Постанова № 55828757, 04.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р. Справа № 814/2434/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів Турецької І.О., Косцової І.П.,

за участю секретаря Худика С.А.

за участю апелянта - ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автомагістраль звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 16.07.2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 6 677 977 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 3 338 998, 50 грн. та № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 7 419 198 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 3 709 599 грн.,які визначені податковим органом по факту взаємовідносин з контрагентами ТОВ Рустікон, ТОВ Проденс, ТОВ АВВА України, ТОВ Даммара, ТОВ Фаргот, ТОВ Констракшн Лайн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що в нього є всі первинні документи з приводу взаємовідносин з ТОВ Рустікон, ТОВ Проденс, ТОВ АВВА України, ТОВ Даммара, ТОВ Фаргот, ТОВ Констракшн Лайн, які підтверджують податковий кредит, сплачений на користь цих постачальників та витрати. Але, відповідачем за надуманими підставами це право за товариством на врахування у податковому обліку коштів, сплачених за договорами з зазначеними контрагентами, не визнається.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю Автомагістраль, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 29 вересня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що контрагенти позивача, за рахунок яких було сформовано податковий кредит та витрати, підприємства з сумнівною репутацією, які не мають основних засобів та трудових ресурсів для виконання зобовязань за договорами з позивачем, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Автомагістраль з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період 2014 р. та з податку на додану вартість за період липень, вересень, жовтень, листопад 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ « РУСТІКОН» за період липень 2014 року, ТОВ « ПРОДЕНС» за період липень 2014 року, ТОВ « АВВА Україна» за період вересень, жовтень 2014 року, ТОВ « ДАММАРА» за період вересень, жовтень, листопад 2014 року, ТОВ « ФАРГОТ» за період листопад 2014 року, ТОВ « КОНСТРАКШН ЛАЙН» за період листопад 2014 року та контрагентами покупцями.

За результатами перевірки складено акт від 02.07.2015р. №210/14-03-22-05/32884416.

Згідно акту перевірки від 02.07.2015р. №210/14-03-22-05/32884416 по господарським операціям ТОВ «Автомагістраль» з контрагентами-постачальниками ТОВ «РУСТІКОН», ТОВ «ПРОДЕНС», ТОВ «АВВА УКРАЇНА», ТОВ «ДАММАРА», ТОВ «ФАРГОТ», ТОВ «КОНСТРАКШН ЛАЙН» встановлені порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, п. 149.1 ст. 149, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3, 198.4 ст. 198, п. 2001.1 ст. 200 Податкового кодексу України у звязку з ненаданням до перевірки свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, кошторису на виконання робіт, свідоцтва про підготовку водія, інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації, узгодження маршруту, неподанням такими субєктами господарювання податкової звітності, що свідчить про відсутність основних засобів і персоналу та не підтверджує фактичність господарських операцій.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 16.07.2015р. №0004632205, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 6 677 977 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 338 998,50 грн. та №0004622205, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 7 419 198 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 709 599 грн., які були прийняті контролюючим органом на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 02.07.2015р. №210/14-03-22-05/32884416.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Вказаний висновок також кореспондується з вимогами ст. ст. 4, 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, згідно якої основним принципом бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою. Підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Наявність, відсутність, або складення з недоліками (дефектами) таких документів, як кошторис, товаротранспортна накладна, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водія, інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації, узгодження маршруту не може впливати на визначення дійсності господарської операції, оскільки їх наявність не повязана з обставинами формування платником податків витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість, так як такий зв'язок чинним законодавством, у тому числі Податковим кодексом України не передбачено, що відсутність, або складення з недоліками (дефектами) таких документів має вплив на формування витрат і податкового кредиту при наявності інших первинних документів, складання яких є обовязковими і які були надані при проведенні перевірки відповідачу, що і не заперечується в акті перевірки від 02.07.2015р. №210/14-03-22-05/32884416.

Відносно наявності у контролюючого органу відомостей згідно баз даних, інформаційно-аналітичних листів від інших контролюючих органів, щодо відсутності у контрагентів позивача основних засобів і персоналу, неподання такими субєктами господарювання податкової звітності, що не підтверджує фактичність господарських операцій, слід зазначити, що такі відомості не є основоположними при дослідженні реальності господарських операцій при наявності первинних документів та виконання умов господарських операцій.

Відповідно ст. ст. 185, 198 Податкового кодексу України обєктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна

територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, колегія суддів перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з матеріалів справи, одними із видів діяльності позивача за КВЕД є: будівництво доріг і автострад, будівництво мостів і тунелів, будівництво інших споруд та ін.

З матеріалів справи також вбачається, що 10.07.14 ТОВ «Автомагістраль» уклало договір поставки паливно-мастильних матеріалів з ТОВ «Рустікон».

Відповідно до товарних та податкових накладних ТОВ «Рустікон» в липні 2014 р. поставив на адресу позивача паливно-мастильних матеріалів на 239192,24 гривень, з них ПДВ 47838,45 гривень.

15.06.14 ТОВ «Автомагістраль» уклало договір поставки паливно-мастильних матеріалів №1506/1 з ТОВ «Проденс» на постачання паливно-мастильних матеріалів, та договір №1506/2 про забезпечення робітниками різної кваліфікації.

15.06.14 ТОВ «Автомагістраль» уклало з ТОВ «Проденс» договір надання послуг техніки № 1506/4. Відповідно до товарних, податкових накладних та актів виконаних робіт, у липні 2014 року, ТОВ «Проденс» надав позивачу послуг та поставив товару на загальну суму 507314,60 гривень, з них ПДВ 84552,44 гривень.

01.03.14 ТОВ «Автомагістраль» уклало з ТОВ «Даммара» договір на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів та техніки №0103/14-2, а 01.08.14 договори надання послуг техніки №0108/3 та №0108/4. Відповідно до актів виконаних-робіт за вересень, жовтень та листопад 2014 року, ТОВ «Даммара» надало ТОВ «Автомагістраль» послуг на суму 14459307,22 гривень, з них ПДВ 2409884,45 гривень. За вказані послуги ТОВ «Автомагістраль» перерахував ТОВ «Даммара» 51256,68 гривень.

01.08.14 ТОВ «Автомагістраль» уклало договори поставки паливно-мастильних матеріалів №0108/1 та №0108/2 з ТОВ «АВВА Україна». Відповідно до видаткових та податкових накладних ТОВ «АВВА Україна» поставило на адресу ТОВ «Автомагістраль» протягом вересня-жовтня 2014 року товару на загальну суму 6546929,24 гривень, з них ПДВ 1090988,36 гривень.

14.10.14 ТОВ «Автомагістраль» уклало договір №1410/1 на поставку товарно-матеріальних цінностей з ТОВ «Фаргот». Відповідно до видаткових та податкових накладних ТОВ «Фаргот» поставило на адресу ТОВ «Автомагістраль» товарів на загальну суму 22514804,55, в тому числі ПДВ 3751800,83 гривень.

30.06.14 ТОВ «Автомагістраль» уклало договір №3006/14-1 про надання послуг з ТОВ «Констракшн Лайн» щодо розігріву, наповненню цистерн та транспортування бітуму. Відповідно до актів виконаних робіт та податкових накладних ТОВ «Констракшн Лайн» протягом листопаду 2014 року надав ТОВ «Автомагістраль» послуг на суму 170663,32 гривень, в тому числі ПДВ 3432,66 гривень.

Зазначені суми ТОВ «Автомагістраль» врахувало у власному податковому обліку, як податковий кредит та витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування. У підтвердження реальності (фактичності) таких господарських операцій матеріали справи містять первинні документи, у тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), калькуляції наряди-завдання, подорожні листи, реєстри витрат на відрядження, товарно-транспортні накладні, банківські виписки.

Такі господарські операції відображені у податковому і бухгалтерському обліках та податковій звітності. Матеріали справи не містять відомостей і доказів у спростування тих фактів, що контрагенти позивача на час укладання і виконання господарських угод не були діючими юридичними особами, не перебували на податковому обліку у відповідних органах державної податкової служби, не були зареєстровані як платники податку на додану вартість і не перебували за податковими адресами.

Угоди, укладені між ТОВ «Автомагістраль» і ТОВ «РУСТІКОН», ТОВ «ПРОДЕНС», ТОВ «АВВА УКРАЇНА», ТОВ «ДАММАРА», ТОВ «ФАРГОТ», ТОВ «ОСОБА_3 не визнанні судовими рішеннями недійсними.

На думку колегії суддів, в даному випадку суд першої інстанції, як і податковий орган обмежився посиланням на відомості інших податкових інспекцій, та без самостійного дослідження господарських операцій дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентами правочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, та прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, яка підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» -задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Автомагістраль» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Автомагістраль» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області № НОМЕР_1 від 16.07.2015 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 6 677 977 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 3 338 998 грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області № НОМЕР_2 від 16.07.2015 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 7 419 198 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 3 709 599 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді :