Постанова № 55837361, 10.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4475/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федусик А.Г.,

суддів Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу Приватного підприємства "МАЛЛАТІ" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "МАЛЛАТІ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року Приватне підприємство "МАЛЛАТІ" (далі ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДФС) про визнання протиправними та скасування виданих ДФС податкових повідомлень-рішень №0000142207 від 29 липня 2015 року та №0000102207 від 14 травня 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, ПП подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу ДФС від 01 квітня 2015 року №342 була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ПП законодавства України з питань державної митної справи, за результатами якої складено акт перевірки від 23 квітня 2015 року №21/15-32-22-07-13/32642097.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ПП вимог положень статей 81, 259, 260, 264, 267 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 51 791,40 грн., у зв'язку з чим ДФС було винесено податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0000102207.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПП звернулось із скаргою до ДФС України із проханням скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0000102207.

При розгляді скарги ДФС України звернуло увагу на те, що ДФС при здійсненні коригування митної вартості імпортованого ПП товару, не були включені витрати на його транспортування до порту ввезення на митну територію України, тому вважало, що сума грошового зобов'язання ПП, визначена у податковому повідомленні-рішенні ДФС від 14 травня 2015, підлягає збільшенню.

З огляду на викладене, ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення на суму збільшення грошового зобов'язання від 29 липня 2015 року №0000142207.

Вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправним ПП звернулось з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції, на ряду з іншим, виходив з того, що отримана від митних органів Індії інформація не підтверджує відомості, заявлені ПП при декларуванні імпортованого товару, зокрема щодо вартості оцінюваного товару та умов його поставки. Також, суд першої інстанції зважав на правомірність виданих ДФС податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх частково помилковими з огляду на наступне.

Частинами 1 та 2 ст.1 Митного кодексу України (далі МК України) передбачено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, повязані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Положеннями ч.5 ст.54 МК України встановлено, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.351 МК України надходження від уповноважених органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України передбачено право органів доходів і зборів використовувати під час проведення перевірок отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик, що мають значення для оподаткування ввезених на митну територію України товарів, та які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Згідно положень п.п.54.4 ст.54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, орган доходів і зборів має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією, заявленою ПП до митного оформлення за МД від 23 травня 2012 року № 500060006/2012/000952, поставка товару "ядра арахісу" здійснювалась на підставі прямого контракту між DIVYA CORPORATION та ПП у контейнерах MEDU 1409819, MEDU 1693710, MEDU 2101414, на умовах поставки CIF ОСОБА_2, при цьому, згідно поданого інвойсу від 10 квітня 2012 року № DC/POC/014, вартість товару складає 76 780,00 дол. США.

В липні 2012 року Державою митною службою України було направлено запит до митної адміністрації Індії за №20/1-11/07195 стосовно автентичності поданих митному органу документів щодо товару "ядра арахісу" при переміщенні ПП через митний кордон України.

За результатами порівняльного аналізу відомостей, наявних у документах, поданих до митного оформлення товару "ядра арахісу", оформлених за МД від 23 травня 2012 №500060006/2012/000952 та відомостей, що містяться в документах, наданих уповноваженим органом іноземної держави, встановлено невідповідність відомостей щодо митної вартості імпортованих ПП товарів, відомостям, що містяться у інвойсі від 10 квітня 2012 року № DC/POC/014 та коносаменті від 21 квітня 2012 року № MSCUM8524029, наданих митними органами Індії.

Відповідно до документів, надісланих митними органами Індії, поставка здійснювалась між DIVYA CORPORATION та ПП, у тих же контейнерах, за тим же коносаментом, проте, на умовах поставки FOB Mundra India, та вартість товару при цьому складає - 109 200,00 дол. США.

Отже, оскільки отримана від митних органів Індії інформація не підтверджує відомості, заявлені ПП, зокрема, щодо вартості оцінюваного товару, колегія суддів вважає правомірним винесення ДФС, з урахуванням фактичних відомостей, рішення про коригування митної вартості товару та визначення бази оподаткування - митної вартості товару, на підставі документально підтвердженої інформації, отриманої від митних органів Індії.

Тому, з врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000102207 від 14 травня 2015 року є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, а відповідні позовні вимоги задоволенню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000142207 від 29 липня 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.102.1. ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно до ч.1 ст.263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставки цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Судом першої інстанції було встановлено, що датою перетину кордону вантажем є 18 травня 2012 року, згідно ч.1 ст.263 МК України кінцевою датою подання декларації митному органу є 28 травня 2012 року.

Таким чином, з урахуванням наведеного та положень п.п.102.1. ст.102 ПК України, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючий орган мав право самостійно визначити суму грошових зобов'язань ПП не пізніше 28 травня 2015 року, в той час, як спірне податкове повідомлення-рішення №0000142207, яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання, було винесене 29 липня 2015 року, тобто з пропуском 1095 денного строку, встановленого п.п.102.1. ст.102 ПК України.

Отже, враховуючи все вищезазначене, колегія судів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000142207 від 29 липня 2015 року є протиправним, винесеним поза межами строків, передбачених п.п.102.1. ст.102 ПК України, а тому підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився часткових порушень норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, у звязку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог в частині.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "МАЛЛАТІ" задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства "МАЛЛАТІ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29 липня 2015 року.

В решті позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_3 Суддя: Суддя: ОСОБА_4 ОСОБА_2