Постанова № 55836769, 17.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1730/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничо-комерційного підприємства Гиргис про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 15654,66 грн, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничо-комерційного підприємства Гиргис про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 15654,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 Про реалізацію статей 19, 20 ОСОБА_1 України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, не здійснив реєстрацію у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 Про реалізацію статей 19, 20 ОСОБА_1 України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, не виконує процедуру подання звітів за встановленою формою.

У звязку з тим, що відповідач не звітував за формою 10-ПІ за 2013 рік про наявність створених робочих місць для інвалідів, Держпрацею 21.02.2014 здійснено позапланову перевірку відповідача на предмет дотримання ОСОБА_1 України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, за результатами перевірки складено акт № 12-12-169/0006, за яким нараховано санкції у сумі 14926,32 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій нарахована пеня у розмірі 728,34 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію за 2013 рік у сумі 14926,32 грн, та пеню за порушення термінів сплати санкцій за період з 16.04.2014 по 16.08.2014 у розмірі 728,34 грн.

Разом із позовною заявою від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду у якому зазначено, що 21.02.2014 Територіальною державною інспекцією з питань праці у Луганській області складено акт про порушення норм законодавства, який отримано позивачем 04.07.2014 та внесено до ЄІАБД. Таким чином, у позивача виникло право на звернення до суду з позовом з 05.07.2014, але у звязку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей та здійсненням військових дій на території знаходження як самого позивача, так і суду першої інстанції, якому підсудні дані справи, у позивача не було можливості своєчасно звернутися з даним позовом. У грудні 2015 року на рахунок позивача надійшли кошти призначені для сплати судового збору. Оскільки позивач є державною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету, то дана затримка відбулася не з його вини, так як для здійснення платіжної операції зі сплати судового збору потребує значного часу. На підставі вищевикладеного позивач вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та просив поновити строк звернення до суду.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.65).

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову, у яких вказав, що акт № 12-12-169/0006 Територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області ним не отримувався, а також вважав, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження

Вирішуючи питання щодо строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

З огляду на вказане, а також враховуючи наявність форс-мажорних обставин, викликаних проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, захопленням незаконними збройними формуваннями майна та документів позивача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті спору не застосовуючи до позивача наслідки пропуску строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Виробничо-комерційне підприємство Гиргис зареєстровано як юридична особа з 30.12.1998, (ідентифікаційний код 30239638) місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Леніна 34/67 (а.с. 28).

Відповідно до інформації за показниками перевірки з Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість і працевлаштування інвалідів вбачається, що Територіальною державною інспекцією з питань праці у Луганській області проведено позапланову перевірку, результати якої викладено в акті № 12-14-169/0006 від 21.02.2014 за 2013 рік, та нарахована сума санкцій у розмірі 14926,32 грн. (а. с. 10).

Відповідно до розрахунку позивача, відповідач повинен був працевлаштувати у 2013 році 1 інваліда, фактично працевлаштовано 0 інвалідів, тому відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2013 рік у сумі 14926,32 грн. (а. с. 11).

На підставі Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на 122 календарних днів відповідачу нарахована пеня за період з 16.04.2014 по 18.08.2014 включно у розмірі 728,34 грн. (а.с.11).

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого, наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний номер 13396264) зареєстроване юридичною особою 24.12.1991, є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с. 18-24).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійсню є збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-12 XII Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі Закон № 875-XII).

Відповідно до частини 2 статті 18 ОСОБА_1 № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 ОСОБА_1 № 875 встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 3 ст. 19 ОСОБА_1 № 875 підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 20 ОСОБА_1 № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього ОСОБА_1, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 Про реалізацію статей 19 і 20 ОСОБА_1 України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що Закон зобов'язує підприємства забезпечити працевлаштування інваліда шляхом створення робочих місць для інвалідів з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 ОСОБА_1 № 875. При цьому нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ст.18 ОСОБА_1 України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.

Рубіжанський міський центр зайнятості листом № 11/2-64 від 06.01.2016 повідомив суд, що ВКП «Гиргис» продовж 2012-2013 звіти форми 3-ПН про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості не надавало. (а.с. 35)

Ухвалою суду від 29.12.2015 зобовязано позивача надати суду акт Територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області від 21.02.2014, інформацію з центра зайнятості про надання (ненадання) відповідачем звітів форми 3-ПН, копії звітів відповідача форми 3-ПН.

В ході судового розгляду встановлено, що сума санкцій у розмірі 14926,32 грн, нарахована відповідачу відповідно до акту позапланової перевірки № 12-14-169/0006 від 21.02.2014, яка проводилась Територіальною державною інспекцією з питань праці у Луганській області на предмет дотримання відповідачем ОСОБА_1 України Про основи соціальної захищеності інвалідів, однак позивач не надав даний акт до суду, як і не надав письмових доказів про направлення відповідачу акту перевірки з висновком про сплату адміністративно-господарських санкцій, хоча сам акт, як зазначено позивачем у позові отриманий ним 04.07.2014 (а.с. 66 ).

Посилання позивача на витяг з Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість і працевлаштування інвалідів, суд не приймає до уваги, оскільки відсутні первинні документи, на підставі яких відбулось формування вказаної інформаційної бази та які підтверджують обґрунтованість позову.

Згідно листа Головного управління Держпраці у Луганській області № 02-29/57 від 03.02.2016 останній не може підтвердити факт перевірки Виробничо-комерційного підприємства Гиргис та надати копію акта перевірки № 12-12-169/0006від 21.02.2014 через захоплення адміністративної будівлі управління та втрати архівних матеріалів. (а.с. 68)

Отже, з урахуванням вимог статей 69-72 КАС України позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені, оскільки не доведено наявність об'єкту для її обчислення, що свідчить про передчасність та безпідставність заявленої пені до стягнення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи позивача стосовно наявності у відповідача обов'язку сплачувати адміністративно - господарські санкції та пеню у визначеному позивачем розмірі не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Питання по судовому збору не вирішується оскільки, відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18,71,94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничо-комерційного підприємства Гиргис про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 15654,66 грн. відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2