Постанова № 55840730, 15.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11377/15-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/29/16 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 15.02.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС ОСОБА_1, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 року, якою громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово непрацюючої, -

визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил валюту в розмірі 840 доларів США повернуто громадянці України ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 11 листопада 2015 року о 17 годині 10 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_2, яка прибула до України з США, м. Нью-Йорк, рейсом № 232, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», громадянці ОСОБА_2 було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі 11500 доларів США.

Після цього громадянку України ОСОБА_2 було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» де нею була видана готівка в розмірі 11540 доларів США. Зазначена готівка знаходилась в робочому портфелі та переміщувалась без ознак приховування.

З виявленої суми громадянці України ОСОБА_2 було пропущено 10700 доларів США. За протоколом про порушення митних правил затримано 840 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка ОСОБА_2 порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинила правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Постановою судді громадянку України ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без конфіскації вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил грошових коштів.

На вказану постанову представником Київської митниці подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та постановити нову постанову, якою громадянку України ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні порушення митних правил за ст.471 МК України та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень та конфіскації затриманої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в сумі 840 доларів США.

Вважає, що постанова суду не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства.

Зазначає, що суд не зазначив рівень майнового становища ОСОБА_2, не оцінив її щорічний прибуток, джерело доходів, рівень витрат, не зазначив факти наявності або відсутності на утриманні ОСОБА_2 малолітніх дітей або інших утриманців, не взяв до уваги те, що вона не позбавлена можливості продовжувати отримувати певний прибуток в результаті систематичної трудової діяльності, що вказує передчасність висновків суду про покладання «індивідуального надмірного тягара» на ОСОБА_2 в результаті конфіскації предметів правопорушення.

В запереченнях на апеляційну скаргу представника митниці, ОСОБА_2 просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши доповідь судді, думку представника Київської митниці в підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка вважає постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 11 листопада 2015 року № 0667/125120102/15; доповідною запискою головного державного інспектора ВМО № 2 митного поста «Бориспіль-аеропорт» щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_2, переліком купюр та описом готівки вилученої у ОСОБА_2

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_2порушила порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника Київської митниці, в частині оскарження стягнення накладеного на ОСОБА_2

Так, санкція ст. 471 Митного кодексу України, за якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, дійсно передбачає конфіскацію, про що суддя зазначив в оскаржуваній постанові, однак не застосував цей вид стягнення, обґрунтувавши свій висновок посиланням на практику Європейського суду з прав людини та правильно зазначив, що застосування додаткового виду стягнення у виді конфіскації покладе на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

Відповідно до матеріалів справи, вилучені в ОСОБА_2 грошові кошти вона отримала законним шляхом і жодних припущень щодо незаконності їх походження іншими учасниками судового розгляду не заявлялось.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Суддею при винесенні постанови вимоги вказаної норми закону виконані.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, зазначені грошові кошти ОСОБА_2 отримала працюючи в США, на даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки тимчасово не працює.

Враховуючи наведене, а також практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

Таким чином, судом першої інстанції правильно застосовано у відношенні ОСОБА_4 стягнення лише у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко