Вирок № 55845014, 05.02.2016, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1262/16-к

Провадження № 758/217/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2016 року Подільський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Отвіновського П.Л.,

при секретарі - Снісаренко В.Б.,

з участю прокурора - Стадника І.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 32015100000000104, яке надійшло від заступника прокурора м.Києва з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Полтава, громадянина України, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, освіта середня, працюючого директором ТОВ «Брайс», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, відповідно до наказу про прийняття на роботу №03 від 30.07.2014 призначений на посаду директора ТОВ «БРАЙС» (код за ЄДРПОУ 39201529), яке зареєстроване у Полтавському міському управління юстиції Полтавської області за № 10741020000049293 та взято на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва 05.05.2014 за № 265914054702.

Службові обов'язки та повноваження директора ТОВ «БРАЙС» - ОСОБА_1 визначені ст. 7 Статуту ТОВ «БРАЙС» у новій редакції від 01.08.2014. Відповідно до вказаної статі Статуту товариства встановлено, що виконавчим органом ТОВ «БРАЙС» є директор, який обирається загальними зборами учасників здійснюючи поточне керівництво його діяльністю та несе безпосередню відповідальність за його виробничу, господарську та фінансову діяльність, також у межах своєї компетенції має право: без довіреності виконувати всі дії від імені товариства, вирішувати всі питання фінансово-господарської діяльності, укладати договори, контракти, вчиняти інші правочини в тому числі зовнішньоекономічні, видавати довіреності, відкривати та використовувати рахунки в установах банків, підписувати фінансові документи, приймати та звільняти працівників, розпоряджатися коштами товариства, вирішувати усі питання діяльності товариства, за виключенням тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів його учасників.

Таким чином, ОСОБА_1 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки суб`єкта господарської діяльності - ТОВ «БРАЙС», тобто являвся службовою особою вказаного товариства.

У зв`язку з чим, на ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства України покладались наступні обов'язки:

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-99ВР від 16 липня 1999 року:

стаття 8:

п.1 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

п.2 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

п.3 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

п.4 для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

п.6 керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

стаття 9:

п.8 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно ст.16 Податкового кодексу України від 01.01.2011 року:

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому, податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів;

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим ПКУ та законами з питань митної справи.

Однак, ОСОБА_1, ігноруючи як нормативні акти, що визначають порядок ведення бухгалтерського обліку та складання податкової звітності, так і свої обов'язки службової особи ТОВ «БРАЙС», із корисливих спонукань, скоїв умисне ухилення від сплати податків при наступних обставинах:

ТОВ «БРАЙС» у період з 05.05.2014 по 10.09.2015 здійснювало господарську діяльність пов'язану з неспеціалізованою оптовою торгівлею.

ОСОБА_1 займаючи посаду директора ТОВ «БРАЙС» у невстановленому місці, у період липня 2014 року вирішив реалізувати протиправний намір направлений на ухилення від сплати податків шляхом мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ.

При цьому, ОСОБА_1 усвідомлюючи про настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді не сплати податків, реалізуючи свій протиправний намір направлений на умисне ухилення від сплати ПДВ, в серпні 2014 року отримав від невставлених осіб пакет документів, які свідчать про нібито поставку риботоварів ТОВ «БРАЙС» від ТОВ «ЛИНД», а саме: договір №36 від 30.08.2014 укладений ТОВ «БРАЙС» з ТОВ «ЛИНД», податкові накладні №№30, 31, 32, 33, 34, 35 від 31.08.2014 та видаткові накладні №ЛД - 0000100, №ЛД - 0000101, №ЛД - 0000102, №ЛД - 0000103, №ЛД - 0000104, №ЛД - 0000105 від 31.08.2015. При цьому, ОСОБА_1 розумів, що в адресу ТОВ «БРАЙС» вказані ТМЦ від ТОВ «ЛИНД» не постачались та ніколи постачатись не будуть.

У подальшому, ОСОБА_1 використовуючи вказані первинні документи, ігноруючи власні обов'язки службової особи ТОВ «БРАЙС», 29.09.2014 за адресою фактичного місцезнаходження ТОВ «БРАЙС»: м. Київ, вулиця Костянтинівська, буд. 21-А, група приміщень №24-а (Подільський район, м. Києва), в денний час доби, до складу рядків 10.1-17 декларації з ПДВ та додатку №5 до вказаної декларації за серпень 2014 року, вніс дані податкових накладних: №№30, 31, 32, 33, 34, 35 від 31.08.2014, які не відповідають фактичним обставинам. У подальшому реалізуючи свій злочинний намір, направлений на ухилення від сплати податків до кінця, ОСОБА_1 в електронному вигляді склав та подав до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, зазначену податкову декларацію з додатком.

Таким чином, ОСОБА_1 вказаними діями за вказаних обставин реалізував завчасно розроблений протиправний намір, щодо проведення безтоварних фінансово-господарських операцій, шляхом відображення у податковому обліку товариства незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, що вплинуло на об'єкт оподаткування та як наслідок ухилення від сплати податків.

Вказані обставини підтверджуються висновком судово-економічної експертизи КНДІСЕ №12660/15-45 від 15.12.2015 за яким встановлено, що в податкових накладних: №№30, 31, 32, 33, 34, 35 від 31.08.2014 у графі «Вид цивільно-правового договору», що є одним із обов'язкових реквізитів, зазначено: договір купівлі-продажу від 12.09.2014 №35. Тобто, в момент виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в даному випадку - 31.08.2014, в податкових накладних зазначається договір від 12.09.2014, тобто, у ТОВ «БРАЙС» 31.08.2014 не виникає право на віднесення сум податку в сумі 1 011 233, 98 грн. до податкового кредиту з ПДВ за договором від 12.09.2014.

Також, зазначені обставини скоєного порушення законодавства України директором ТОВ «БРАЙС» ОСОБА_1 підтверджуються актом податкової перевірки вказаного товариства №287/22-07/39201529 від 26.06.2015, згідно якого встановлені порушення Податкового кодексу України, що призвели до заниження суми ПДВ, при здійснені господарських операцій з ТОВ «ЛИНД», яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, за підсумками поточного звітного періоду, а саме за серпень 2014 року у розмірі 1 011 233, 98 грн.

Відповідно п. 201.1 ст. 201 ПКУ „платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: … и) вид цивільно-правового договору" .

Згідно з частиною другою ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У частині першій ст.9 вказаного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у ст.1 зазначеного Закону: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якої складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. а п.198.1. ст.198 „Податкового кодексу України" від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Податковий кодекс) (діє з 01.01.2011) „Право віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. …"

У відповідності п.198.3 ст.198 Податкового кодексу „Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених у відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку".

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу „Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями …".

Також, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ „Платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: … и) вид цивільно-правового договору" .

У відповідності до п. 201.8 ст. 201 ПКУ „Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу".

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ „При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. "

Досудовим розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «ЛИНД» не здійснювали фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «БРАЙС», не постачали риботовари в адресу ТОВ «БРАЙС», відповідно до первинних документів, а саме: договору №36 від 30.08.2014 укладеного ТОВ «БРАЙС» з ТОВ «ЛИНД», податкових накладних №№30, 31, 32, 33, 34, 35 від 31.08.2014 та видаткових накладних №ЛД - 0000100, №ЛД - 0000101, №ЛД - 0000102, №ЛД - 0000103, №ЛД - 0000104, №ЛД - 0000105 від 31.08.2015. Вказані обставини свідчать, що вищеперераховані документи не є первинними документами бухгалтерського обліку як це передбачено ст. 2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV(із змінами та доповненнями) та складені в порушення п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2, п.п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704.

З урахуванням викладеного, в результаті протиправної діяльності директора ТОВ «БРАЙС» - ОСОБА_1, у період серпня 2014 року, до державного бюджету України, не надійшло податку на додану вартість у розмірі 1 011 233, 98 грн.

Згідно до ст. 212 Кримінального кодексу України під розміром коштів фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів, слід розуміти суми податків, зборів і обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, який у 2014 році згідно до п. 5 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України для норм кримінального законодавства визначений в розмірі 609 грн.

Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ «БРАЙС», являючись службовою особою, яка зобов'язана сплачувати податки, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, із корисливих спонукань, діючи умисно, протиправно, ігноруючи власні обов'язки службової особи ТОВ «БРАЙС», усвідомлюючи про настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді не сплати податків, реалізуючи свій злочинний намір направлений на умисне ухилення від сплати ПДВ, у період серпня 2014 року, перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «БРАЙС» за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, буд. 21-А, група приміщень №24А, з метою мінімізації податкових зобов'язань перед державним бюджетом та проведення безтоварних фінансово-господарських операцій, шляхом відображення у податковому обліку товариства незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, що вплинуло на об'єкт оподаткування, в декларації з ПДВ підприємства ТОВ «БРАЙС» за вказаний період, неправомірно відобразив суму податкового кредиту від підприємства ТОВ «ЛИНД» тим самим ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах в розмірі 1 011 233, 98 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю щиро покаявся та показав, що дійсно він перебуваючи на посаді директора ТОВ «БРАЙС», являючись службовою особою, яка зобов'язана сплачувати податки, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, із корисливих мотивів, діючи умисно, протиправно, ігноруючи власні обов'язки службової особи ТОВ «БРАЙС», усвідомлюючи про настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді не сплати податків, реалізуючи свій злочинний намір направлений на умисне ухилення від сплати податку на додану вартість, у серпні 2014 року, перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «БРАЙС» за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, буд. 21-а, група приміщень №24-а, з метою мінімізації податкових зобов'язань перед державним бюджетом та проведення безтоварних фінансово-господарських операцій, шляхом відображення у податковому обліку товариства незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, що вплинуло на об'єкт оподаткування, в декларації з ПДВ підприємства ТОВ «БРАЙС» за вказаний період, неправомірно відобразив суму податкового кредиту від підприємства ТОВ «ЛИНД» тим самим ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах в розмірі 1 011 233, 98 грн.

У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєному злочині, визнання ним кваліфікації його дій, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються за згодою учасників судового розгляду суд визнав недоцільним, обмежившись допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам, викладеним в його обвинуваченні і ним не оспорюються, та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, ОСОБА_1 учинив злочин, передбачений ч.1 ст. 212 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має малолітню дитину, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, та обставину, що пом'якшує його покарання - щире каяття, яка передбачена п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, оскільки, саме такий вид покарання на думку суду зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових злочинів.

Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за залучення експерта.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 212 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за залучення експерта у розмірі 6 468 грн. 00 коп.

На вирок до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 діб із моменту проголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяП.Л. Отвіновський