Ухвала суду № 55849410, 15.02.2016, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3364/14-ц

У Х В А Л А

"15" лютого 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі судді Петрової О.Ф.

за участі секретаря Сніжко І.Ф.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Олександрії заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2, де заінтересованими особами є ОСОБА_3, ОСОБА_4, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, про визнання виконавчих листів як такими, що не підлягають виконанню, зупинення стягнень за виконавчими листами, зупинення виконавчих проваджень та витребування виконавчих листів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушили перед судом питання про визнання виконавчих листів, як такими, що не підлягають виконанню, зупинення стягнень за виконавчими листами, зупинення виконавчих проваджень та витребування виконавчих листів.

Заявники мотивують свою заяву тим, що 1 квітня 2015 р. на виконання рішення суду про зобовязання їх надати ключі від квартири та про виселення державним виконавцем Зарудською Н.А. були відкриті виконавчі провадження за виконавчими листами за № 398/3364/14 ц від 13 березня 2015 р., виданих Олександрійським міськрайонним судом.

Як свідчать відмітки в них, 19 березня 2015 р. у відкритті виконавчих проваджень було відмовлено відповідно до п.8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а згодом державний виконавець відкрила виконавчі провадження.

На думку заявників, на підставі одного й того ж документа після відмови у відкритті провадження виконавче провадження не може бути відкрито знову. Тож виконавчі листи за № 398/3364/14 ц від 13 березня 2015 р. мають бути визнані такими, що не підлягають виконанню, відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України до розгляду заяви стягнення за виконавчими листами зупинені, а виконавчі листи витребувані, а також мають бути зупинені виконавчі провадження за цими виконавчими листами.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає .

Суд встановив, що 1 квітня 2015 р. державним виконавцем відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 на виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду від 2 вересня 2014 р. про виселення з квартири, зобовязання вчинити дії та стягнення судових витрат відкриті виконавчі провадження:

№ 47068031 за виконавчим листом № 398/3364/14ц, виданим 13 березня 2015 р., де боржником є ОСОБА_6, а стягувачем ОСОБА_4;

№ 47051359 за виконавчим листом № 398/3364/14ц, виданим 13 березня 2015 р., де боржником є ОСОБА_1, а стягувачем - ОСОБА_3;

№ 47046358 за виконавчим листом № 398/3364/14ц виданим 13 березня 2015 р. , де боржником є ОСОБА_1, а стягувачем ОСОБА_3

№ 47046597 за виконавчим листом № 398/3364/14ц, виданим 13 березня 2015 р., де боржником є ОСОБА_2, а стягувачем ОСОБА_3 ;

№ 47070807 за виконавчим листом № 398/3364/14ц, від 13 березня 2015 р , де боржником є ОСОБА_2, а стягувачем ОСОБА_4

№ 47046487 за виконавчим листом, виданим 13 березня 2015 р., де боржником є ОСОБА_2, а стягувачем ОСОБА_3

Державний виконавець надав боржникам строк для добровільного виконання рішення суду до 15 квітня 2015 р. Досі судове рішення не виконано.

Боржники звернулися до суду з приводу визнання виконавчих листів як такими, що не підлягають виконанню, про зупинення стягнень за виконавчими листами, витребування виконавчих листів у відділі ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції, зупинення виконавчих проваджень.

Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Згідно ч.3 ст. 369 ЦПК України до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов'язковість виконання судових рішень прямо передбачена статтею 124 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

На підставі ст.ст. 17, 19 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.

За приписами частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Верховний Суд України висловив свою правову позицію з цього питання так: відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невідємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості , передбачає зобовязання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад,пункт 41 рішення у справі«Горнсбі проти Греції»від 19 березня 1997 року).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією «права на суд» (постанова від 24 червня 2015 р. № 6-608цс15).

Заявники не навели жодної з підстав, передбачених ч.4 ст. 369 ЦПК України, для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Зупинення стягнення за виконавчими листами, а також витребування виконавчих листів до розгляду заяви є правом, а не обовязком суду.

Зупинення виконавчих проваджень та зупинення стягнення за виконавчим листом до розгляду заяви не є ідентичними поняттями.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» зупинення виконавчих проваджень здійснюється державним виконавцем лише за наявності обставин, передбачених ст. 37, ст. 38 цього Закону.

В даному випадку таких обставин немає.

Строк звернення до суду з заявою про визнання виконавчого листа як таким, що не підлягає виконанню, законом не передбачено, тому суд не входить в обговорення цього питання.

Керуючись ст. 369 ЦПК України , -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2, де заінтересованими особами є ОСОБА_3, ОСОБА_4, державний виконавець відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, про визнання виконавчих листів № 398/3364/14ц, виданих 13 березня 2015 р. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, як такими, що не підлягають виконанню, зупинення стягнень за виконавчими листами, зупинення виконавчих проваджень та витребування виконавчих листів відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя