Рішення № 55832825, 09.02.2016, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/1386/15-ц

09.02.2016 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Воронкової І.Г.

при секретарі судового засідання Джуській Л.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", про стягнення збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, посилаючись на те, що 26 жовтня 2014 року близько 10.40 год. в м. Тальне Черкаської області на вул. Соборна, 115, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "Шевроле", н.з. АА 7763 СН, здійснюючи маневр повороту ліворуч не надав переваги в русі транспортним засобам, що рухалися в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілями "Мітсубісі" д/н. АН 7007 ІО під керуванням ОСОБА_2, автомобілем Ваз д/н. А 2884 ЕІ під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем "Рено" д/н. СА 3698 ВК під керуванням ОСОБА_5, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Дана подія підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 592617 від 26.09.2014 року і на підставі якого 26.11.2014 року Дарницький районний суд м. Києва розглянув матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_3 і визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення вимог п.п. 10.1, 10.4, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України та застосував адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн., яке в подальшому апеляційним судом було змінене на позбавлення права керування транспортними засобами. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 зареєстрована в Страховій компанії "Україна" згідно полісу АІ № 0684446 від 24.05.2014 року. Внаслідок ДТП позивачу завдана матеріальна шкода, яку він оцінює в 130090, 16 грн. На неодноразові звернення добровільно відшкодувати матеріальні збитки відповідач відмовляється, що і змушує позивача звернутися до суду за захистом порушених прав.

Просить стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в сумі 83961,36 грн., витрати від інфляції за період прострочення зобов'язання з 26.10.2014 року по 26.10.2015 року в сумі 43603,06 грн., 3% відсотка річних за період прострочення зобов'язання з 26.10.2014 року по 26.10.2015 року в сумі 2525,74 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 400,90 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, з підстав, викладених в позовній заяві, просили його задовольнити повністю.

Відповідач та його представник заперечили проти задоволення позову, з підстав, викладених в письмовому запереченні, вважають, що заявлена позивачем сума відшкодування нанесених відповідачем матеріальних збитків є необґрунтованою та безпідставною, не заперечуючи сам факт її нанесення відповідачем позивачу.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ "Страхова компанія «Україна» в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.09.2014 року близько 10.40 год в м. Тальне Черкаської області на вул. Соборна, 115, сталася ДТП за участю сторін по справі, що підтверджується матеріалами справи, а саме постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.11.2014 року відносно ОСОБА_3 про скоєння ним правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.7). В подальшому постановою апеляційного суду м. Києва від 05.01.2015 року адміністративне стягнення у виді штрафу відносно відповідача змінено на позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Відповідно до висновку № 55 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля "Мітсубісі Лансер" від 11.11.2014 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля НОМЕР_1, складає 133 961,36 грн.(а.с. 8-12, 13-22).

Вищевказані обставини не заперечувались і визнані сторонами по справі.

30.01.2015 року та 14.02.2015 року відповідач ОСОБА_3 звертався з письмовими пропозиціями, які направлялиля рекомендованими листами до ОСОБА_2 про добровільне відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП (а.с. 48, 49, 50-51, 52).

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.04.2015 року з ПАТ "Страхова компанія "Україна" було стягнуто на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування на суму 50 427,40 грн. та судових витрат в сумі 504,27 грн. (а.с. 89-90).

ОСОБА_2 02.10.2015 року постановою головного державного виконавця відділу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві повернуто виконавчий лист у звязку з тим, що майно боржника на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення згідно акту державного виконавця не розшукано (а.с. 23-24).

Згідно відповіді регіонального сервісного центру в Черкаській області від 04.02.2016 року власником автомобіля НОМЕР_1 з 10.03.2009 року був ОСОБА_6; 01.11.2013 року автомобіль "Мітсубісі Лансер" д/н. АН 7007 ІО зареєстровано за ОСОБА_2, який 23.01.2015 року було перереєстровано за довідкою рахунок на ОСОБА_7 Інформація про первинну реєстрацію автомобіля "Мітсубісі Лансер", 1.6, 2008 року кузов № НОМЕР_2 та наявність ДТП щодо нього в Єдиному державному реєстрі (НАІС) відсутня (а.с. 95, 96-100).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно ст. 29 вищевказаного Закону у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При винесенні рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що також визнали сторони по справі, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля НОМЕР_3, належного позивачу, перевищує його ринкову вартість до ДТП, тому відшкодуванню підлягає сума ринкової вартості даного автомобіля на момент ДТП, відповідно матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля складає 133961,36 грн.

Виходячи з положень ст. 1194 ЦК України, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди (133961,36 грн.) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням 50000 грн.), що становить 83961,36 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач реалізував пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб за 21000 грн., що підтверджується довідкою-рахунком від 23.01.2015 року (а.с. 100), то суд дійшов висновку, що відшкодуванню позивачу підлягають матеріальні збитки з вирахуванням суми коштів, отриманих від продажу пошкодженого автомобіля, а саме 83961,36 грн. 21000 грн. = 62961,36 грн.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат від інфляції та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки в силу ст. 625 ЦК України, положення останньої не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобовязанням, яке виникає з договірних зобовязань.

Враховуючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов в частині заподіяння позивачу матеріальної шкоди внаслідок ДТП з вини відповідача є обгрунтованим, оскільки підтверджується належними доказами, а також дана обставина визнана відповідачем повністю, решта позовних вимог не підлягає до задоволення за безпідставністю.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати за сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позову в сумі 629,64 грн., виходячи з ціни позову 130090,16 грн., і судового збору в сумі 1300,90 грн. Переплачена сума судового збору, що становить 100,01 грн. (фактично сплачено 1400,91 грн. підлягає сплаті 1300,90 грн.) підлягає поверненню позивачу за його клопотанням ухвалою суду на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» .

Керуючись ст.ст. 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 62 961 (шістдесят дві тисячі девятсот шістдесят одну) гривню 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 629,64 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Тальнівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12.02.2016 року.

Суддя: І.Г.Воронкова