Ухвала суду № 55840698, 11.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/13584/14-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/107/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 38 11.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

11 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Білоконь О.В., Гуля В.В.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, треті особи Головне управління юстиції у Київській області, Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів про визнання недійсним дублікату договору дарування 1/2 частини будинковолодіння, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину жилого будинку, зобов»язання скасувати його державну реєстрацію, зобов»язання скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нерухомого майна і визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

встановила:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з зазначеним позовом до суду, який уточнили в березні 2015 року і в якому посилалися на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 березня 2013 року, відмовлено в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області. Даним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що позивачкою не доведено право померлого ОСОБА_5 на ? частину зазначеного житлового будинку.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 жовтня 2013 року, відмовлено в позові ОСОБА_2 до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 08 січня 1992 року та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області.

У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Києво-Святошинської районної ради Київської області про визнання незаконним та скасування технічного висновку.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року визнано незаконним та скасовано технічний висновок від 17 жовтня 1990 року та висновок Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про перерозподіл частин у спільній власності на домоволодіння № 29 по вул. Леніна в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області.

Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію свідоцтва про право особистої власності на 43/50 записану в реєстрову книгу за № 282 будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області на імя ОСОБА_6 від 08 січня 1992 року. Зобовязано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєструвати дублікат, що має силу оригіналу договору дарування половини будинку в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, посвідченого державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву 01 березня 2005 року за реєстровим № 1092. Зобовязано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в штампі самочинного будівництва технічного паспорту будинку № 29, по вул. Леніна в с. Горенка (інвентарна справа № 839), зазначити приміщення: І 1-1, 1-7, 1-8, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13; ІІІ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4; IV 3-5, 3-6, 2-6, 2-5.

На підставі зазначеної постанови від 30 березня 2012 року ОСОБА_2 зареєструвала дублікат договору дарування 1/2 частки будинковолодіння № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, посвідчений Боярською державною нотаріальною конторою Києво-Святошинського району Київської області за реєстровим № 1092 від 23 квітня 1960 року, та виданий їй Київським обласним державним нотаріальним архівом за реєстровим № 66 від 01 березня 2005 року за відповідним запитом Першої Київської державної нотаріальної контори за реєстровим № 64 від 26 лютого 2005 року, у зв'язку з втратою документа, в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в Державному реєстрі речового права власності від 20 червня 2012 року за № 282 в реєстровій книзі під №1 за реєстраційним номером майна згідно витягу з реєстру про державну реєстрацію прав № 10493969.

27 квітня 2013 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку зазначеного житлового будинку за вищевказаною адресою, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-231, і зареєструвала дане свідоцтво у Першій Київській обласній державній нотаріальній конторі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нерухомого майна 1/2 частки даного житлового будинку за вищевказаною адресою за реєстраційним номером обєкта нерухомого майна № 52138832224 від 27 квітня 2013 року, індексний номер № 3040084, номер запису про право власності № 827208 за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2032340 від 27 квітня 2013 року.

Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року скасована ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2013 року у звязку з нововиявленими обставинами, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року.

Таким чином, оскільки вищезазначеними судовими рішеннями Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року та від 17 липня 2013 року, що набрали законної сили, встановлено факт відсутності у спадкодавця ОСОБА_5 спірного нерухомого майна в спільній частковій власності за вищевказаною адресою і відповідно незаконність успадкування спірної частки в цьому нерухомому майні ОСОБА_2, тобто фактично за відсутністю даного спадкового майна, то позивачі звернулися в суд з даним позовом.

Просили визнати недійсним дублікат договору дарування 1/2 частини будинковолодіння № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, укладеного між ОСОБА_7, як дарувальником, і ОСОБА_5, як обдарованим, посвідченого Боярською державною нотаріальною конторою Києво-Святошинського району Київської області за реєстровим № 1092 від 23 квітня 1960 року, виданого Київським обласним державним нотаріальним архівом за реєстровим № 66 від 01 березня 2005 року за запитом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори за № 64 від 26 лютого 2005 року на імя ОСОБА_2 у звязку з втратою документа.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину жилого будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою Київської області за реєстровим № 1-231 від 27 квітня 2013 року на імя ОСОБА_2

Зобовязати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» скасувати державну реєстрацію 1/2 частини жилого будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка під літерою «А»АДРЕСА_1, зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в Державному реєстрі речового права власності від 20 червня 2012 року за № 282 в реєстровій книзі під № 1, за реєстраційним номером майна згідно витягу з реєстру про державну реєстрацію прав № 10493969 на імя ОСОБА_5, зареєстрованого на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року у адміністративній справі № 2-а-6848/11.

Зобовязати Першу Київську обласну державну нотаріальну контору скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нерухомого майна-1/2 частки жилого будинку під літерою «А», квартира АДРЕСА_2, з реєстраційним номером обєкта нерухомого майна № 52138832224 від 27 квітня 2013 року, індексний № 3040084, номер запису про право власності № 827208, здійснену за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 2032340 від 27 квітня 2013 року на імя ОСОБА_2

Зобовязати Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нерухомого майна-1/2 частки жилого будинку під літерою А, квартира АДРЕСА_3 на імя ОСОБА_2

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 7/50 частин будинковолодіння № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, покласти на ОСОБА_2 сплату всіх судових витрат.

У судове засідання ОСОБА_2 не зявилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року позов задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27 квітня 2013 року на 1/2 частину житлового будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, виданого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_8, за реєстровим № 1-231 від 27 квітня 2013 року на імя ОСОБА_2

Зобовязано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» скасувати державну реєстрацію 1/2 частини жилого будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, під літерою «А»АДРЕСА_1, зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в Державному реєстрі речового права власності від 20 червня 2012 року за № 282 в книзі 1, за реєстраційним номером майна згідно витягу про державну реєстрацію прав № 10493969 на імя ОСОБА_5, зареєстрованого на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року по справі № 2-а-6848/11.

У решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 449,50 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, в частині відмови в задоволенні позову рішення залишити без змін, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що ОСОБА_5 ніколи не мав оригіналу договору дарування від 23 квітня 1960 року, а тому не мав права власності на половину будинку, зазначеного у договорі дарування, оскільки даний договір дарування відповідав суттєвим умовам ст. 130 ЦК в повній мірі, не суперечив діючому законодавству, не визнавався недійсним та не скасовувався в судовому порядку. Крім того, суд не звернув уваги на те, що дублікат договору дарування від 01.03.2005 року має силу оригіналу і є дійсним, бо договір дарування від 23.04.1960 року дійсний.

Також суд не звернув уваги на те, що заповіт, на підставі якого вона є спадкоємицею майна ОСОБА_5, визнано дійсним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 09.08.2004 року, залишеним без змін ухвалами апеляційного суду Київської області від 28.10.2004 року та Верховного Суду України від 29.09.2005 року.

Також ОСОБА_2 в апеляційній скарзі звертає увагу на той факт, що в рішенні суду визнається право власності за ОСОБА_5 на 7/50 частин спірного будинку, а також, що вона має право на спадщину за заповітом, однак всупереч цим фактам суд визнає повністю недійсним свідоцтво про право власності за заповітом на це майно, що свідчить про те, що висновки суду суперечать встановленим фактам.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27 квітня 2013 року на 1/2 частину зазначеного в позові житлового будинку на імя ОСОБА_2 та зобовязуючи Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» скасувати державну реєстрацію 1/2 частини зазначеного жилого будинку в Державному реєстрі речового права власності від 20 червня 2012 року за № 282 в книзі 1, за реєстраційним номером майна згідно витягу про державну реєстрацію прав № 10493969 на імя ОСОБА_5, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що зазначене свідоцтво про право на спадщину за заповітом було видано та державна реєстрація спірного майна була здійснена на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року по справі № 2-а-6848/11, яка скасована ухвалою від 16 липня 2013 року.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Встановлено, що 4 жовтня 2000 року помер ОСОБА_5, який 06 червня 2000 року склав заповіт на імя ОСОБА_2, яка у встановлений законом строк прийняла спадщину і звернулась до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину спірного будинку постановою державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від 14 червня 2006 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не було надано правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Встановлено, що 1 березня 2005 року державний нотаріус Київського обласного державного архіву на запит Першої Київської обласної державної нотаріальної контори від 26.02.2005 року № 64 видав ОСОБА_2 дублікат договору дарування половини домоволодіння, що знаходиться в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області, укладеного 23 квітня 1960 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а. с. 41).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 березня 2013 року, відмовлено в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області.

Зазначеним судовим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що позивачкою не доведено право померлого ОСОБА_5 на ? частину зазначеного житлового будинку. (а. с. 8-18).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 жовтня 2013 року, відмовлено в позові ОСОБА_2 до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 08 січня 1992 року та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області. (а. с. 19-28).

У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про визнання незаконним та скасування технічного висновку.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року визнано незаконним та скасовано технічний висновок від 17 жовтня 1990 року та висновок Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про перерозподіл частин у спільній власності на домоволодіння № 29 по вул. Леніна в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області.

Даною постановою також визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію свідоцтва про право особистої власності на 43/50 записану в реєстрову книгу за № 282 будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області на імя ОСОБА_6 від 08 січня 1992 року. Зобовязано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєструвати дублікат, що має силу оригіналу договору дарування половини будинку в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, посвідченого державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву 01 березня 2005 року за реєстровим № 1092. Зобовязано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в штампі самочинного будівництва технічного паспорту будинку № 29, по вул. Леніна в с. Горенка (інвентарна справа № 839), зазначити приміщення: І 1-1, 1-7, 1-8, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13; ІІІ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4; IV 3-5, 3-6, 2-6, 2-5.

Встановлено, що на підставі вищезазначених дублікату договору дарування, виданого 01.03.2005 року державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву ОСОБА_10, та постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 07.06.2012 року прийнято рішення про державну реєстрацію, а 20.06.2012 року на імя померлого 4 жовтня 2000 року ОСОБА_5 зареєстровано право власності на ? частку домоволодіння за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Леніна, будинок 29 (а. с. 42).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_2 27 квітня 2013 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_8, спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку під номером 29 по вулиці Леніна в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області, належного померлому ОСОБА_5 на підставі договору дарування посвідченого 23 квітня 1960 року за реєстровим № 1092 Боярською державною нотаріальною конторою, дублікат якого видано 01 березня 2005 року ОСОБА_10 державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву за реєстровим № 66, який зареєстрований Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 20.06.2012 року за №282 в реєстрову книгу під № 1, реєстраційний номер майна згідно витягу з реєстру про державну реєстрацію прав № 10493969. (а. с. 43)

Встановлено, що згідно ОСОБА_9 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 27 квітня 2013 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку зазначеного житлового будинку за вищевказаною адресою, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-231, і зареєструвала право власності у Першій Київській обласній державній нотаріальній конторі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нерухомого майна 1/2 частки даного житлового будинку за вищевказаною адресою за реєстраційним номером обєкта нерухомого майна № 52138832224 від 27 квітня 2013 року, індексний номер № 3040084, номер запису про право власності № 827208 за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 2032340 від 27 квітня 2013 року. (а. с. 44)

Встановлено, що постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року, на підставі якої зареєстровано право власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину спірного будинку, скасована ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2013 року у звязку з нововиявленими обставинами, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року. (а. с. 29-40).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що судовими рішеннями Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року та від 17 липня 2013 року, які набрали законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів того, що на день відкриття спадщини 4 жовтня 2000 року ОСОБА_5 мав на праві приватної власності майно, яке позивачка просить визнати її власністю, як спадкоємець за заповітом. Тобто, посилання позивачки, що спадкове майно складається із половини спірного будинку не доведені в судовому засіданні, та не відповідають матеріалам справи. (а. с. 15, 26).

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК Україниякщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Встановлено, що правова підстава, яка слугувала для видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 27 квітня 2013 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_8, а саме: постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року, скасована, як незаконна, а відтак, ОСОБА_2 не мала правових підстав для одержання спірного свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що вказаний правовстановлюючий документ не може залишатись в силі, а тому слід визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27 квітня 2013 року на 1/2 частину житлового будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, видане на імя ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_8, за реєстровим № 1-231 від 27 квітня 2013 року, та зобовязати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» скасувати державну реєстрацію 1/2 частини жилого будинку № 29 по вул. Леніна в с. Горенка, під літерою «А»АДРЕСА_1, зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в Державному реєстрі речового права власності від 20 червня 2012 року за № 282 в книзі 1, за реєстраційним номером майна згідно витягу про державну реєстрацію прав № 10493969 на імя ОСОБА_5, зареєстрованого на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року по справі № 2-а-6848/11, яка, як встановлено судом, була скасована.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобовязання КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частину зазначеного жилого будинку на імя ОСОБА_5, оскільки позовні вимоги в цій частині є похідними від позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 квітня 2013 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові в апеляційному порядку не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність висновку суду першої інстанції про відсутність у ОСОБА_5 оригіналу договору дарування від 23 квітня 1960 року, у звязку з чим він не мав права власності на половину будинку, зазначеного у договорі дарування, оскільки даний договір дарування відповідав суттєвим умовам ст. 130 ЦК в повній мірі, не суперечив діючому законодавству, не визнавався недійсним та не скасовувався в судовому порядку, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються судовими рішеннями Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року та від 17 липня 2013 року, якими встановлено, що ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що на день відкриття спадщини 4 жовтня 2000 року ОСОБА_5 мав на праві приватної власності майно, яке позивачка просить визнати її власністю, як спадкоємець за заповітом.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що дублікат договору дарування від 01.03.2005 року має силу оригіналу і є дійсним, бо договір дарування від 23.04.1960 року дійсний, та що заповіт, на підставі якого ОСОБА_2 є спадкоємицею майна ОСОБА_5, визнано дійсним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 09.08.2004 року, оскільки ні договір дарування, ні даний заповіт не є предметом даного спору.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що в рішенні суду визнається право власності за ОСОБА_5 на 7/50 частин спірного будинку, а також, що ОСОБА_2 має право на спадщину за заповітом, однак всупереч цим фактам суд визнав повністю недійсним свідоцтво про право власності за заповітом на це майно, оскільки суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України розглянув дану цивільну справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді