Ухвала суду № 55837853, 09.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2016 рокусправа № 804/13989/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання:Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сігма»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Сігма» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька південна ОДПІ звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому, просила стягнути з відповідача податкову заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 442777 грн. 36 коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП «Сігма» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на невідповідність суми податкового боргу визначеному у позові та у акті звірки № 9930-20 від 28.10.2015 р.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Криворізька південна ОДПІ просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не зявились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на 19.08.2015 р. за відповідачем рахується непогашений податковий борг з орендної плати за землю у загальному розмірі 442 777,36грн., з яких:

-317 758,50грн. основного платежу;

-54 243,99грн. штрафних санкцій та

-70 774,87грн. пені.

Згідно з витягу з облікової картки платника податків ПП «Сігма» заявлений до стягнення борг утворився внаслідок не сплати по строку оплати самостійно визначених зобовязань з орендної плати за землю згідно податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за звітний 2015 рік, а також за рахунок штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені.

Так, по декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 01.07.2015 р. №1500006966 за звітний 2015 р. ПП «Сігма» задекларовано щомісячний розмір орендної плати в сумі 52959,75грн., всього 635 516,92грн. за рік.

По строку 30.07.2015 р. не сплачено задекларованих зобовязань на суму 317758,50грн.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2015 р. на підставі пп.19-1.1, п.19-1 ст.19, пп.20.1.4 п.20.1, пп.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України фахівцем Криворізької південної ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності по платі за землі за 2014-2015рр. ПП «Сігма» (ЄДРПОУ 30179160).

За результатами перевірки складено акт від 23.04.2015 р. №240/1503/30179160.

За висновками акту платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобовязання по орендній платі за землю протягом строків, визначених п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України; платником не подано декларацію з плати за землю за звітний 2015 р. протягом граничних строків 20.02.2015 р.

Копія акту від 23.04.2015 р. №240/1503/30179160 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням та вручена 29.04.2015 р.

18 травня 2015 р. позивачем сформовані та направлені на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:

- №0003771503 про нарахування 53223,99грн. штрафних санкцій, тобто у розмірі 20% суми грошового зобовязання, погашеного із затримкою; та

-№ НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 1020грн., з яких: 0грн. за основним платежем та 1020грн. за штрафними санкціями..

На виконання вимог ст.59 ПК України податковим органом сформовано та направлено боржнику податкову вимогу від 19.03.2014 . №61-25 на суму 43299,11грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.57.2 ст.57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового зобов'язання збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення податкової вимоги).

Виходячи з викладеного, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Доводи апелянта з приводу невідповідності суми заявленого позову до акту звірки № 9930-20 від 28.10.2015 р. не беруться до уваги в звязку з тим, що у останньому не враховані пеня та інші платежі визначені у позовних вимогах.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сігма» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:Д.В. Чепурнов

Суддя:В.Ю. Поплавський

Суддя:С.В. Сафронова