Рішення № 55840778, 09.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6963/14-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/770/16 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 26 09.02.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

09 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Сліпченка О.І., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Петленко І.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 березня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 15 січня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір №б/н, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти у користування (кредит) в сумі 250 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте, всупереч вимогам договору відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість. Станом на 30 вересня 2014 року загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 36936 грн. 12 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 9760 грн. 91 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом - 17183 грн. 33 коп., заборгованість з пені та комісії за користування кредитом -7756 грн. 83 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1735 грн. 05 коп.

У зв'язку викладеним позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на їх користь суму заборгованості у розмірі 36936 грн.12 коп. та судовий збір.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» суму заборгованості за Кредитним договором № б/н від 15 січня 2008 року у розмірі 36 936 грн. 12 коп.

Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційного Банку «Приватбанк» судовий збір в розмірі 369 грн. 36 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Просить врахувати те, що банк звернувся з пропуском строку позовної давності і при цьому подав заяву про застосування строку позовної давності.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до положень ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач отримавши кошти за кредитним договором належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання та станом на 30 вересня 2014 року має заборгованість перед банком у сумі 36 936 грн. 12 коп.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки він зроблений без перевірки строків для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 15 січня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір №б/н, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти у користування (кредит) в сумі 250 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін на підставі договору, укладеного у письмовій формі.

Збільшення строку позовної давності стосовно виконання умов договору на необмежений чи невизначений строк законом не передбачено.

Відповідно до п.9.1 умов та правил надання банківських послуг, Держатель кредитної карти доручає Банку в будь який час та без укладення додаткових договорів призупинити або припинити дію платіжної карти, або відмовити у її продовженні, заміни, чи видачі нової картки, а також у випадках, якщо кредитор більш ніж один раз допустив прострочку погашення мінімального обов'язкового платежу за встановленим графіком.

Відповідно до п.9.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє впродовж 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього часу жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же термін.

Відповідно до п.3.1 Умов і правил надання банківських послуг Банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту картки. Їх вид і строк дії визначений у заяві і в пам'ятці клієнта. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, указаної в розділі "Відмітки банку" заяви.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах, визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 19 березня 2014 року № 6-14цс14.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 Умов граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і картка дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці, а оскільки банк звернувся до суду з позовом у жовтні 2014 року, то він пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, так як матеріали справи не містять даних, що після закінчення строку дії платіжної картки відповідач продовжував нею користуватися або отримував у ПАТ КБ "ПриватБанк" нову картку після спливу дії старої.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, зважаючи на те, що позивач пропустив строк на звернення до суду за захистом свого права без поважних причин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 березня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Сліпченко О.І.

Матвієнко Ю.О.