Рішення № 55841882, 11.02.2016, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/561/15-ц 2/549/4/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді Орел І.І.

при секретарі Міщенко Т.А.

з участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Чорнухи справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

встановив:

У листопаді місяці 2015 року позивачка звернулася із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

В позовній заяві вказує, що 23 лютого 2013 року продала в розстрочку відповідачу автомобіль марки SKODA моделі FELICIA, 1997 року випуску шасі №VIN TMBEFF653W0760724, реєстраційний номер НОМЕР_1.

За умовами договору відповідач згідно з письмовою розпискою повинен був щоденно до 23 листопада 2013 року перераховувати на банківську картку позивачки по 150 гривень, що загалом становить 40550 гривень.

Укладаючи договір, ОСОБА_3 діяла від імені власника транспортного засобу ОСОБА_4 на підставі довіреності виданої останнім.

До вересня місяця 2013 року відповідач частково виконав взяті на себе зобов»язання та виплатив грошові кошти в сумі 11246 гривень. Борг на момент звернення її до суду становить 29704 грн.

У відповідності до розрахунку інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань , відповідач зобов»язаний сплатити на користь позивача інфляційні витрати за весь час прострочення у розмірі 22129 гривень, а також три проценти річних простроченої суми у розмірі 1872 грн., 57 коп. Загальна сума заборгованості станом на день подання позову складає 53706 грн 05 коп.

Просила суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь суму основного боргу у розмірі 29704 грн., три відсотки річних у розмірі 1872,57 грн., 22129,48 грн., - інфляційних витрат та судовий збір 537,05 грн.

В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з»явилася, подала до суду заяву, в якій прохала розглянути цивільну справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 приймав участь у судових засіданнях 15 та 22 грудня 2015 року та 6 січня 2016 року позов не визнав, суду показав, що мав домовленість із ОСОБА_3 про те, що вона передає йому на запасні частини автомобіль SKODA моделі FELICIA, а він виплачуватиме їй кошти з 23 лютого по 23 листопада 2013 року. Частину коштів їй виплатив, а потім, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, отримав тяжкі тілесні ушкодження. Згідно висновку медичної експертизи є інвалідом ІІ групи.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що в лютому місяці 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбулася домовленість про передачу останньою відповідачу автомобіля SKODA моделі FELICIA, 1997 року випуску. Відповідач написав позивачці розписку, в якій зобов»язувався віддати певну суму коштів за отримання цінності. Із боргової розписки, яка мається в цивільній справі неможливо зробити висновок, що передала позивачка відповідачу, так як в ній не зазначені номера частин автомобіля, його колір, державний номер та інші ідентифікуючі ознаки. В названому документі зазначено зовсім незрозумілий порядок сплати коштів, чи то щоденний чи щопонеділка. Боргова розписка, яка мається в цивільній справі не є договором, так як в ній не зазначено предмет договору не вказано суму на яку він оформлений.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, цього не заперечує позивачка в позовній заяві та власник автомобіля у своїй заяві, що ОСОБА_3 не є власником автомобіля, а тому і не мала права укладати договір на його відчуження. Представник відповідача просить відмовити в позові в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, подав до суду заяву з якою вбачається, що 20 травня 2011 року ним була видана довіреність на ім»я позивачки ОСОБА_3 щодо розпорядження автомобілем SKODA моделі FELICIA, 1997 року випуску. З позовними вимогами ОСОБА_3 погоджується повністю, розгляд справи просив проводити без його участі.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 03.05.2007 року №АІС026859 за ОСОБА_4зареєстровано право власності на автомобільмарки SKODA моделі FELICIA, 1997 року випуску шасі №VIN TMBEFF653W0760724, реєстраційний номер НОМЕР_1.

20 травня 2011 року ОСОБА_4 видав ОСОБА_3 довіреність, якою уповноважив останню розпоряджатися (продавати, здавати в оренду) належним йому автомобілем SKODA моделі FELICIA.

23 лютого 2013 року позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_1 домовились про те, що ОСОБА_1 бере під виплату авто SKODA моделі FELICIA, 1997 року випуску, а він в свою чергу повинен їй передавати певну суму коштів, про що написав боргову розписку. Кошти повинен сплачувати на картку №4149605910288760 до 23 листопада 2013 року, щодобово по 150 гривень та щотижнево.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Копію документа, що мається у справі розписку ОСОБА_1 не можливо назвати договором, так як він нотаріально не посвідчений та не пройшов державну реєстрацію у відповідних органах Державної автомобільної інспекції.

Відповідно до «Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 рокузі змінами та доповненнями, передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами - виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків. Реєстрація транспортних засобів скасовується в разі встановлення факту, що документи, які посвідчують особу власника, підтверджують правомірність придбання транспортного засобу або право на користування та розпорядження ним, є фіктивними чи підробленими. Реєстрація транспортних засобів також скасовується у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів його складових частин.

Таким чином, Правилами встановлено спеціальний порядок державної реєстрації транспортних засобів.

Відповідно до п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»згідно із ст.210та640 ЦКне є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Аналізуючи боргову розписку, яка мається в справі, суд встановив, що вона написана саме на ім»я ОСОБА_3, а не на ім.»я власника автомобіля.

Оцінкою досліджених вищенаведених доказів, суд прийшов до висновку, про відсутність договору про купівлю-продаж вищезазначеного автомобіля між сторонами. Якого фактично не могло відбутися між ними за відсутністю автомобіля у власності позивачки та повноважень від власника автомобіля на час одержання коштів і складання боргової розписки.

Таким чином суд вважає, що встановлені фактичні обставини по справі та надані докази не дають підстав вважати перехід права власності на автомобіль від позивачки ОСОБА_3 до ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.

Факт видачі довіреності позивачці на право розпорядження транспортним засобом без укладення договору купівлі-продажу не є договором, який допускає перехід права власності на майно до третіх осіб, не може вважатися відчуженням автомобіля ОСОБА_4, оскільки останній не втратив правового зв»язку з автомобілем, як його власник.

Відповідно до статей237,244,245 Цивільного кодексу Українидовіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені довірителя.

Статтею 249 ЦК Українипередбачено, що особа, яка видала довіреність, може в будь-який час її скасувати. Припинення повноважень представника відбувається внаслідок одностороннього волевиявлення особи, яку він представляє.

Такимчином,довіреністьнеє тимдокументом,якийзасвідчує право власності особи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В борговій розписці, яка знаходиться в цивільній справі не прописано конкретно, яку суму коштів повинен сплатити відповідач позивачці.

В розрахунку по борговій розписці, який надала позивачка, зазначено, що ОСОБА_1 перерахував їй різні суми коштів в дні, які не співпадають з умовами вказаними в розписці. Окрім того зазначені в розрахунку суми виплат належним чином не підтверджені, тому не можуть бути взяті судом, як докази по справі.

Керуючись ст.ст.208,210,655,656,657 ЦК України, ст. ст. 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів із ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий