Ухвала суду № 55848938, 08.02.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/3355/13-ц

Провадження № 22-ц/779/386/2016

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Безбородько В.А.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Горблянського Я.Д., Матківського Р.Й.,

секретаря Капущак С.В.,

з участю прокурора, Волосівського сільського голови ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Волосівської сільської ради Надвірнянського району, третя особа Державна інспекція сільського господарства в Івано-Франківській області до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою державної власності, звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки за апеляційною скаргою керівника Надвірнянської місцевої прокуратури на ухвалу Надвірнянського районного суду від 23 грудня 2015 року про залишення позову без розгляду,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2013 року прокурор Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Волосівської сільської ради Надвірнянського району, третя особа Державна інспекція сільського господарства в Івано-Франківській області, звернувся з позовом до ОСОБА_3 про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

15.09.2015 року прокурор Надвірнянського району Грицюк Н.П. подав заяву про збільшення позовних вимог, просив зобовязати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою державної власності територіальної громади с. Волосів Надвірнянського району, площею 0, 0064 га по вулиці Мазепи, 8«а», в с. Волосів Надвірнянського району, шляхом знесення самовільно встановленої бетонної огорожі земельної ділянки з боку вул. Мазепи, та повернути територіальній громаді с. Волосів самовільно зайняту за рахунок цієї огорожі частину дороги, яка прилягає до її присадибної ділянки. Зобовязати ОСОБА_3 відновити попередні межі присадибної земельної ділянки для обслуговування будинковолодіння по вул. Мазепи 8«а», в с. Волосів Надвірнянського району та проїжджу частину вул. Мазепи.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 23 грудня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, керівник Надвірнянської місцевої прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала винесена без врахування всіх обставин, є незаконною та необгрунтованою.

Апелянт вказав, що судом безпідставно позбавлено прокурора права підтримати позов, чим обмежено право територіальної громади с. Волосів на відновлення порушених її прав та захист інтересів. Порушення інтересів держави, вимог чинного земельного законодавства та добросусідства відповідачем ОСОБА_3, повністю доведено доказами, що зібрані у даній справі, в тому числі актом винесення меж земельної ділянки в натурі. Неправомірна, необгрунтована позиція Волосівської сільської ради суперечить інтересам територіальної громади с. Волосів, а отже інтересам держави, що є підставою представництва інтересів держави прокурором.

Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник прокуратури апеляційну скаргу підтримала, сільський голова та відповідач вважали апеляційну скаргу необгрунтованою.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 3 ст. 46, п. 7 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, дійшов висновку, що прокурор не наділений статусом самостійного позивача, оскільки Волосівська сільська рада подала заяву, якою не підтримала позов прокурора, а навпаки просила залишити його без розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурор Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Волосівської сільської ради Надвірнянського району звернувся з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою державної власності, звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, посилаючись на те, що ОСОБА_3 самовільно захопила частину проїжджої дороги, чим створює перешкоди іншим мешканцям села. Тому просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою територіальної громади по вул. Мазепи 8«а», в с. Волосів Надвірнянського району, шляхом знесення самовільно встановленої бетонної огорожі зі сторони вулиці Мазепи та повернути самовільно зайняту за рахунок цієї огорожі частину дороги, яка прилягає до присадибної ділянки ОСОБА_3, зобов'язати її відновити межі земельної ділянки та проїжджої частини вулиці, яку вона самовільно захопила.

15.09.2015 року прокурор Надвірнянського району Грицюк Н.П. подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що на підставі ухвали суду спеціалістом - директором ПП «Карпатигеодезпроект» ОСОБА_5 було проведено виконання робіт із землеустрою для встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться за адресою: вул. Мазепи 8«а», в с. Волосів Надвірнянського району, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_3, за результатами чого встановлено, що площа даної земельної ділянки становить 0,064 га, а не 0,044 га, як зазначено у позовній заяві. (а.с.240 т.1).

В судовому засіданні від представника позивача - Волосівської сільської ради надійшла заява, відповідно до якої позивач не підтримує заявлених позовних вимог прокурора Надвірнянського району та просить залишити позов без розгляду.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У разі, коли зазначені у ст. 45 ЦПК України, органи та інші особи порушують справу в суді в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, вони користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обовязки особи, в інтересах якої діють, за винятком права закінчувати справу мировою угодою (п. 1 ст. 46 ЦПК).

Стаття 46 ЦПК України передбачає процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно ч. 4 ст. 46 ЦПК України, відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

В силу ч.ч.1 та 2 ст.83 та ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Із матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, з приводу якої виник спір, знаходиться у межах населеного пункту, вона не відноситься до земель державної власності. Хоча ця земельна ділянка і повинна відноситися як частина дороги, однак вона не є дорогою загальнодержавного значення крім доріг, розташованих у населених пунктах, а відноситься до внутрішньогосподарських технологічних доріг, які обслуговуються власниками об'єктів, до яких вони прокладені (а.с.159, 235-239).

Таким чином, прокурором поданий позов фактично не в інтересах держави, а в інтересах територіальної громади с.Волосів, представницьким органом якої є Волосівська сільська рада.

Той факт, що прокурор звернувся з позовом до суду саме в інтересах Волосівської сільської ради, а не держави підтверджується також і заявою прокурора про збільшення позовних вимог, поданою 15.09.2015 року (а.с.240 т.1)

За таких обставин, суд вірно керувався ч.3, а не 4 ст.46 ЦПК України, залишивши позов без розгляду з огляду на те, що Волосівською сільською радою позов не підтриманий.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не свідчить про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З Надвірнянської місцевої прокуратури на користь держави слід стягнути суму відстроченого судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 218 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу керівника Надвірнянської місцевої прокуратури відхилити.

Ухвалу Надвірнянського районного суду від 23 грудня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Надвірнянської місцевої прокуратури на користь держави суму відстроченого судового збору у розмірі 1 218 гривень за подання апеляційної скарги, який підлягає перерахуванню за такими реквізитами: отримувач УДКУ у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача 37952250, банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, рахунок отримувача 31212206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_6

ОСОБА_7