Справа № 161/72/16-к
Провадження № 1-кп/161/116/16
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 16 лютого 2016 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - Покидюка В.М.,
за участю секретаря - Куденчук О.М.,
прокурора - Свириденко З.В.,
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015030130000878, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 20.12.2008 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст. 186 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України судимості не має;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, кожен зокрема, 09.11.2015 близько 01.56 год., попередньо домовившись між собою, заздалегідь розподіливши ролі, перебуваючи в с. Новостав Луцького району Волинської області, шляхом викрадення у охоронця пульту сигналізації від воріт, проникли на територію охоронюваного домоволодіння потерпілого ОСОБА_6, що по вул. Івана Богуна, 3 с. Новостав, де ОСОБА_5, за допомогою вказаного пульта, відчинив вхідні ворота гаража. В цей час ОСОБА_4, діючи спільно з останнім, знаходився на території домогосподарства перед гаражем, спостерігаючи за обстановкою з метою попередження про небезпеку у разі їх викриття. В свою чергу ОСОБА_5, взявши ключі від автомобіля НОМЕР_1, які знаходились у даному гаражі, запустив двигун вказаного транспортного засобу та спостерігаючи за ОСОБА_4, який повідомляв про відсутність небезпеки та перешкод, виїхав з приміщення гаража. Після того як ОСОБА_4 сів на пасажирське сидіння автомобіля вони поїхали у невідомому напрямку, таким чином, заволодівши вказаним транспортним засобом, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 452800 грн.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконно заволодів транспортним засобом, вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
Обвинувачений ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконно заволодів транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, кожен зокрема, свою вину у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою між собою та з проникненням у приміщення, а обвинувачений ОСОБА_4 вчинено повторно, визнали повністю.
Суду дали показання, що 09.11.2015 близько 02.00 год., домовившись між собою та розподіливши ролі, знаходячись в с. Новостав Луцького району Волинської області, після того як ОСОБА_5 викрав в охоронця пульт сигналізації від воріт, проникли на територію домогосподарства, що по вул. Івана Богуна, 3 с. Новостав, де він /ОСОБА_5П./, за допомогою вказаного пульта, відчинив вхідні ворота гаража. В цей час ОСОБА_4, знаходився на території домогосподарства перед гаражем, спостерігав за обстановкою з метою попередження про небезпеку. В свою чергу ОСОБА_5, взявши ключі від автомобіля НОМЕР_1, які знаходились у даному гаражі, запустив двигун вказаного транспортного засобу та виїхав з приміщення гаража. В подальшому вони поїхали с. Демидівку Рівненської області до своїх знайомих, заволодівши вказаним транспортним засобом.
На даний час ОСОБА_5 збитки потерпілому повністю відшкодував. ОСОБА_4 збитки не відшкодував в звязку зі скрутним матеріальним становищем.
У вчиненому, кожен зокрема, щиро розкаялись та просили суворо їх не карати.
Потерпілий в судове не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, збитки йому частково відшкодовані, зокрема, обвинуваченим ОСОБА_5 відшкодовані повністю, будь-яких претензій до останнього він не має, просить суворо його не карати. Одночасно, обвинуваченим ОСОБА_4 збитки йому не відшкодовані, просить задовольнити поданий цивільний позов та стягнути з останнього завдану матеріальну шкоду. Щодо покарання покладається на погляд суду.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю ствердив показання обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, кожного зокрема, щодо фактичних обставин справи. Збитки потерпілому частково відшкодовані, просить задовольнити поданий цивільний позов та стягнути з ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду.
Крім повного визнання своєї вини самими обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5, кожним зокрема, їх винність у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, а обвинуваченим ОСОБА_7 вчиненими повторно, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винних.
До обставин, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить щире каяття.
До обставин, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд відносить щире каяття, відшкодування завданих збитків.
До обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, кожного зокрема, суд відносить вчинення злочину, перебуваючи в стані алкогольного спяніння.
Обвинувачений ОСОБА_5, згідно ст. 89 КК України судимості не має, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, де характеризується задовільно, збитки потерпілому повністю відшкодував, останній будь-яких претензій до нього не має, просить суворо його не карати, що стверджується поданою заявою, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст. 289 ч.2 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням ст.75 КК України.
Окрім того, на думку суду, згідно ст.ст. 374 ч.4, 183 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобовязання, звільнивши з-під варти із залу судового засідання негайно.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання, де характеризується задовільно, однак зважаючи на особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, за що відбував реальні міри покарання, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та підвищену суспільну небезпечність, збитки потерпілому не відшкодував, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст. 289 ч.2 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна.
При цьому, враховуючи особу обвинуваченого, на утриманні якого знаходиться одна малолітня дитина, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, повне визнання вини, щире каяття, думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні останнього, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 289 ч.2 КК України, у виді позбавленні волі на певний строк без конфіскації майна.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для виправлення обвинувачених, кожного зокрема, та попередження вчинення ними нових правопорушень.
На підставі ст. 128, 129 КПК України, ст. 1166 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_6 28085 (двадцять вісім тисяч вісімдесят пять) грн. спричиненої матеріальної шкоди.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити за належністю законному володільцеві.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5, кожному зокрема, в строк основного покарання, термін їх попереднього увязнення, тобто з дня їх затримання до моменту набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_5 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_5 змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобовязання, звільнивши з-під варти із залу судового засідання негайно, зарахувавши в строк основного покарання, термін його попереднього увязнення з 12.11.2015 тобто з дня його затримання до 16.02.2016, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.289 ч.2 КК України, призначивши покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з 12.11.2015, тобто з моменту фактичного затримання, зарахувавши йому в строк основного покарання, термін його попереднього увязнення з дня затримання до моменту набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_4 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_6 28085 (двадцять вісім тисяч вісімдесят пять) грн. спричиненої матеріальної шкоди.
Речові докази автомобіль НОМЕР_2, що переданий на зберігання потерпілому залишити за належністю законному володільцеві ОСОБА_6
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення копії даного вироку.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
Судове рішення № 55838131, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 16.02.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/72/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: