановлено, що 20 січня 2014 року між ОСОБА_2 і ФГ «ОСОБА_2» укладено договір оренди землі (а.с. 126 - 127) об'єктом якого є належна громадянину ОСОБА_2 на праві власності земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3. Строк оренди складає 20 років. Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 січня 2014 року (а.с. 140).

20 січня 2014 року між ОСОБА_3 і ФГ «ОСОБА_2» укладено два договори оренди землі (а.с. 128 - 131) об'єктами яких є належні громадянину ОСОБА_2 на праві власності земельні ділянки кадастрові номери: НОМЕР_2, НОМЕР_1, відповідно. Строк оренди складає 20 років. Договори зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 січня 2014 року (а.с. 138, 139).

20 січня 2014 року між ОСОБА_11 і ФГ «ОСОБА_2» укладено договір оренди землі (а.с. 132 - 133) об'єктом якого є належна громадянину ОСОБА_2 на праві власності земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4 Строк оренди складає 20 років. Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 січня 2014 року (а.с. 141).

З січня місяця 2014 року спірні земельні ділянки перебувають у володінні та користуванні ФГ «ОСОБА_2», що сторонами визнається.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з відсутності волевиявлення ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_11 на передачу належних їм на праві власності земельних ділянок у володіння та користування ФГ «ОСОБА_7», а тому позовні вимоги ФГ «ОСОБА_7», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ФГ «ОСОБА_2», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнав необґрунтованим.

З таким висновком суду повною мірою погодитися не можна.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 13 цього Закону передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічну за змістом норму містить ч. 1 ст. 31 ЗК України.

За приписами ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Таким чином фермерське господарство являється самостійним суб'єктом права володіння і користування належних йому земельних ділянок а також земельних ділянок, які належать членам фермерського господарства на праві власності та відносяться до складу майна фермерського господарства.

Позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є членами ФГ «ОСОБА_7», не мають самостійного права володіння і користування земельними ділянками, які належать іншим членам цього господарства, відповідачам по справі.

Згідно ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право особи на захист судом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів гарантоване ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. 3 ЦПК України.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не належать суб'єктивні майнові права володіння і користування земельними ділянками, які належать на праві власності відповідачам, їх звернення до суду з позовом є безпідставним і пред'явлені ними позовні вимоги до ФГ «ОСОБА_2», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 і ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції цих обставин не з'ясував, наявність у ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підстав для пред'явлення позову не перевірив, а обмежився лише до перевірки наявності у ФГ «ОСОБА_7» підстав володіння і користування спірними земельними ділянками.

Щодо позовних вимог ФГ «Деменчувати» до ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_11 і ОСОБА_5 про зобов'язання повернути належні їм земельні ділянки, то колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області виходить з такого.

Способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки передбачені ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Як випливає з п. д) ч. 3 ст. 152 цього Кодексу, цей перелік не є вичерпним, застосуванню підлягають й інші способи, передбачені законом, в тому числі шляхом витребування майна (ст.ст. 387, 388 ЦК України).

У справі про витребування майна з чужого володіння підлягає доведенню належність позивачу права володіння спірним майном та фактичне володіння цим майном відповідачем.

Отже такі вимоги можуть бути пред'явлені власником або законним користувачем майном лише до особи, яка фактично ним володіє.

Вимоги про витребування майна, пред'явлені до особи у якої таке майно відсутнє, не можуть бути задоволені. Відповідне роз'яснення містить п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Долинський районний суд Кіровоградської області не встановив особу, яка являється фактичним володільцем спірних земельних ділянок.

Апеляційним судом встановлено, що на час пред'явлення позову та вирішення справи в суді ці земельні ділянки вибули з володіння ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_11 і його спадкоємців. На підставі укладених договорів оренди вони знаходяться у строковому володінні та користуванні ФГ «ОСОБА_2».

Враховуючи, що відповідальність за позовними вимогами ФГ «Деменчувате» може бути покладена лише на фактичного володільця витребуваного майна, яким являються ФГ «ОСОБА_2», тому пред'явленні ФГ «ОСОБА_7» до ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вимоги задоволенню не підлягають не залежно від доведеності чи недоведеності фактів порушення прав позивача.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та впливають на мотиви відмови в позові, відповідно до п. 1 ч. 21 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Крім того, у зв'язку з скасуванням рішення суду першої інстанції, частковим закриттям провадження у справі та ухваленням нового рішення підлягають перерозподілу документально підтвердженні судові витрати ФГ «ОСОБА_2».

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2015 року і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ФГ «ОСОБА_7» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від імені і в інтересах яких діє їх законний представник -ОСОБА_6, та позову ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до фермерського господарства «ОСОБА_2», ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від імені і в інтересах яких діє їх законний представник - ОСОБА_6 про зобов'язання повернути земельні ділянки відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ФГ «ОСОБА_2» по 854,36 грн. компенсації судових витрат, з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: