Рішення № 55838695, 03.02.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1026/15-ц

2/296/43/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю: секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Житомирської міської ради, за участю третьої особи приватного підприємства «Творчо-виробничий центр «Олеся» про скасування рішення органу місцевого самоврядування та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - приватного підприємства «Творчо-виробничий центр «Олеся» до Житомирської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання дійсним рішення Житомирської міської ради №676 від 03.07.2008 р.,

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися до суду з позовом в якому просять суд визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення Житомирської міської ради від 03.07.2008 року № 676 «Про розгляд звернення приватного підприємства «Творчо-виробничий центр «Олеся».

В обґрунтування позову зазначено, що пунктом 1 рішення Житомирської міської ради від 03.07.2008 року № 676 «Про розгляд звернення приватного підприємства «Творчо-виробничий центр «Олеся» було вирішено підтвердити право користування земельною ділянкою по вул. Київська-Театральна в м.Житомирі приватним підприємством «Творчо-виробничий центр «Олеся», яка була виділена йому рішенням сесії міської ради від 26.02.1993 року, враховуючи виконання усіх соціально-економічних умов перед містом. Позивачі вважають, що приймаючи вказане рішення відповідач вийшов за межі своїх повноважень передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки ним не передбачено право місцевих рад на прийняття рішень щодо підтвердження права користування земельною ділянкою. Єдиним документом, що підтверджує вказане право є державний акт.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вважають, що оспорюване рішення порушує їхні права, оскільки їм на праві приватної власності належить майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, а саме: ОСОБА_5 належить квартира № 1 та №3 по вул. Театральній, 5-а, ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_1 та ОСОБА_7 належить квартира №3 по проїзду Скорульського, 5-б. Також, позивач ОСОБА_5 має державний акт від 13.07.2001 року на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в межах земельної ділянки, право користування якою було підтверджено рішенням №676 Житомирської міської ради за третьою особою. Позивачі зазначають, що в силу ст. 30 Земельного кодексу України 1992 року, ст. 377 ЦК України при набутті права власності на нерухоме майно до власника переходить право власності або право користування на земельну ділянку на якій знаходиться нерухомість.

Таким чином, вказане рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте поза межами повноважень та порушує їхні права. Про існування вказаного рішення позивачі дізнались в 2014 році в процесі розгляду господарської справи за позовом Житомирської міської ради до ПП «Творчо-виробничий центр «Олеся» про припинення права користування земельною ділянкою.

Житомирська міська рада позов визнала, однак ухвалою від 17.06.2015р. суд відмовив відповідачу у прийнятті визнання позову.

ПП «Творчо-виробничий центр «Олеся» щодо позову заперечило. 23.11.2015 року звернулося до суду в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору із позовом до Житомирської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з вимогою визнати рішення Житомирської міської ради № 676 від 03.07.2008 року дійсним (а.с. 165).

Позов третьої особи обґрунтовано тим, що у підприємства в постійному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 0,40 га згідно Державного акту на право користування землею, виданого на підставі рішення сесії Житомирської міської ради від 26.02.1993 року, яке є чинним. Підприємство не надавало згоди на вилучення земельної ділянки на користь позивачів за первісним позовом. Крім того, в 2008 році існував спір щодо права користування вказаною земельною ділянкою і рішенням Житомирської міської ради від 03.07.2008 року № 676 «Про розгляд звернення приватного підприємства «Творчо-виробничий центр «Олеся» було підтверджено право користування земельною ділянкою за третьою особою. Підприємство вважає, що рішення Житомирської міської ради є законним та прийнятим в межах повноважень, якими наділені органи місцевого самоврядування в частині регулювання земельних відносин та вирішення земельних спорів. Оскільки захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом визнання права, оспорюваний п. 1 рішення від 03.07.2008 року №676 слід визнати дійсним.

В судовому засіданні представники позивачів за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 первісний позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Щодо позову ПП «ТВЦ «Олеся» заперечили, просили відмовити в його задоволенні з підстав необґрунтованості, в т.ч. у зв'язку з невірно обраним способом захисту.

Представник Житомирської міської ради ОСОБА_8 визнала позовні вимоги за первісним позовом, просила їх задовольнити, в задоволенні позову третьої особи просила відмовити. Також, представник відповідача вказала, що приймаючи оспорюване рішення Житомирська міська рада діяла за межами своїх повноважень, при цьому не можна вважати , що рішення від 03.07.2008р. було прийняте в межах процедури вирішення земельного спору.

Представник третьої особи ПП «ТВЦ «Олеся» ОСОБА_4 позовні вимоги за первісним позовом заперечив, вказав, що рішення Житомирської міської ради є законним, прийняте в межах наданих повноважень, а тому в задоволені первісного позову слід відмовити та задовольнити позов ПП «ТВЦ «Олеся». Крім того, на підставі поданої заяви від 09.12.2015р. просив застосувати строк позовної давності до вимог про визнання рішення недійсним (а.с. 177).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази вважає, що позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Житомирської міської ради підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що п.1 рішення Житомирської міської ради №676 від 03.07.2008 року було вирішено підтвердити право користування земельною ділянкою Приватним підприємством «Творчо-виробничий центр «Олеся», яка була виділена йому рішенням сесії міської ради від 26.02.1993 року, враховуючи виконання усіх соціально-економічних умов перед містом та п.2 вказаного рішення відмовлено в підтриманні та визнанні позовних вимог ТОВ «Житомир-Приватбуд» до ПП «Творчо-виробничий центр «Олеся» про визнання права користування земельною ділянкою таким, що припинилося та визнання нечинним Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 022692, виданого ПП «ТВЦ «Олеся» в 1993 році (а.с. 7-9, 198-199).

Вказане рішення було прийняте в підтвердження рішення Житомирської міської ради народних депутатів від 26.02.1993 року, відповідно до п.2.5 якого Творчо-виробничому центру «Олеся» надано земельну ділянку площею 4000,0 кв.м для будівництва культурно-адміністративного центру з прибудованим 9-поверховим житловим будинком на розі вулиць Київська-Театральна за рахунок знесення житлових будинків міськради по вул. Театральній, 5-а, 5-б та будинку по вул. Київській, 6 при умові погодження питання надання приміщень організаціям, які орендують будинок по вул. Київській, 6 (а.с. 64-66). На підставі даного рішення Творчо-виробничому центру «Олеся» було видано державний акт на право користування землею серії Б №022692.

З оглянутої в судовому засіданні матеріалів реєстраційної справи юридичної особи Приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся", а також з долучених до матеріалів справи копій статутів вбачається, що третя особа створена шляхом реорганізації (перетворення) малого спільного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся" (зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської Ради народних депутатів №579 від 01.11.1991 року) і є правонаступником усіх прав та обов'язків малого спільного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся" (п.1.1. Стату від 08.08.2015р., зареєстрованого державним реєстратором 09.09.2015р.), з чим погодилися представники сторін (а.с. 134-163).

Судом встановлено, що прийняття рішення від 03.07.2008 року обумовлено розглядом в господарському суді Житомирської області справи №5/106-НМ за позовом ТОВ "Житомир Приватбуд" до ПП "Творчо-виробничий центр "Олеся", Житомирської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою площею 0,4га по вул. Київській, 6 в м.Житомирі, що посвідчене державним актом серії Б №022692 від 23.06.1993 року таким, що припинилося 17.11.1995 року з моменту припинення малого спільного підприємства "ТВЦ "Олеся" шляхом перетворення у приватне підприємство "ТВЦ "Олеся" та про реєстрацію припинення права користування земельною ділянкою.

Зі змісту рішення Житомирської міської ради від 03.07.2008р. вбачається, що приймаючи його орган місцевого самоврядування здійснив оцінку обставинам набуття ПП "Творчо-виробничий центр "Олеся" в користування земельною ділянкою на розі вулиць Київська-Театральна, виконання соціально-економічних умов перед містом щодо надання в користування вказаної земельної ділянки, надання в оренду КП "Житомирбудзамовник" та ТОВ "Житомир Приватбуд" земельної ділянки по вул. Київській, 6, подальшого розірвання договору оренди.

В рішенні міської ради від 03.07.2008 року вказується, що у зв'язку із зверненням ТОВ "Житомир Приватбуд" з позовом до господарського суду з вимогою визнати нечинним державний акт на право постійного користування землею, ПП "ТВЦ "Олеся" звернулося до міської ради про визнання та підтвердження права підприємства на користування земельною ділянкою по вул.Київська, 6 для подальшого розгляду в судових засіданнях позовів. Враховуючи вищевикладене, відповідач вказав, що Житомирська міська рада дійсно не приймала жодних рішень про скасування свого рішення від 26.02.1993 року та надала свою згоду на знесення адміністративної будівлі по вул. Театральній, 6 та двох житлових будинків по вул. Театральній, 5-а та 5-б у відповідності до вимог законодавства. Тому міська рада вважає, що позов ТОВ "Житомир-Приватбуд" про визнання державного акту на право постійного користування землею серії Б №022692, виданий ПП "ТВЦ "Олеся" подано безпідставно.

При цьому, в рішенні вказується, що воно прийняте відповідно до ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", згідно Земельного кодексу України.

Як вказувалося вище, п.1 рішення було підтверджено право користування земельною ділянкою ПП "ТВЦ "Олеся", а п. 2 даного рішення відмовлено в підтриманні та визнанні позовних вимог ТОВ "Житомир Приватбуд".

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Житомирської області від 08.10.2008 року у справі №5/106-НМ, яке залишено без змін в результаті апеляційного та касаційного переглядів, було відмовлено ТОВ "Житомир Приватбуд" в задоволенні позову.

Суд погоджується з доводами позивачів, що рішення Житомирської міської ради від 03.07.2008р. №676 прийняте в порушення норм чинного законодавства, є незаконним, впливає на їхні права та інтереси, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі продажу квартири від 03.10.2000 року та договору купівлі-продажу від 27.06.2003 року ОСОБА_5 придбала у власність квартири № 1 та №3 по вул. Театральній, 5-а в м. Житомирі (а.с. 15, 16), що також підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.08.2015 року та 31.08.2015 року (а.с. 98,99).

За вказаною адресою була придбана у власність ОСОБА_6 квартира №4, що підтверджується договором-купівлі продажу квартири від 26.09.2002 року (а.с. 17) та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.08.2015 року (а.с. 100).

Також, згідно договору купівлі-продажу від 27.07.1998 року ОСОБА_7 придбав у власність квартиру №3 по проїзду Скорульського, 8-Б, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2015 року (а.с. 97). З рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 13.02.1992р. №81 вбачається., що адресу проїзд Скорульського, 8-б змінено на адресу вул. Театральна, 5-б (а.с. 188-190).

24.05.2001 р. виконавчим комітетом Житомирської міської ради було прийнято рішення №319 «Про інвентаризацію земельних ділянок, надання їх у користування та передачу у приватну власність громадянам м. Житомира» (а.с. 185).

Згідно з пунктами 14, 14.1. додатку 1 до вказаного рішення за домоволодінням по вул. Театральній, 5-а, 5-б в м. Житомирі було закріплено земельну ділянку площею 0,2280 га та надано ОСОБА_5 в постійне користування земельну ділянку площею 0,0296 га по вул. Театральній, 5-а, 5-б в м. Житомирі для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (а.с. 186).

13 липня 2001 року позивачу ОСОБА_5 був виданий Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2691 (а.с 19).

Пунктом 9.3.2. рішення Житомирської міської ради від 28.12.2007 р. №511 «Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам м. Житомира» було відмінено пункт 14.1 додатку до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 24.05.2001 р. №319 щодо надання ОСОБА_5 в постійне користування земельної ділянки площею 0,0296 га за адресою: м. Житомир, вул. Театральна, 5-а (а.с. 195). Однак, рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23.1.2015 року у справі №296/6031/15 визнано незаконним та скасовано п. 9.3.2 рішення Житомирської міської ради від 28.12.2007 року № 511 «Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам м. Житомира» (а.с. 183-184).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження міських рад у галузі земельних відносин.

Відповідно до ст.116 Земельного Кодексу України, в редакції, яка булла чинна на момент прийняття міською радою рішення № 676 від 03.07.2008 року, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 даної статті ЗК України визначалось, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування, а згідно ч.3 вказаної статті надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 123 ЗК України було визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам. Зокрема ч.1 ст. 123 вказувалося, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», в редакції, яка булла чинною на момент прийняття міською радою рішення № 676 від 03.07.2008 року, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Згідно з підпунктом другим пункту б ч.1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею, вирішення земельних спорів у порядку встановленому законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.158 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент прийняття міською радою рішення № 676 від 03.07.2008 року, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Частиною 3 ст. 158 ЗК України передбачено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Отже, як вбачається з вище наведених норм до компетенції органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин належить, зокрема, вирішення питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею, однак, чиним на час прийняття оспорюваного рішення законодавством не передбачалося право органів місцевого самоврядування приймати рішення про підтвердження права користування земельною ділянкою, оскільки, документами, які підтверджують право власності та право на постійне користування земельною ділянкою відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, є державний акт, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, тому додаткового підтвердження не потрібно.

Суд вважає, що приймаючи рішення про підтвердження права користування земельною ділянкою Житомирська міська рада вийшла за межі своєї компетенції. Таке рішення не можна вважати таким, що прийняте з питання регулювання земельних відносин, оскільки право на прийняття такого рішення не передбачене Земельним кодексом України. Суд звертає увагу, що земельна ділянка була надана в користування Творчо-виробничому центру «Олеся» ще в 1993 році і у разі оспорення такого права воно підтверджується в судовому порядку, а не шляхом прийняття органом місцевого самоврядування такого рішення. Приймаючи таке рішення відповідач фактично висловлював свою позицію зацікавленої особи, особи, яка брала участь в судовій справі при оспоренні права ПП "ТВЦ "Олеся" на користування спірною земельною ділянкою.

Суд не погоджується з доводами третьої особи, що приймаючи рішення від 03.07.2008р. №676 відповідач вирішував земельний спір, оскільки спори щодо права володіння, користування та розпорядження землею вирішуються судом. Крім того, інші спори, зокрема спори щодо меж земельних ділянок, додержання правил добросусідства тощо, вирішуються виконавчим органом місцевої ради.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України захист права власності на землю здійснюється, у тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що пункт 1 рішення Житомирської міської ради від 03.07.2008 року №676 "Про розгляд звернення приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся" є таким, що прийнятий за межами повноважень органу місцевого самоврядування, а тому є незаконним.

Таким чином, рішення прийняте з перевищенням повноважень підлягає скасуванню як незаконне. Задоволення первісного позову виключає можливість задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Крім того, обраний третьою особою спосіб захисту свого права не відповідає способам визначеним в ЗК Україні та в ЦК Україні. Вимога про визнання рішення дійсним не є цілком тотожною вимозі про визнання права.

Суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, оскільки зважаючи на обставини та умови прийняття відповідачем рішення №676 не можна вважати, що позивачі могли дізнатися про існування оспорюваного рішення, тобто про порушення своїх прав, ще в 2008 році або за три роки до звернення з позовом. Відомості, що таке рішення було оприлюднене в засобах масової інформації відсутні.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Житомирської міської ради задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення Житомирської міської ради від 03.07.2008 року №676 "Про розгляд звернення приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся".

Стягнути з Житомирської міської ради на користь ОСОБА_5 243,60грн. витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПП «ТВЦ «Олеся» до Житомирської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання дійсним пункт 1 рішення Житомирської міської ради №676 від 03.07.2008 року "Про розгляд звернення приватного підприємства "Творчо-виробничий центр "Олеся" - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Суддя О. Й. Адамович