Вирок № 55845012, 17.02.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33988/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого - судді Тарасюк К.Е.,

при секретарі - Рибальченко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100060005530 від 25.08.2015 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новомиргород Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який одружений, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимий:

- 15.11.2004 Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- 17.01.2005 Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 14.02.2005 Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 08.06.2011 Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- 01.10.2013 Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за 2 ст. 309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; звільнився 14.10.2014 на підставі п. 2 ст. 1 Закону України «Про амністію»;

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кириченко О.О.,

потерпілого - ОСОБА_2,

законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

Згідно висунутого обвинувачення ОСОБА_1, діючи повторно, вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, за наступних обставин.

25 серпня 2015 року, приблизно о 14:40 год., ОСОБА_1, перебуваючи на Троїцькій площі в м. Києві, помітив хлопчиків, які каталися на «БМХ» велосипедах, після чого в нього виник злочинний умисел на відкрите викрадення одного з велосипедів. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_1 підійшов до одного з велосипедів марки «Kink Tinan» номер рами НОМЕР_2, який лежав осторонь від власника ОСОБА_2 та, скориставшись тим, що останній з товаришами знаходиться на відстані близько 7 метрів, взяв вказаний велосипед, та поїхав на ньому в сторону «Планетарію». Проте, свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки злочинні дії ОСОБА_1 відразу було викрито потерпілим ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, які стали переслідувати обвинуваченого та наздогнали його біля будинку № 1 по вул. Фізкультури в м. Києві.

17.01.2016 між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 за участю законного представника останнього було укладено угоду про примирення. Згідно з даною угодою, потерпілий та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин справи, обвинувачений ОСОБА_1 погодився з юридичною оцінкою його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_2 та останній до нього претензій немає. Також сторонами угоди погоджене покарання, яке ОСОБА_1 має понести за вчинення інкримінованого злочину, а саме у виді позбавлення волі строком на 4 роки, з застосуванням правил ст. 75 КК України, з іспитовим строком 3 роки.

Обвинувачений ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_2, законний представник потерпілого - ОСОБА_3, кожний окремо, під час судового засідання вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просили угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження по суті ініційованого питання, частково провівши судове слідство, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Натомість, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, який віднесений до категорії тяжких злочинів та в даному випадку не є злочином приватного обвинувачення, оскільки за змістом п.3 ч.1 ст. 477 КПК України, на яку йдеться посилання в угоді, злочин за ст. 186 КК України повинен бути вчинений спеціальним суб'єктом - чоловіком ( дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоди виключно вланості потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 не відноситься до кола спеціальних суб'єктів за п.3 ч.1 ст. 477 КПК України,

що з огляду на положення ч. 5 ст. 469 КПК України само по собі унеможливлює затвердження угоди про примирення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 469, 471, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В затвердженні угоди про примирення від 17.01.2016 між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.Е. Тарасюк