Ухвала суду № 55832028, 03.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/456/16 Головуючий 1 інст. Клименко А.М.

Справа № 644/7849/15-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: звільнення майна з-під арешту

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого, судді - Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_5, приватний нотаріус ОСОБА_6 про скасування обтяжень і виключення записів з реєстрів, -

ВСТАНОВИЛА:

31.07.2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом та просила:

- скасувати обтяження № 5741130 - заборона на нерухоме майно за підставою - договором іпотеки від 22 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 за реєстровим № 3854, на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1;

- виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 27 вересня 2007 року № 5741130;

- скасувати обтяження № 5741823 - обтяження іпотека за підставою-договору купівлі прав вимоги за кредитами маж публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі по тексту - ПАТ «УкрСиббанк») та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі по тексту - ПАТ «Дельта Банк»), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровими №№ 2949, 2950, на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1;

- виключити з Державного реєстру іпотек запис від 17 грудня 2012 року за № 5741130 обтяження іпотеку квартири.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилалась на те, що 05 жовтня 2012 року на прилюдних торгах вона придбала квартиру АДРЕСА_1. 23 жовтня 2012 року вона отримала свідоцтво про право власності на цю квартиру, видане приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 і 13 листопада 2012 року зареєструвала це право власності.

Раніше зазначена квартира належала ОСОБА_9 і 27 вересня 2007 року була передана ним в іпотеку ПАТ «УкрСиббанк», в зв'язку з чим до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна 27 вересня 2007 року був внесений запис № 5741130.

08 грудня 2011 року за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором № 11223343000 від 27 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_9 та ПАТ «УкрСиббанк», було передано ПАТ «Дельта Банк», у зв'язку з чим 17 грудня 2012 року до Державного реєстру іпотек 17 грудня 2012 року був внесений запис за № 5741823. Зазначені обтяження відповідача на квартиру позивача порушують права останнього на розпорядження майном.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимогах, суд першої інстанції послався на ч. 9 та ч. 10 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» мотивуючи тим, що позивачем не був використаний позасудовий порядок припинення обтяжень нерухомого майна та іпотеки, передбачений ч. 10 - у разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця. Але суд не врахував, що діями відповідача порушуються права власника відповідно до ст. 317 ЦК України.

Крім того, обтяження за №5741130 за підставою договору-купівлі прав вимоги за кредитами між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта-Банк» власник майна зазначений ОСОБА_10 (попередній власник), було зареєстровано 17.12.2012 року, тобто вже після того, як 13 листопада 2012 року ОСОБА_3 зареєструвала право власності на зазначену квартиру.

В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі. Крім того, представник позивача на підтвердження факту оплати позивачем придбаної на прилюдних торгах квартири, надав копії квитанцій про перерахунок грошових коштів громадянкою ОСОБА_11, копії свідоцтв про народження, про зміну прізвища, рішення про розірвання шлюбу ОСОБА_11, які свідчать, що ОСОБА_11 є дочкою позивача ОСОБА_3, а також надав копію договору іпотеки, укладеного 27.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_9, фрагменти договору, укладеного ПАТ «Укрсиббанк» і ПАТ «ОСОБА_7 банк», копію протоколу №2112038 по проведенню прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, належного ОСОБА_9

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши матеріали справи і надані представником позивача нові докази, обговоривши викладені представником доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що дійсно ОСОБА_3, жителька м.Південне Харківської області, на прилюдних торгах, здійснених приватним підприємством «Ніва В.Ш.» в порядку примусового виконання виконавчого листа №2-2677/10, виданого 21.03.2011 року Купянським міським судом Харківської області про стягнення заборгованості в сумі 599193,51 грн. за кредитним договором №11223343000 від 27.09.2007р. між ОСОБА_9 та АКІБ «Укрсиббанк», придбала за ціною в 159335 грн. (яка була також і початковою під час торгів) трикімнатну квартиру №41 житловою площею 65,4 кв.м., житловою 44,2 м.кв., розташовану в будинку №308 по проспекту Московському в м.Харкові, яка була предметом договору іпотеки, укладеного 27.09.2007 року ОСОБА_9 і АКІБ «Укрсиббанк» у якості забезпечення виконання ОСОБА_9 зобовязань за кредитним договором.

23 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 видано свідоцтво ОСОБА_12, яким посвідчено набуття нею права власності на квартиру №41 по просп.Московському 308 в м.Харкові, згідно акту державного виконавця від 08 жовтня 2012 року про реалізацію предмета іпотеки, а 13. листопада 2012 року право власності ОСОБА_12 на вказану квартиру зареєстровано комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Про вказані обставини свідчить наданий позивачем «ОСОБА_13 державного про реалізацію предмету іпотеки» від 08.10.2012 року, складеного головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_14, затвердженого в.о. Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_13, видане приватним нотаріусом 23.10.2012 р. Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за №5782, витягами про державну реєстрацію права власності та інших речових прав (а.с.5, 6, 8, 9).

З наданого позивачем витягів з Державних реєстрів заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстру іпотек, реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що в відносно квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3, згідно запису в реєстр, внесеного 13.11.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_8, мається обтяження (реєстраційний номер запису 5741130) у виді заборони відчуження, внесеного 27.09.2007 року в єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна приватним нотаріусом ОСОБА_6 при посвідчені нею в цей день договору іпотеки від 27.09.2007р., а також мається обтяження іпотекою, про що запис (реєстраційний номер 5741823) внесено 17.12.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного ПАТ «УкрСиббанк» і ПАТ «ОСОБА_7 банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с.5).

Ухвалюючи 11.11.2015 року рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «ОСОБА_7 банк» про скасування обтяжень №5741130 у виді заборони на нерухоме майно, здійсненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на підставі договору іпотеки від 27.09.2007 року та у виді обтяження іпотекою за № 5741823, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ОСОБА_7 банк», а також про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису № 5741130 від 27.09.2007р. та про виключення з Державного реєстру іпотек запису від 17.12.2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неправильно обрав спосіб захисту права власності.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду з огляду на таке.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина 2 ст.16 ЦК України містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. В цьому переліку є і такий спосіб захисту як «відновлення становища, яке існувало до порушення», про що вказував в позовній заяві представник позивача. Суд помилково зазначив у мотивувальній частині рішення про те, що вказаний в ч.1 ст.16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав та інтересів є вичерпним. В дійсності перелік цих способі міститься в частині 2, а не 1 ст.16 ЦК України. Крім того, цією ж нормою закону передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Разом з тим, головне питання, а саме відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову суд першої інстанції вирішив правильно, оскільки Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким регулюються відносини, повязані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на який також посилався суд, обґрунтовуючи рішення про відмову у задоволенні позову, передбачено вичерпний перелік осіб, до повноважень яких входить здійснення функцій реєстратора (реєстратори структурних підрозділів Міністерства юстиції України, нотаріуси, як спеціальні субєкти здійснення функцій державного реєстратора), і до в цьому переліку відсутній ПАТ «ОСОБА_7 банк», якого позивач та її представник помилково визначили як особу, яка порушує право власності ОСОБА_3 і на яку рішенням суду може бути покладено обовязок вчинити певні реєстраційні дії з метою вилучення з державних реєстрів певних обтяжень.

Підстави припинення іпотеки передбачені ст.17 Закону України «Про іпотеку», а внесення відповідних записів в державні реєстри передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Жоден з цих нормативних актів не передбачає повноважень комерційного банку на здійснення реєстраційних дій.

Таким чином, позивач неправильно визначив як коло осіб, які порушують його права власності так і спосіб, у який порушене право підлягає захисту.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.В. Кісь

Судді: І.С. Кіпенко

ОСОБА_2