Постанова № 55834873, 15.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року м. Київ № 826/23106/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства «ОПУС ІД»

до

Київської міської митниці Державної фіскальної служби України

про

визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100000011/2015/000144/1 від 28.09.2015 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2015/00177 від 29.09.2015,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ОПУС ІД» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100000011/2015/000144/1 від 28.09.2015 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2015/00177 від 29.09.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міською митницею Державної фіскальної служби України на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів, що призвело до збільшення їх митної вартості.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що незважаючи на те, що позивачем було надано весь необхідний перелік документів, відповідачем без належного правового обґрунтування було прийнято рішення про збільшення митної вартості товарів.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких Київська міська митниця ДФС просить відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «ОПУС ІД» в повному обсязі, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене та неприбуття відповідача до суду, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні 03.12.2015 суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.08.2015 між ПП «ОПУС ІД» (покупець) та ПАТ «Pajurio gintaras» (продавець) укладено договір № 1 на поставку сировини.

У відповідності до п. 1.1. договору ПАТ «Pajurio gintaras» зобов'язалось поставити позивачу, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (бурштин) в асортименті, об'ємах і по цінах, вказаних в інвойсі. Сторони домовились про здійснення поставки на умовах СРТ м. Біла Церква (Київська область, Україна) згідно з Інкотермс-2010.

Згідно із п. 2.1 договору ціна на товар, що поставляється по цьому контракту встановлюється в євро (EUR).

Форма оплати: безготівковий розрахунок протягом 90 днів з дати відмітки митних органів на МД (п. 2.3 договору).

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України 04.09.2015 митним брокером позивача ТОВ «Сервісдон» до Митного посту «Столичний» подано електронну декларацію № 100270001/2015/221844 на товар (бурштин у сировині фракція до 4 мм - масою 1260 кг, фракція від 4 до 6 мм - загальною масою 240 кг. (надалі - товар). Згідно з інвойсом GIN № 0010233 від 11.08.2015 р. вага товару нетто - 1500,00 кг, брутто - 1525,00 кг, всього 50 мішків в двох європалетах. Загальна вартість товару складає - 9550,00 EUR (в національній валюті України сума поставки складає 236076,00 грн., офіційний курс НБУ відносно євро EUR до гривні станом на день митного оформлення товару 24,72).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні основні документи, що визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

· договір (контракт) на поставку сировини від 01.08.2015 р. № 1;

· інвойс GIN № 011233 від 11.08.2015;

· міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 01 від 21.08.2015;

· книжку МДП (carnet tir) № XQ.76385271 від 21.08.2015;

· висновок Державного гемологічного центру України за результатами експертизи гемологічних об'єктів № 35161-10 від 26.08.2015;

· експертний висновок Житомирської Торгово-промислової палати № В-2292 від 03.09.2015;

· пакувальний лист від 03.09.2015;

· пакувальний лист від 17.08.2015;

· сертифікат про походження товару А266299 від 13.08.2015;

· копію митної декларації країни відправлення (експортної декларації) № 15LTVR3000EK043122 від 19.08.2015 р.;

· митну декларацію № 100270001/2015/221844 від 04.09.2015;

· договір про надання послуг митного брокера № 245 від 12.08.2015;

· інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 21.08.2015;

· інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 21.08.2015;

· заяву про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів № 10292/2 від 27.08.2015;

· єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № S/0550/V/00/035 від 27.08.2015.

Рішенням про коригування митної вартості товарів № 100000011/2015/000144/1 від 28.09.2015 року (надалі – Рішення від 28.09.2015) позивачу було відмовлено в митному оформленні вищевказаної митної декларації, оскільки подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається з вищевказаного Рішення від 28.09.2015 ПП «ОПУС ІД» було направлене електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи, а саме: - договір (угоди, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв’язку з ненаданням позивачем додаткових документів, відповідачем було прийнято Рішення від 28.09.2015 та здійснено коригування митної вартості товарів на підставі цінової інформації, наведеної у висновку спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 16.09.2015 № 142005902-0054 на рівні 36 доларів США за 1 кг (надалі - Рішення від 28.09.2015).

На підставі Рішення від 28.09.2015 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації № 100270001/2015/00177 від 29.09.2015, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови).

Скоригована відповідачем вартість товару склала 47217,00 євро, за курсом НБУ (24,11 грн. за 1 євро) станом на 29.09.2015 р. визначена відповідачем вартість товару склала 1138599,61 грн.

Після доплати митних платежів у розмірі 241008,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 4 від 29.09.2015, наявного у справі, товар позивача випущений у вільний обіг за ціною, визначеною митним органом в Рішенні від 29.09.2015 у порядку, визначеному ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, відповідно до ВДМ № 100270001/2015/223495.

Спірні відносини виникли у сфері митної справи і стосуються правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості та карток відмови в митному оформленні товару, який імпортується на митну територію України.

Відповідно до статтей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 51 та ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частин 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема: 1) декларацію митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України числові значення митної вартості товару декларант зобов’язаний підтвердити достовірними відомостями про визначення митної вартості товару, які повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Надані позивачем до митного оформлення імпортованого товару основні документи згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару на умовах постачання СРТ м. Біла Церква.

Водночас, відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 7 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Разом з тим, подані основні документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей, містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, а також додатково понесені позивачем витрати на тимчасове зберігання товарів.

Отже, як вбачається, подані документи підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Суд також звертає увагу, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. А ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 р. у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 р. у справі № 21-262а12.

Враховуючи викладене, подані до митного оформлення документи повністю відповідають вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали достатніх підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердженості чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Так, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Разом з тим, в осаржуваному Рішенні від 28.09.2015 не вказано, який саме метод застосовано відповідачем для коригування митної вартості товару позивача, також не зазначено послідовності та причин застосування кожного з попередніх другорядних методів, що є протиправним, а відтак таке Рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи, що відповідачем не доведено невідповідність числових значень складових митної вартості товару, вказаних позивачем у митних деклараціях № 100270001/2015/22184, 100270001/2015/223495, тобто не спростовано визначення митної вартості товару за основним методом, вимоги позивача щодо скасування рішення про коригування заявленої митної вартості 100000011/2015/000144/1 від 28.09.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2015/00177 від 29.09.2015 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що обставини, встановлені даним судовим рішенням, стосуються здійснення митних процедур за ВМД позивача № 100270001/2015/22184, 100270001/2015/223495.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв’язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, надані відповідачем не було надано до суду доказів, що спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа..

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «ОПУС ІД» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 28.09.2015 № 100000011/2015/000144/1.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Митного посту «Столичний» від 29.09.2015 № 100270001/2015/00177.

4. Судові витрати у сумі 3869,39 гривень присудити на користь Приватного підприємства «ОПУС ІД» за рахунок асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук