Ухвала суду № 55837213, 17.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 лютого 2016 р.

справа № 808/3355/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2015 року у справі №808/3355/15 (головуючий суддя І інстанції – Нестеренко Л.О.) за позовом Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Концерн "Міські теплові мережі", за участю - Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №808/3355/15 з апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2015 року.

Як свідчать матеріали справи, Запорізьким окружним адміністративним судом у відкритому судовому засіданні 16.11.2015 року було прийнято постанову по справі №808/3355/15. В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В апеляційній скарзі зазначено, що копія оскаржуваної постанови була отримана відповідачем 04.01.2016 року на підтвердження чого до суду надано копію супровідного листа суду із штемпелем вхідної кореспонденції Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області датованої 04.01.2016 року.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що копія постанови була отримана уповноваженою особою відповідача 31.12.2015 року, про що свідчить відповідний підпис на рекомендованому повідомленні про вручення (а.с.226).

Відповідач засобами поштового зв’язку направив на адресу Запорізького окружного адміністративного суду апеляційну скаргу на оскаржувану постанову, яка була отримана судом першої інстанції 18.01.2016 року.

З поштового конверту в якому надійшла апеляційна скарга до Дніпропетровського окружного адміністративного суду не вбачається дата відправки поштової кореспонденції, проте вбачається штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 6900610030419.

Згідно даних офіційного сайту Українського Державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» з Відстеження пересилання поштових відправлень (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/) поштова кореспонденція штрихкодовий ідентифікатор: 6900610030419 була прийнята відділом поштового зв’язку 14.01.2016 року, отже фактичною датою звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою є 14.01.2016 року.

Відповідно до ч.2 ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Враховуючи те, що копія постанови отримана відповідачем 31.12.2015 року, останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою на цю постанову є 11.01.2016 року, проте з апеляційною скаргою відповідач звернувся 14.01.2016 року, тобто з порушенням встановлених ст.186 КАС України строків.

Питання про поновлення порушеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою відповідач в апеляційній скарзі не порушує.

Згідно з ч.4 ст.189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Документу про сплату судового збору разом з апеляційною скаргою надано не було.

В апеляційній скарзі апелянт просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у зв’язку з відсутністю кошторису на 2016 рік, на підтвердження чого надав до суду копію довідки начальника управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення від 14.01.2016 року №08-25/104.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, вивчивши надані до суду докази, суд не знаходить підстав для відстрочення відповідачу сплати судового збору, виходячи з наступного.

За приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також стаття 88 Кодексу адміністративного судочинства України може бути застосована і до юридичних осіб та суб’єктів владних повноважень, якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

Доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат чи блокування їх руху внаслідок арешту апелянт до суду не надав, неможливість сплатити судовий збір на момент звернення до суду належним чином не довів.

З огляду на викладене, клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області є необґрунтованим та не підтвердженим належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати визначеної законодавством становить 1218 грн.

Згідно змісту пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакцій чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 218 * 1,5=1 827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (1 218 * 4=4 872 грн.); немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (1 218*0,06=73,08 грн.).

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано позов про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 279 421,16 грн., що є вимогою майнового характеру, оскільки вирішення справи по суті так чи інакше впливатиме на майновий стан сторони, яка звертається до суду з адміністративним позовом.

Виходячи з розміру заявлених майнових вимог – 279 421,16 грн., ставка судового збору при поданні до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру має становити 2 відсотки розміру майнових вимог, але не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакцій чинній на момент звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням розміру майнових вимог, ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 110% від 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 110% від 4 872 грн. = 5359,20 грн.

Таким чином, апелянтом повинно бути сплачено 5359,20 грн., проте до апеляційної скарги не було додано жодного документу про сплату судового збору.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; Рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030001; Код з ЄДРПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012.

За приписами ч. 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, а питання про поновлення порушеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою відповідач в апеляційній скарзі не порушує, враховуючи відсутність в матеріалах справи документу підтверджуючого оплату судового збору, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 165, 186, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2015 року у справі №808/3355/15 - залишити без руху.

Встановити Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та оригіналу документу про сплату судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Суддя С.В. Білак